Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій ЕБ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Тема 10. Структура та повноваження (функції) суб’єктів системи фінансового моніторингу України по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

ПЛАН

  1. Державні структури по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

  2. Повноваження та функції державних структур по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

  3. Міжвідомче співробітництво з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

  4. Основні завдання Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

  5. Основні завдання ДПА України в системі протидії відмиванню грошей.

Питання 1. Державні структури по боротьбі з легалізацією

(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Державний комітет фінансового моніторингу України (далі - ДКФМ) очолює Голова, якого призначає за поданням прем'єр-міністра України на посаду строком на сім років та звільняє з посади президент України.

Голова несе персональну відповідальність перед президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Державний комітет фінансового моніторингу України завдань і здійснення ним своїх функцій.

Державний комітет фінансового моніторингу України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами президента України і Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України та Положенням про Державний комітет фі­нансового моніторингу України.

Станом на 01.11.2005 відкриті Регіональні відділи в Автономній Республіці Крим, Волинській, Донецькій, Закарпатській, Запорізь­кій, Львівській, Одеській, Полтавській, Херсонський областях.

До суб'єктів державного фінансового моніторингу відносяться:

1. Державні регулятори (органи нагляду):

  • Національний банк;

  • Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

  • Державна комісія з регулювання ринків фінансових по­слуг.

2. Правоохоронні органи:

  • Генеральна прокуратура;

  • Служба безпеки;

  • Міністерство внутрішніх справ;

- Державна податкова адміністрація. 3. Інші органи державної влади.

Питання 2. Повноваження та функції державних структур по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Суб'єкти державного фінансового моніторингу зобов'язані:

  • проводити перевірку стану організації професійної підготов­ки працівників підрозділів, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, вживати заходів до усунення виявлених недоліків;

  • інформувати Уповноважений орган про виявлені випадки по­рушення законодавства суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

  • забезпечувати зберігання інформації, одержаної від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і право­охоронних органів;

  • погоджувати з Уповноваженим органом будь-які нормативні документи, що стосуються питань протидії легалізації зло­чинних доходів;

  • надавати Уповноваженому органу інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Суб'єктами первинного фінансового моніторингу (фінансові посередники) (стаття 4 Закону) є:

  • банки, страхові та інші фінансові установи;

  • платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрінгові та клірингові установи;

  • товарні, фондові та інші біржі;

  • професійні учасники ринку цінних паперів;

  • інститути спільного інвестування;

  • гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї;

  • підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фон­дами;

  • підприємства й об'єднання зв'язку, інші не кредитні органі­зації, які здійснюють переказ грошових коштів;

  • інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здій­снюють фінансові операції.

Суб'єкти державного фінансового моніторингу здійснюють на­гляд як державні регулятори за суб'єктами первинного фінансо­вого моніторингу.

Законом передбачено, що регулятори повинні надавати Держав­ному комітету фінансового моніторингу інформацію щодо вжитих заходів до фінансових посередників-порушників законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Питання 3. Міжвідомче співробітництво з питань боротьби з легалізацією

(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1565 утворено міжвідомчу робочу групу з дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом (МРГ). Очолює групу голова ДКФМ. До складу членів й експертів МРГ входять керівні особи таких відомств:

  • Державний комітет фінансового моніторингу;

  • Державна податкова адміністрація;

  • Міністерство внутрішніх справ;

  • Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг;

  • Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

  • Служба безпеки;

  • Міністерство юстиції;

  • Міністерство закордонних справ;

  • Міністерство економіки й з питань європейської інтеграції;

  • Державна митна служба;

  • Генеральна прокуратура;

  • Національний банк;

  • Секретаріат Кабінету Міністрів України;

  • Секретаріат президента України;

  • також на громадянських засадах асоціації українських бан­ків, ліга страхових організацій України.

Основними завданнями міжвідомчої робочої групи є проведен­ня:

1) аналітичної роботи;

2) роботи по взаємодії суб'єктів системи фінансового моніто­рингу;

3) нормативно-правової й іншої юридичної діяльності;

    1. міжнародної діяльності;

    2. діяльності з інформаційних технологій.

