- •Лабораторна робота № 1
- •1. Загальні відомості
- •2. Ботанічна класифікація.
- •3. Агобілогічна класифікація
- •1. Морфологічні та біологічні особливості
- •4. Господарча класифікація
- •5. Класифікація за тривалістю життя
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Лабораторна робота № 2
- •1.1 Капуста білоголова і червоноголова
- •1.2. Савойська капуста
- •1.3. Брюссельська капуста
- •1.4. Цвітна капуста.
- •1.5. Кольрабі.
- •1.6. Листкова капуста
- •1.7. Капуста китайська і пекінська
- •1. Морфологічні та біологічні особливості помідорів
- •Морфологічні особливості перцю
- •Морфологічні особливості баклажанів
- •4.1. Морфологічні та біологічні особливості огірка
- •4.2. Морфологічні особливості дині
- •4.3. Морфологічні особливості кавуна
- •4.4. Морфологічні особливості гарбузів
- •5.1. Загальна характеристика коренеплідних овочевих культур
- •5.2. Морфологічні особливості коренеплідних культур
- •6.1. Загальна характеристика цибулинних культур.
- •6.2. Морфологічні особливості цибулі-ріпки, шалоту, порею, батуна, шніта, багатоярусної, слизун, запашної
- •8.1. Столові сорти, та вимоги до них
- •Вивчити морфологічні особливості картоплі
- •8.3.Складання агрономічної частини технологічної карти вирощування картоплі
- •Питання для самоперевірки
- •Література:
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1 Вимоги до умов зовнішнього середовища багаторічних культур
- •9.3. Сорти, ботанічні та біологічні особливості спаржі. Способи розмноження спаржі
- •Лабораторна робота № 10
- •10.1. Характеристика насіння овочевих культур
- •10.2. Визначення за проростками та будовою першого листка
- •Лабораторна робота №11
- •11.2. Розрахунок кількості розсади
- •2. Схеми розміщення овочевих культур і розсади, см
- •Література:
- •Лабораторна робота № 12
- •12.1. Основний обробіток грунту.
- •12.2.Удобрення
- •12.3. Передпосівний обробіток грунту
- •12.5. Догляд за рослинами
- •12.6. Збирання врожаю
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •Лабораторна робота № 13
- •13.1. Агротехніка вирощування ранньої білоголової капусти
- •13.2. Агротехніка вирощування пізньостиглої білоголової капусти
- •13.3. Агротехніка вирощування капусти безрозсадним способом
- •14.1.Характеристика методу
- •14.2. Вік розсади і площа живлення
- •Підготовка розсади до висаджування та особливості вирощування
- •14.4. Промислове вирощування розсади
- •Контрольні запитання
5.2. Морфологічні особливості коренеплідних культур
Столові буряки належать до родини лободових— Chmopodiaceae, роду Beta, який поділяється на два культурних підвиди: 1) Буряки столові коренеплідні темно-червоного; 2) Листкова форма, або мангольд, який поділяється на п'ять різновидів, за забарвленням черешків.
Буряки коренеплідні і мангольд характеризуються дворічним циклом розвитку. На першому році життя вони формують листкову розетку, а восени — коренеплідні буряки і коренеплід. Листки буряків прості черешкові, листкова пластинка лопатоподібна із суцільним, трохи хвилястим краєм. Забарвлення молодих листків ясно-зелене, восени набуває фіолетового відтінку або фіолетово-червоного забарвлення. Залежно від сорту поверхня листків гладенька і гофрована. Черешки листків м'ясисті, соковиті, темно-фіолетового забарвлення, рідше зеленого з фіолетовими поздовжніми смугами. Кількість листків у розетці 25-30. У пазухах листків на головці коренеплоду утворюються ростові бруньки.
Коренева система добре розвинена, проникає на глибину 1,5 м. Збережені до весни коренеплоди (з непошкодженими на головці бруньками) після садіння в грунт укорінюються, утворюють спочатку молоді листки, а пізніше квітконосні пагони з розгалуженнями. Потім утворюється насінний кущ висотою до 1 м і більше. На бічних розгалуженнях і вершині основного стебла утворюються бруньки, а пізніше квітки. Квітки розміщуються групами по 2-8 шт. і утворюють суцвіття - колос. За будовою квітки п'ятірного типу, зелені, малопомітні, перехреснозапильні. Внаслідок близького розміщення квіток на уступах колоса вони зростаються під час розвитку зав'язі, утворюючи супліддя-клубочок, яке складається з 2 - 5 плодиків з твердою дерев'янистою плодовою оболонкою. Кожний плодик - це дрібний горішок.
