§ 23. Румунія

1. Становище країни після Першої світової війни. Війна не принесла Румунії лаврів звитяжця: більшу частину її території було окуповано, значно погіршилося економічне становище, загострилися соціальні суперечності. Нерозв'язаність земельного питання негативно позначалася на політичній стабільності та економічному розвитку країни, основою господарства якої було сільськогосподарське виробництво. Показовим щодо рівня розвитку Румунії було те, що 80 % населення країни жило в сільській місцевості.

Король Фердинанд I

Повстання військових моряків на початку 1918 р. змусили короля Фердинанда 1 укласти у травні того ж року сепаратний мир з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

2. Формування території післявоєнної Румунії. Але гіркота військової невдачі була підсолоджена суттєвими територіальними надбаннями: у грудні до Румунії було приєднано Трансільванію. У Бессарабії у 1917 р парламентський орган під назвою «Стафул Церій» («Крайова Рада») проголосив Бесарабію «Молдавською Народною Республікою». Згодом молдавський парламент запросив у Бессарабію румунські війська, які впродовж грудня 1917 — лютого 1918 pp. зайняли всю її територію. На початку квітня 1918 р. було проголошено об'єднання Бессарабії з Румунією.

Свідчення 1

Зі Звернення представників Бессарабії до гетьмана П. Скоропадського (1918 p.): «...Бесарабщина як частина бувшої Російської імперії повинна належать Україні по праву спадкоємства, як державі видаленій із складу імперії та прилягаючій безпосередньо до Бесарабщини, з якою Україна зв'язана етнографічно, а також спільністю культурних і матеріяльних інтересів, і по принципу національного самовизначення, признаному за основу при зазначенні державного кордону Берестейськими умовами між Україною і Центральними державами».

(Сергійчук В. Українська соборність. Відродження українства в 1917— 1920 роках. — К., 1999. — С. 185)

Свідчення 2

З ноти протесту Міністерства закордонних справ УНР урядам Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Румунії (3 березня 1918 p.): «Українське Правительство вважає, що всяка зміна бувшої румунсько-російської границі... глибоко порушує політичні й економічні права УНР... З огляду на те, що тепер значна частина Бессарабії зайнята румунськими військами, і питання про дальшу державну приналежність Бессарабії могло бути предметом нарад на Бухарестській мировій конференції, правительство УНР вважає обговорення й вирішення цього питання за можливе лише при участі і за згодою Українського Правительства».

(Робітнича газета. — 1918. — 10 березня)

Свідчення 3

З телеграми комісара Української Центральної Ради Ямкового (Кишинев, 10 квітня 1918 p.):«Вчора о 8-й годині вечора молдавський парламент «Стафул Церій» в присутності румунського голови ради міністрів Маргіпомана виніс постанову про приєднання до Румунії Бессарабії як автономної провінції. З меншостей українська, 221,251,202німецька та болгарська фракції зробили заяву, що їх не уповноважено рішати такі важливі питання, а що таке питання може вирішити референдум».

(Нова Рада. — 1918. — 13 квітня)

Свідчення 4

Національний склад і чисельність населення Румунії (за переписом 1939 р.)
Національність	Чисельність	%
Румуни[1]	12 981 324	71,92
Угорці	1 425 507	7,93
Німці	745 421	4,14
Євреї	728 115	4,0
Українці	528 115	3,26
Інші національності	1 524 546	8,9 7
Загалом	17 933 028	100,0

(Dumitrescu N.. Мапеа М,, Nita С., Pascu A., Trandafir А., Trandafir М. Istoria Romrinilor: Manual pentru clasa a Xll-a. HUMANI-TAS. — Bucuresti, 1999. — S. 142)

¹ У румунській статистиці молдавани не виокремлювалися в окрему етнічну групу, а включалися до загальної кількості власне румунів.

У листопаді 1918 р. Румунія включила до свого складу Північну Буковину з м. Чернівцями. Зазначені події істотно збільшили у країні відсоток нерумунського населення. У підсумку, після війни територія Румунії збільшилася з 131,3 до 295 тис. кв. км, а населення — з 6,7 до 18 млн чоловік.

На приєднаних територіях здійснювалася політика «уніфікації» — поширення на нові землі загальнорумунського політичного та адміністративного устрою.

Сфери життя	Заходи
І. Економіка	• Фінансова реформа • Аграрна реформа
II. Політика	• Виборча реформа: • Загальне голосування • Закон про вибори • Конституція 1923 р.
III. Адміністративний устрій	Закон про адміністративний устрій (1925)
IV. Законодавство	Закон про засади й організацію судової системи
V. Церква	Закон про заснування патріархії (1925) Закон про діяльність Румунської православної церкви (1925)
VI. Освіта	Закон про початкове навчання (1924)