Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Коссак графіка.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

2.1.2. Дотична, головна нормаль і бінормаль до кривої

Виберемо точку P на заданій кривій L і проведемо через цю точку пряму g. Виберемо на кривій ще одну точку Q, позначимо через d і h, відповідно, відстані між точками P і Q та між точкою Q і прямою g.

Рис. 2.3. Дотична до кривої L в точці P

Називатимемо пряму g дотичною до кривої L в точці P, якщо при (рис. 2.3).

Якщо крива L в точці P має дотичну, то пряма PQ при збігається до цієї дотичної. Навпаки, якщо пряма PQ при збігається до деякої прямої g, то ця пряма є дотичною. Зауважимо, що відношення є синусом кута, який утворюється прямими g і PQ.

Гладка крива L має в кожній своїй точці єдину дотичну. Якщо – векторне рівняння кривої, то дотична в точці P, яка відповідає значенню параметра t, має напрям вектора .

На кривій лінії можуть бути точки, які мають дві порізно напрямлені дотичні, що не належать одній прямій, а утворюють між собою якийсь кут. Якщо на кривій L в точці P кут між дотичними не дорівнює , то точку P в цьому випадку називають точкою зламу.

Знаючи напрям дотичної, складемо її рівняння. Справді, якщо крива задана векторним рівнянням , то вектор довільної точки на дотичній можна подати наступним чином

, (2.1)

що є рівнянням дотичної в параметричній формі.

Позначимо одиничний дотичний вектор через

.

Отже, дотична до кривої в точці - є прямою лінією, яка проходить через точку і має напрям . Рівняння цієї дотичної має вигляд

,

де - відстань між точкою на дотичній та точкою дотику.

Замінимо векторне рівняння (2.1) трьома скалярними рівняннями дотичної

,

або в еквівалентній формі

.

Для просторової кривої нормальним вектором є будь-який вектор, перпендикулярний до дотичного вектора . Якщо – одиничний вектор, то вектор є перпендикулярним до вектора . Одиничний вектор , напрям якого збігається з напрям , називають вектором головної нормалі.

Векторний добуток визначає третій вектор, який є перпендикулярний до і , його називають вектором бінормалі .

Три вектори , і утворюють правосторонню трійку взаємно ортогональних одиничних векторів , , . Площини, які проходять через задану точку на кривій і містять вектори і , і , і , відповідно, називають дотичною, нормальною та бінормальна площинами [14].

2.1.3. Кривина, закручування кривої та формули Френе

Якщо регулярна крива задана рівнянням

,

то довжина її дуги визначена формулою

.

Отже, плоску криву лінію можна розглядати як траєкторію руху точки в площині; точка рухається по дотичній до кривої лінії, обходячи цю криву без ковзання.

Рух точки вздовж кривої L пов'язаний з безперервною зміною двох величин: відстані S, на яку віддалена точка від початкового положення, і кута ΔΘ повороту дотичної щодо початкового положення.

Якщо зі збільшенням шляху S безперервно збільшується і ΔΘ, то криву називають простою.

Виберемо дві точки P і Q на заданій кривій L. Позначимо через ΔΘ кут між дотичними до кривої в точках P і Q, а – довжину дуги відрізка PQ кривої (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Кривина кривої L

Кривиною кривої L називають границю відношення , коли точка

Отже, кут ΔΘ між дотичними в двох нескінченно близьких точках кривої, віднесений до довжини дуги між цими точками, визначає ступінь викривлення кривої лінії, а саме – кривину кривої.

Кривина прямої в будь-якій її точці дорівнює нулю. Кривина довільної кривої лінії в різних точках різна, в окремих точках вона може дорівнювати нулю.

Регулярна (двічі неперервно - диференційована) крива має в кожній точці визначену кривину Якщо параметром є довжина і , то

.

Пов’яжемо одиничний вектор головної нормалі з кривиною :

.

А для кривої, яка задана векторним рівнянням маємо

,

або

.

Для плоскої кривої, розташованої в площині

.

Радіус кривини обчислюють за формулою

.

Знайдемо всі криві, які мають в кожній точці кривину рівну нулю. Запишемо

.

Звідси , а отже , де - постійні вектори.

Отже, крива, кривину якої є всюди рівна нулю, є або прямою, або відкритим відрізком прямої.

У випадку просторової кривої вектор бінормалі не буде сталою величиною. Щоб визначити характер цієї закрученої кривої, треба обчислити похідну , для плоскої кривої =0. Зазначимо, що скалярний добуток векторів а звідси звідки отримуємо , оскільки З огляду на те, що – одиничний вектор, . Тому вектор перпендикулярний до і , а отже, він колінеарний вектору . Прийнято записувати

,

де називають закручуванням кривої. Оскільки то

Звідси випливає, що крива має додатне закручування, якщо закручування нормалі до кривої з дотичної площини відбувається за додатним напрямом вектора

Отже, ми навели всі головні рівняння диференціальної геометрії для просторових кривих. Нижче опишемо ці рівняння для кривої, у якій використано природну параметризацію. Ці рівняння в сукупності відомі як формули Френе:

(2.2)