- •Лабораторна робота № 1
- •1. Загальні відомості
- •2. Ботанічна класифікація.
- •3. Агобілогічна класифікація
- •1. Морфологічні та біологічні особливості
- •4. Господарча класифікація
- •5. Класифікація за тривалістю життя
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Лабораторна робота № 2
- •1.1 Капуста білоголова і червоноголова
- •1.2. Савойська капуста
- •1.3. Брюссельська капуста
- •1.4. Цвітна капуста.
- •1.5. Кольрабі.
- •1.6. Листкова капуста
- •1.7. Капуста китайська і пекінська
- •1. Морфологічні та біологічні особливості помідорів
- •Морфологічні особливості перцю
- •Морфологічні особливості баклажанів
- •4.1. Морфологічні та біологічні особливості огірка
- •4.2. Морфологічні особливості дині
- •4.3. Морфологічні особливості кавуна
- •4.4. Морфологічні особливості гарбузів
- •5.1. Загальна характеристика коренеплідних овочевих культур
- •5.2. Морфологічні особливості коренеплідних культур
- •6.1. Загальна характеристика цибулинних культур.
- •6.2. Морфологічні особливості цибулі-ріпки, шалоту, порею, батуна, шніта, багатоярусної, слизун, запашної
- •8.1. Столові сорти, та вимоги до них
- •Вивчити морфологічні особливості картоплі
- •8.3.Складання агрономічної частини технологічної карти вирощування картоплі
- •Питання для самоперевірки
- •Література:
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1 Вимоги до умов зовнішнього середовища багаторічних культур
- •9.3. Сорти, ботанічні та біологічні особливості спаржі. Способи розмноження спаржі
- •Лабораторна робота № 10
- •10.1. Характеристика насіння овочевих культур
- •10.2. Визначення за проростками та будовою першого листка
- •Лабораторна робота №11
- •11.2. Розрахунок кількості розсади
- •2. Схеми розміщення овочевих культур і розсади, см
- •Література:
- •Лабораторна робота № 12
- •12.1. Основний обробіток грунту.
- •12.2.Удобрення
- •12.3. Передпосівний обробіток грунту
- •12.5. Догляд за рослинами
- •12.6. Збирання врожаю
- •Контрольні запитання
- •Література:
- •Лабораторна робота № 13
- •13.1. Агротехніка вирощування ранньої білоголової капусти
- •13.2. Агротехніка вирощування пізньостиглої білоголової капусти
- •13.3. Агротехніка вирощування капусти безрозсадним способом
- •14.1.Характеристика методу
- •14.2. Вік розсади і площа живлення
- •Підготовка розсади до висаджування та особливості вирощування
- •14.4. Промислове вирощування розсади
- •Контрольні запитання
Підготовка розсади до висаджування та особливості вирощування
Приживання розсади у відкритому ґрунті насамперед залежить від зберігання кореневої системи та співвідношення між втратою води рослинами і надходження її з ґрунту. Тому доброму приживанню розсади сприяє передпосадкове зволоження ґрунту, підвищення вологості повітря, а також висаджування її в похмуру погоду або в другій половині дня, коли температура повітря знижується.
Перед садінням за 1-1,5 доби безгорщечкову розсаду добре поливають (щоб зволожити шар ґрунту, в якому розміщується коренева система). Перед вибиранням (у ґрунтових теплицях) кореневу систему розсади підрізують скобою на глибині 6-8 см. У процесі вибирання вибраковують слаборозвинені та уражені чорною ніжкою чи килою рослини. Корінці вмочують у розчин ґрунту з коров'яком, до якого додано препарат ТМТД, дітан М-45, преміє 25 тощо (2-3 г на 10 л води). Це забезпечує добре приживання рослин і запобігає пошкодженню їх личинками капустяної мухи. Вибрану неперерослу розсаду вкладають в ящики по 1500, а горщечкову - по 50-60 шт. Перевозять її в ящиках і зберігають у затінених прохолодних місцях.