М
орква
дворічна рослина належать до родини
селерових— (Аріасеае), (рис. 3) виду
Daucus sativa
Zagor. Цей вид виділено із
загального, який включає і дикі форми
Daucus carota L.
Середземноморський підвидів (D.
s. ssp.
mediterraneus Zagor)
має зелені листки із світлим або темним
відтінком. Листкова пластинка чотири-
або п'ятикратнопе-ристорозсічена на
дрібні сегменти. Черешки листків голі
або слабо опушені жорсткими волосками.
Коренеплоди м'ясисті, червоно-оранжеві
або жовті. П. С. Загорський виділяє три
різновиди моркви: каротиновий, жовтий
і білий. У жовтих різновидів коренеплоди
містять пігмент антохлор.
На першому році життя формує листкову розетку і коренеплід. На другому році життя з коренеплоду при ранньовесняному садінні виростають листки, а пізніше — квітконосні стебла, які розгалужуються. На кінцях розгалужень утворюється суцвіття— складний зонтик. Квітки моркви п'ятірного типу, невеликі, з білим віночком, нижньою двогніздною зав’яззю. Плід моркви двонасінний, при обмолоті розпадається на окремі сім'янки.
Рис. 3. Морква столова.
Петрушка — Petroselinum hortense Haffm. належить до родини селерових (Аріасеае) (рис. 4). Рослина дворічна. Є два підвиди: 1) коренева— з потовщеним слабкорозгалуженим коренеплодом і дрібним насінням, яке не обсипається з куща. Розміри насінин 2X1,5 мм; 2) листкова - з тонким сильно розгалуженим коренем. Розмір насінин 3X2 мм, насіння легко обсипається з куща.
Л
истки
петрушки зібрані в розетку. Листкові
пластинки
трикратно розсічені, блискучі, зелені.
На другому році
життя петрушка утворює розгалужене
квітконосне стебло висотою 50-100 см.
Суцвіття - складний зонтик. Квітки
дрібні з двома маточками, п'ятьма
тичинками. Віночок
з білими пелюстками. Плід - двосім'янка
із специфічним запахом.
Рис. 4. Петрушка:
а — коренева; б — коренева ; в —звичайна листкова.
Пастернак — Pastinaca sativa L.— належить до родини селерових (Аріасеае) (рис. 5). Рослина дворічна, на першому році життя утворює коренеплід і листкову розетку. На другому році життя формує квітконосні пагони, суцвіття з квітками і насіння. За формою коренеплоду розрізняють чотири різновиди. Основні з них:
P. s. var. longa Alef. з видовженими коренеплодам ми і великими листками;
2
)
P. s. var.
brevis Alef. - з
короткими, потовщеними вгорі коренеплодами.
Листки трохи менших розмірів, ніж у
попередньогорізновиду.Листки пастернаку
з товстими черешками, зібрані в прямостоячі
розетки. Листкова пластинка розсічена,
роздільно-непарнопериста з чотирма
парами часток. Частки видовжено-яицеподібні,
тупі, із зубчастопилкоподібним краєм.
Листки зелені, зверху глянцеві, знизу
м'яковолосисті. Насінний кущ пастернаку
високий - до 125 см. Суцвіття - складний
зонтик. Квітки дрібні з нижньою зав'яззю
і жовтими пелюстками. Плоди двонасінні,
силь-носплющені, плоско-овальні, ясно-бурі
або коричневі, з більш світлою крилаткою
(облямівкою). Насіння погано зберігає
схожість — не більш як 1—2 роки.
Рис. 5. Пастернак
Селера — Apium graveolens L.— дворічна рослина. Вид селери поділяється на три різновиди: 1) кореневий tA. g. yar. rapaceum Mill) утворює коренеплоди округлої форми діаметром 10 см (рис. 6, а); 2) салатно-черешковий (A. g. var. dulce Mill) коренеплоду не формує (рис. 6, б), утворює сильно потовщені черешки листків (3—4 см); 3) листковий (A. g. var. secalinum Alef) не утворює коренеплодів і потовщених черешків, черешки звичайні тонкі з листковими пластинками.
Л
истки
селери зібрані в розетку. Черешки широкі,
м'ясисті, довжиною до 40 см. У салатно-черешкової
селери ширина черешків до 4 см. Листкова
пластинка одно- або
двороздільно-непарноперисторозсічена.
