V. Економічна теорія: тіньова економіка, детінізація економіки:

• вплив тіньової економіки на легальну економіку;

• шляхи виводу тіньових доходів із нелегального сектора економіки.

Питання 1. Поняття легалізації (відмивання) доходів.

В енциклопедичній та юридичній літературі поняття «легалі­зація» (з латинської - 1е£а1із - законний) визначено як дозвіл на діяльність будь-якої організації, її узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, діям, підтвердження дійсності підпису на документах.

Синонімом поняття «легалізація» у контексті кримінального права є поняття «відмивання». Визначення поняття «легалізація» порівняно з останнім більш точно відповідає діянню з наданням за­конного статусу доходам, отриманим у результаті вчинення злочи­ну, а також є більш загальним та позбавленим метафоричності.

Поняття «відмивання» історично пов'язане з одним із перших та найбільш відомих способів легалізації злочинних доходів (ко­штів), які у 20-30-х роках минулого сторіччя кримінальні групи Сполучених Штатів Америки, що отримували надприбутки від незаконної торгівлі горілчаними виробами під час дії «сухого за­кону», показували (легалізували) їх як здобуті внаслідок прання білизни, тобто «відмиті» через мережу пралень, що належала їм, хоча насправді такого доходу від прання білизни неможливо було отримати.

Питання 2. Основні шляхи відмивання грошей.

Поняття «відмивання грошей» Директивою Ради Європей­ського співтовариства «Про запобігання використанню фінансо­вих систем з метою відмивання грошей» від 10 червня 1991 року (9.1\308\ЄЕС) передбачає таку навмисну поведінку:

• присвоєння чи передача майна, завідомо знаючи, що воно одержане внаслідок злочинної діяльності або участі у такій діяльності, з метою приховати чи замаскувати незаконне походження такого майна або сприяти будь-якій особі, яка займається такою діяльністю, в уникненні правових наслід­ків за її дії;

• приховування чи маскування справжньої природи, джерела, відчуження, руху, прав щодо власності чи власника майна, завідомо знаючи, що воно одержане внаслідок злочинної ді­яльності або участі у такій діяльності;

• придбання, володіння та використання власності, знаючи в момент прийняття, що вона одержана внаслідок злочинної діяльності або участі у такій діяльності;

• участь, співучасть, спроби вчинити і допомога у вчиненні, підбурювання, сприяння та консультування у вчиненні будь якої з дій, передбачених у вищезазначених параграфах.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (від­миванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 № 249-ІУ зі змінами і доповненнями, внесеними Законами від 24.12.2002 № 345-ІУ, від 06.02.2003 № 485-ІУ (далі - Закону) дає таке визначення поняттю «легалізація (відмивання) доходів», а саме, що це - вчинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само на­буття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами, з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або роз­порядженню доходами.

Ст. 209 КК України передбачає відповідальність за вчинен­ня фінансової операції чи укладання угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок учинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також учинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а також набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

У Законі визначено суспільно небезпечне протиправне діяння, що передує легалізації, (відмиванню) доходів, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три і більше років (за виключенням діянь, передбачених статтями 207, 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочином за кримінальним законом іншої держави, і за таке саме діяння передбачена відповідальність за Криміналь­ним кодексом України та внаслідок вчинення якого є незаконно одержані доходи.

Схематично застосування ст. 209 КК України може бути пред­ставлено у такому вигляді:

ст. 209 КК України