Діяльність групи дозволяє оперативно, на робочому рівні вирі­шувати не тільки завдання, які стосуються міжвідомчої співпраці з питань запобігання та протидії відмиванню злочинних доходів, а й удосконалення системи фінансового моніторингу в цілому.

Питання 4. Основні завдання і функції Департаменту боротьби з

відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

ДПА України в системі протидії відмиванню грошей

Основними завданнями і функціями Департаменту боротьби з відми­ванням доходів, одержаних злочинним шляхом є:

- участь у формуванні Єдиної державної інформаційної системи;

- розгляд узагальнених матеріалів, які надходять від Держфінмоніторингу;

- участь у розробці та реалізації заходів Програми уряду у сфері боротьби з відмиванням грошей;

- запобігання витоку за межі України коштів злочинного по­ходження;

- викриття та розслідування злочинів, пов'язаних з відмиванням грошей;

- розшук коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом, для їх подальшого арешту та конфіскації.

Виконання цих завдань і функцій очолює перший заступник Голови — начальник податкової міліції України, якому підпорядкований Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних зло­чинним шляхом, контролює роботу 27 регіональних підрозділів по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, а також взаємодіє з такими підрозділами та відділами Державної податкової служби України:

- Головним управлінням податкової міліції;

- Департаментом податкового аудиту та валютного контролю;

- Департаментом оподаткування фізичних осіб;

- Управлінням міжнародних зв'язків;

- Слідчим управлінням податкової міліції;

- Департаментом оподаткування юридичних осіб;

- Департаментом адміністрування акцизного збору;

  • Департаментом автоматизації.

Питання 5. ДПА України в системі протидії відмиванню грошей.

Основні завдання ДПА України та її структурних підрозділів:

- підвищити рівень аналітичної роботи як основи ефективного досягнення показників;

  • провести відповідні навчання з використання діючої автоматизованої системи та програмно-технічних баз;

  • підвищити рівень кваліфікації працівників, запровадивши на­вчання, посилити кадрову роботу та виконавську дисципліну;

  • проводити оперативно-перевірочні заходи (планові та поза­планові) на підставі ретельного аналізу існуючих інформа­ційних джерел, зокрема на таких пріоритетних напрямах:

  • протидії відмиванню доходів злочинного походження при відшкодуванні ПДВ з бюджету;

  • викриття злочинів у паливно-енергетичному комплексі;

  • у сфері приватизації;

  • кредитно-фінансовій та банківській сферах;

  • викриття «конвертаційних» центрів та фіктивних СПД;

  • взяти під контроль проведення перевірок страхових компаній за операціями перестрахування у нерезидентів та забезпечи­ти участь у перевірках кваліфікованих спеціалістів. Спільними наказами ДКФМ та ДПА передбачено:

- не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання узагальнених матеріалів до ДКФМ надсилається повідомлення про номер та дату його реєстрації в правоохоронному органі;

  • організація перевірки узагальнених матеріалів, надісланих до правоохоронного органу, здійснюється спеціалізованим підрозділом, завданням якого є запобігання та протидія ле­галізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля­хом;

  • при прийнятті рішень по суті матеріалів, але не рідше, ніж раз на три місяці правоохоронний орган інформує про них ДКФМ;

  • у разі потреби уточнення даних, що містяться в отриманих матеріалах, правоохоронний орган може запитувати у ДКФМ додаткову інформацію;

  • у разі отримання ДКФМ додаткової інформації стосовно фі­нансових операцій, матеріали щодо яких надавалися раніше, така інформація після опрацювання передається до право­охоронного органу;

  • інформація стосовно переданих (отриманих) матеріалів та ходу їх опрацювання, у тому числі вхідні та вихідні реквізити листів, обліковується в автоматизованій інформаційній системі ДКФМ і в правоохоронному органі.