Вона складається з трьох пар часток і
верхньої непарної частки. На другому
році життя утворює квітконосне
розгалужене стебло висотою 60—90 см.
Суцвіття — складний зонтик. Квітки
дрібні, на дуже тонких квітконіжках з
п'ятипелюстковим білим віночком. Квітка
має 5 тичинок, дві маточки, зав'язь
нижня. Плід двонасінний. Насіння
—дрібні сім'янки.
Рис. 6. Селера:
а — коренева; б — черешкова.
Редиска і редька належать до роду Raphanus родини капустяних Brassicaceae. Видова назва редиски — Raphanus sativus L., підвид — R. s. ssp. radiculus, редьки — R. s. ssp. hibernus Alef.
Редиска — однорічна рослина з невеликою листковою розеткою (рис. 58, а). Нижні листки в розетці ліроподібні, верхні — розсічені і складаються з трі^ох пар часток та великої кінцевої непарної частки. Коренеплоди — від плоско-округлих до конічних і веретеноподібних, білі, рожеві, фіолетові, червоні з білим кінцем біля осьового корінця. На першому році життя, якщо коренеплоди редиски не збирають, утворюється квітконосне стебло висотою 80—100 см. Насінний кущ розгалужений, зелений з фіолетовою або рожевою пігментацією у вузлах. Суцвіття— гроно з білими або фіолетово-синіми квітками четверного типу, перехреснозапильні. Плід — м'який стручок без перегородки, багатонасінний. Насіння дозріває через 120—130 днів після сівби.
Редька — дворічна рослина (літня редька — однорічна) (рис. 7, б). Розрізняють європейську, китайську і японську редьку. Листкові розетки редьки більші, ніж у редиски.
Редька характеризується завжди непар-ноперисторозсіченим листям довжиною до 30—35 см. Листкова пластинка жорсткоопушена з великою кінцевою часткою.
Бруква — Brassica campestris або В. napus L.— дворічна рослина. На першому році життя формує листкову розетку і коренеплід, на другому році — насінний кущ і плоди з дозрілим насінням. Листкова розетка розсічена на витягнутій верхівці коренеплоду. Листки м'ясисті, розсічені або із суцільним краєм, покриті восковим нальотом. Можуть бути з опушенням і без нього. Кожна пара часток листкової пластинки розміщена майже супротивно. Коренеплоди плоскі, плоско-округлі, округлі, овальні з товстою корою. М'якуш білий, жовтий або інтенсивно-жовтий.
Насінний кущ досягає висоти 170 см, розгалужений із суцвіттями у вигляді грон. Квітки оранжево-жовті четверного типу. Плід — стручок з перегородкою всередині. При висиханні стручок легко розтріскується.
Ріпа — Brassica rapa L.— дворічна рослина. На першому році життя утворює прикореневу розетку і коренеплід, на другому році — квітконосні пагони, суцвіття з квітками і насіння. Листки, як правило, без воскового нальоту, опушені, розсічені, рідко бувають суцільними.
Форма коренеплодів різна — від плескуватої до кулястої, забарвлення біле або жовте, у верхній частині — зелене або фіолетове. Насінний кущ досягає висоти 80— 150 см, розгалужений. Суцвіття — щиток. Квітки з жовто-оранжевими або жовто-зеленими пелюстками. Плід — багатонасінний стручок з довгим носиком і плівчастою перегородкою всередині.
Рис. 7. Столові коренеплоди:
а —редиска; б —редька.
Матеріали та обладнання
Табличний матеріал та методики кафедри.
Каталоги нових сортів коренеплідних.
Слайди.
Питання для самоперевірки
За рахунок чого утворюється продуктивний орган коренеплідних культур.
Як розрізняють три типи коренеплодів за анатомічною будовою
Які види коренеплідних культур Ви знаєте.
Література
Біологічне рослинництво: Навч. Посібник / О.І. Зінченко, О.С. Алексєєва, П.М. Приходько та інш.; За ред. О.І. Зінченка. – К.: Вища школа, 1996. – 239 с.
Рекомендации по органическом полеводству// Под ред. Горловой Е.В. –
Донецк: Ассоциация органического земледелия и садоводства, 2007.–
Лабораторна робота № 6
Тема:
Цибулинні
6.1. Морфологічна характеристика цибулі та часнику
6.2. Характеристика сортів, особливості озимих і ярих форм
6.4. Складання агрономічної частини технологічної карти вирощування цибулі.
Мета: Вивчити морфологічні особливості цибулинних культур та засвоїти методику складання агрономічної частини технологічної карти цибулинних.
