15.4, Режим державної таємниці

Державна таємниця — це вид таємної інформації, що охоплює відо­мості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відно­син, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України, та які визнані у

203

порядку, встановленому чинним законодавством, державною таєм­ницею і піддягають охороні державою.

Правовою підставою режиму державної таємниці є Конституція України, закони України «Про державну таємницю» (в редакції від 21.09.1999 р)¹, «Про інформацію», міжнародними договорами та інши­ми нормативно-правовими актами.

Згідно із Законом «Про державну таємницю» до державної таєм­ниці належить інформація:

• у сфері оборони: про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, чисельність, дислокацію, бойову та мобілі­ заційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань, про сили і засоби Цивільної обо­ рони України, можливості населених, пунктів, регіонів і окремих об'єктів для захисту, евакуації! розосередження населення, забез­ печення його життєдіяльності та виробничої діяльності об'єктів народного господарства у воєнний час або в умовах надзвичай­ них ситуацій, геодезичні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони тощо;

• у сфері економіки, науки і техніки: запаси та обсяги постачання стратегічних видів сировини і матеріалів, про загальний обсяг пос­ тавок, відпуску, закладення, освіження розміщення і фактичні за­ паси державного резерву; про використання транспорту, зв'язку, потужностей інших галузей та об'єктів інфраструктури держави; про плани, зміст, обсяг, фінансування та виконання державного замовлення для потреб оборони та безпенки; про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного каміння, ва­ люти та інших цінностей, операції, пов'язані з виготовленням гро­ шових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захис­ том від підроблення; про наукові, науково-дослідні, дослідно- конструкторські та проектні роботи, на базі яких можуть бути ство­ рені прогресивні технології, нові види виробництва, продукції та технологічних процесів, що мають важливе оборонне чи економіч­ не значення тощо;

4 у сфері зовнішніх відносин: про директиви, плани, вказівки делега­ціям і посадовим особам з питань зовнішньополітичної і зо&нішньо-

¹ Офіційний вісник України. — 1999. — № 42. — Ст. 2075,

204

економічної діяльності України, спрямовані на забезпечення її національних інтересів і безпеки; про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це завдаватиме шкоди національній безпеці України тощо;

♦ у сфері державної безпеки та охорони правопорядку: про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріаль­ но-технічне забезпечення, форми, методи і результати оператив- но-розшукової діяльності; про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що прово­ дить таку діяльність тощо.

Передбачаються такі ступені секретності: «особливої важливості». «цілком таємно», «таємно»,

Одночасно, вищеназваний закон передбачає перелік відомостей, які не можуть бути віднесені до державної таємниці, якщо при цьому бу­дуть звужуватися зміст І обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина, завдаватиметься шкода здоров'ю та безпеці населення:

• про стан довкілля, про якість харчових продуктів ї предметів по­ буту;

• про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші над­ звичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують без­ пеці громадян;

• про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти : культури населення;

• про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;

• про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого са­ моврядування та їх посадових осіб;

• інша інформація, яка відповідно до законів та міжнародних дого­ ворів не може бути засекречена.

Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється моти­вованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Слід мати на увазі, шо рішення про віднесення інформації до дер­жавної таємниці діє протягом певного строку, зокрема: для інформації

205

із ступенем секретності «особливої важливості» — не більше ЗО років, для інформації «цілком таємно» —10 років, для інформації «таємно» — 5 років. Після закінчення передбаченого строку дії режиму секретності експерт з питань таємниць робить висновок про скасування рішення про віднесення її до державної таємниці або приймає рішення про про­довження строку дії зазначеного рішення у межах вищевказаних строків. Водночас, необхідно зазначити, що Президент України з власної ініціа­тиви або на підставі пропозицій державних експертів з питань таєм­ниць чи за зверненням органів державної влади, органів місцевого са­моврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян може встановлювати більш тривалі строки дії рішень.

За порушення законодавства про державну таємницю винні особи (громадяни і посадові особи) несуть дисциплінарну, кримінальну та адміністративну відповідальність. Остання виступає згідно зі стат­тею 212 КпАП України за; недодержання встановленого законодавст­вом порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжна­родній організації; засекречування інформації, яка не підлягає засек­речуванню; порушення встановленого законодавством порядку на­дання допуску та доступу до державної таємниці; невжиття заходів щодо забезпечення контролю за охороною державної таємниці тощо