- •Лабораторна робота № 1
- •1. Загальні відомості
- •2. Ботанічна класифікація.
- •3. Агобілогічна класифікація
- •1. Морфологічні та біологічні особливості
- •4. Господарча класифікація
- •5. Класифікація за тривалістю життя
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Лабораторна робота № 2
- •1.1 Капуста білоголова і червоноголова
- •1.2. Савойська капуста
- •1.3. Брюссельська капуста
- •1.4. Цвітна капуста.
- •1.5. Кольрабі.
- •1.6. Листкова капуста
- •1.7. Капуста китайська і пекінська
- •1. Морфологічні та біологічні особливості помідорів
- •Морфологічні особливості перцю
- •Морфологічні особливості баклажанів
- •4.1. Морфологічні та біологічні особливості огірка
- •4.2. Морфологічні особливості дині
- •4.3. Морфологічні особливості кавуна
- •4.4. Морфологічні особливості гарбузів
- •5.1. Загальна характеристика коренеплідних овочевих культур
- •5.2. Морфологічні особливості коренеплідних культур
- •6.1. Загальна характеристика цибулинних культур.
- •6.2. Морфологічні особливості цибулі-ріпки, шалоту, порею, батуна, шніта, багатоярусної, слизун, запашної
- •8.1. Столові сорти, та вимоги до них
- •Вивчити морфологічні особливості картоплі
- •8.3.Складання агрономічної частини технологічної карти вирощування картоплі
- •Питання для самоперевірки
- •Література:
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1 Вимоги до умов зовнішнього середовища багаторічних культур
- •9.3. Сорти, ботанічні та біологічні особливості спаржі. Способи розмноження спаржі
- •Лабораторна робота № 10
- •10.1. Характеристика насіння овочевих культур
- •10.2. Визначення за проростками та будовою першого листка
- •Лабораторна робота №11
- •11.2. Розрахунок кількості розсади
- •2. Схеми розміщення овочевих культур і розсади, см
- •Література:
- •Лабораторна робота № 12
- •12.1. Основний обробіток грунту.
- •12.2.Удобрення
- •12.3. Передпосівний обробіток грунту
- •12.5. Догляд за рослинами
- •12.6. Збирання врожаю
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •Лабораторна робота № 13
- •13.1. Агротехніка вирощування ранньої білоголової капусти
- •13.2. Агротехніка вирощування пізньостиглої білоголової капусти
- •13.3. Агротехніка вирощування капусти безрозсадним способом
- •14.1.Характеристика методу
- •14.2. Вік розсади і площа живлення
- •Підготовка розсади до висаджування та особливості вирощування
- •14.4. Промислове вирощування розсади
- •Контрольні запитання
12.5. Догляд за рослинами
Починають після першого після-садивного поливу через 3-5 днів, а без зрошення — при появі сходів бур'янів або ущільненні грунту в міжряддях. Найчастіше перший міжрядний обробіток на незрошуваних землях, проводять через 10-12 днів після висаджування розсади. Перше розпушування міжрядь проводять культиваторами КОР-5,4, КОР-4,2 або КРН-4,2 в агрегаті з трактором МТЗ-80. Глибина розпушування – 6-8 см. Широкі міжряддя при стрічкових схемах розпушують стрілчастими і односторонніми плоско різальними лапами, вузькі міжряддя — долотоподібними лапами. Друге розпушування здійснюють через 10-12 днів після першого на глибину 10-12 см. Захисна смуга при перших двох обробітках повинна бути не більш як 7-10 см, а при наступних-12-15 см. Для присипання сходів бур'янів у фазі сім'ядольних листків або ниточки культиватори обладнують односторонніми плоско різальними лапами з полицями. Такі лапи ставлять робочою частиною до рядка, тому вони мають бути лівосторонніми і правосторонніми. Під час руху агрегату полиці відкидають пухкий грунт на захисні смуги, присипають сходи бур'янів шаром грунту 2-2,5 см, і бур'яни гинуть. До змикання рослин у вузьких міжряддях їх розпушують 1-2 рази, а в широких міжряддях - ще 2-3 рази. На зрошуваних землях грунт розпушують після кожного поливу. У разі потреби грунт в рядках у захисних смугах 1-2 рази обробляють вручну.