Особливості вирощування розсади для закритого ґрунту. У теплицях і парниках овочеві культури вирощують переважно розсадним способом. Строки вирощування і вік висаджуваної розсади залежать від біологічної особливості культури, конструкції та способу обігрівання культиваційних споруд. У зимових теплицях з доосвітленням розсаду вирощують в осінньо-зимовий період, у плівкових - наприкінці зими - на початку весни залежно від способу обігрівання (без доосвітлення). Під час вирощування огірка і помідора в осінній культурозміні розсаду їх одержують у літній період. Усе це значно впливає на темп росту рослин і вік розсади. Так, для вирощування у зимових теплицях розсаду огірка, кабачка, дині, кавуна і салату використовують у 25-35, перцю солодкого і баклажана -50-60, а помідора - у 55-70-денному віці. Для весняних плівкових теплиць розсаду огірка висаджують у 20-25, помідора – 40-50-денному віці, а для літньо-осінньої культурозміни відповідно - у 16-20 і 30-40-денному. Зменшення віку розсади за пізніших строків висаджування пов'язане з поліпшенням умов вирощування, особливо зі збільшенням тривалості дня і сонячного освітлення. Розсаду огірка вирощують у торфоперегнійних горщечках або насипних місткостях розміром 10 х 10, помідора — 8x8 або 10x10, перцю солодкого - 6x6, баклажана 8x8, салату - 4x4 або 6 х 6 см. Розсаду для гідропонних теплиць вирощують у гончарних горщечках або поліетиленових місткостях, наповнених субстратом, який використовується у спорудах. У разі наявності щебеню чи керамзиту горщечки заповнюють дрібною фракцією (3-5 мм). З мінеральної вати для вирощування розсади нарізають кубики.
Таблиця 4.
Тривалість світлового дня з електродоосвітленням сіянців і розсади, год
Для сівби огірка, кабачка, патисона, дині, кавуна краще використовувати насіння 2-3-річної давності. На рослинах, вирощених з такого насіння, утворюється більше жіночих квіток, ніж з однорічного. Для збільшення жіночих квіток на рослинах сухе насіння перед сівбою прогрівають упродовж 2 год за температури 50 °С. Для знезараження від вірусів однорічне насіння прогрівають у термостаті впродовж 3 діб за температури 50-52 °С, а після цього ще впродовж доби за 78 °С. Насіння з підвищеною вологістю перед прогріванням просушують упродовж 1-2 діб за кімнатної температури, щоб воно не втратило схожості. Прогріте насіння протруюють препаратом ТМТД (8 г на 1 кг насіння), апроном (3-5 г/кг). Перед сівбою насіння намочують у воді кімнатної температури і пророщують за температури 25-30 °С до утворення корінців завдовжки 0,5-1 см. Досить ефективне намочування насіння в розчині добрив (суперфосфату - 10 г, нітрату калію -10, сульфату мангану - 0,2 г на 10 л води) впродовж 12-26 год за температури 25-30 °С до утворення корінців.
Проросле насіння висівають у посівні ящики або горщечки. Горщечки або поліетиленові місткості заповнюють субстратом наполовину і відповідно зволожують. У міру витягування підсім'ядольного коліна рослин у місткості досипають субстрат. Пікірують сіянці в горщечках у фазі розгорнутих сім'ядоль.
Насіння помідора, перцю солодкого, баклажана, цибулі, селери, салату до сівби готують так само, як і для відкритого ґрунту.
Оскільки розсаду для зимових теплиць вирощують у період найменшої інсоляції (листопад, грудень, перша половина січня), застосовують доосвітлення її опромінювачами ОТ-400, ОТ-1000 з лампами відповідно ДРЛФ-400 і ДРЛФ-1000, філіпс 400/600, NAV-T 400/600 та ін. Режим доосвітлення під час вирощування розсади наведено в табл. 4.
Доосвітлення розсади потрібно проводити до середини січня. Потім світловий режим поліпшують очищенням скла і розстановкою рослин (розсаду розріджують через ряд і рослину).
Температурний режим під час вирощування розсади у зимових і весняних теплицях регулюють залежно від інтенсивності доосвітлення. Взимку температура повітря в похмуру погоду має бути на 3-4 °С нижчою, ніж у сонячну. Якщо розсаду вирощують у гідропонних теплицях, її підживлюють вуглекислим газом. Розсаду, підготовлену для закритого ґрунту, висаджують у теплиці і парники без попереднього загартування.
Для літньо-осінньої культурозаміни розсаду помідора вирощують із другої половини червня, огірка - з другої п'ятиденки липня.