Зрошення томатів у Степу і південному Лісостепу за інтенсивною технологією є обов'язковою умовою одержання високого врожаю. В Лісостепу вологість грунту, при якій рослини треба поливати, становить 70 % НВ. Тому перший полив проводять на 3—4-й день після висаджування розсади нормою 300 м3/га, а через 5—6 днів після підсаджування розсади на місце рослин, що не прижилися, полив повторюють такою самою нормою. Третій полив здійснюють у фазі цвітіння нормою 300- 350 м3/га. У період плодоношення поливають 2—3 рази нормою 450—500 м3/га, за період достигання плодів залежно від погоди — ще 1—2 рази нормою 500 м3/га. Всього за вегетацію проводять 6—8 поливів.
У Степу на початку вегетації проводять 1-2 поливи при зниженні вологості грунту до 70 % НВ нормою 400 м3/га. У період зав'язування і достигання плодів, при зниженні вологості до 80 % НВ у південному Степу проводять 6—8 поливів, у північному — 3—5 нормою 400—450 м3/га. Переважно в зоні Степу поливи здійснюють агрегатом ДДА-100МА з трактором Т-150Г. В Лісостепу використовують дощувальні агрегати «Днепр», «Волжанка», які приєднуються до гідрантів і не потребують нарізування тимчасових зрошувачів і доріг. За астраханською технологією при вирощуванні томатів, де просапні агрегати працюють по напрямних щілинах, ефективність зрошення підвищується за рахунок оптимального розподілу води в зоні кореневої системи. За звичайною технологією вирощування перед третім і четвертим вегетаційними поливами у міжряддях проводять щілювання грунту щілинорізом ЩУН-2,5 на глибину 22-24 см.
Щоб томати не уражувалися фітофторозом, сухою (макроспорюзом), білою (септоріозом) і чорною плямистістю, стовбуром, стриком, верхівковою гниллю та іншими хворобами, у полі через 12-15 днів після садіння проводять перше обприскування, через 10—12 днів після першого проводять друге обприскування і при перших ознаках хвороб на картоплі — третє обприскування. У роки, сприятливі для фітофторозу, рослини 3— 4 рази до появи ознак захворювань обприскують 0,1 % розчином мідного купоросу, 1 % розчином бордоської рідини, 0,4 % розчином хлорокису міді, 0,5 % розчином купрозану, 0,4 % розчином полікарбацину. При появі личинок колорадського жука проводять 2—3 обприскування. До розчину фунгіцидів додають 0,2—0,25 % розчину інсектициду волатону, 0,4—0,5 % розчину фозалону. Обприскують рослини тракторними обприскувачами ПОУ, ОН-400. Для підвезення води і приготування розчинів застосовують агрегати АПЖ-12 і СТК-5. Витрати робочого розчину становлять 400—500 л/га. Останнє обприскування бордоською рідиною проводять за 7—9, а іншими препаратами — за 20—30 днів до початку збирання.
Для прискорення достигання плодів томатів, коли 10—15 % рослин перебуває у фазі бурої стиглості, проводять суцільне обприскування розчином фізіологічно активного препарату 2-хлорфосфорової кислоти. У Степу для ранньостиглих сортів норма витрати препарату становить 1,2—1,6 кг/га, для середньо- і пізньостиглих— 1,6—2; у Лісостепу і на Поліссі—1,6—2 кг/га. При обприскуванні вранці або ввечері норма витрати робочого розчину становить 400 л/га. Якщо через 3— 4 години після обробки пройшов дощ, обприскування-треба повторити. Застосування такого препарату сприяє швидкому достиганню плодів, прискорює початок збирання плодів на 8—10 днів, забезпечує приріст урожаю товарних плодів на 85—100 ц/га, збільшує вихід червоних плодів на 28—34 % і не погіршує їх біохімічного складу.
