Тема 9. Забезпечення безпеки банківських операцій.

ПЛАН

1. Державний комітет фінансового моніторингу України.

2. Основні завдання і функції Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. Дпа України в системі протидії відмиванню грошей.

Питання 1. Державний комітет фінансового моніторингу України.

Державну політику у сфері запобігання та протидії легаліза­ції (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, здій­снює з 01.01.2005 Державний комітет фінансового моніторингу України (далі - ДКФМ) як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом (Указ президента України № 1144/2004 від 28.09.2004), є правонаступником Державного департаменту фінансового моніторингу.

Державний комітет фінансового моніторингу України очолює Голова, якого призначає за поданням прем'єр-міністра України на посаду строком на сім років та звільняє з посади президент України.

Голова несе персональну відповідальність перед президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Державний комітет фінансового моніторингу України завдань і здійснення ним своїх функцій.

Основними завданнями Державного комітету фінансового моніторингу України є:

• участь у реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, і фінансуванню тероризму;

• збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моні­торингу;

• створення та забезпечення функціонування єдиної держав­ної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;

• налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними орга­нами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;

• забезпечення в установленому порядку представництва України в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

Державний комітет фінансового моніторингу України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами президента України і Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України та Положенням про Державний комітет фі­нансового моніторингу України.

Станом на 01.11.2005 відкриті Регіональні відділи в Автономній Республіці Крим, Волинській, Донецькій, Закарпатській, Запорізь­кій, Львівській, Одеській, Полтавській, Херсонський областях.

Основними завданнями Регіональних відділів є:

• співробітництво, взаємодія та інформаційний обмін з тери­торіальними органами виконавчої влади і підрозділами державних органів;

• супроводження узагальнених матеріалів, направлених до територіальних підрозділів правоохоронних органів;

• аналіз ефективності заходів, що вживаються суб'єктами пер­винного фінансового моніторингу в регіоні.

Національна система фінансового моніторингу складається з двох рівнів-державного та первинного (додаток 2).

До суб'єктів державного фінансового моніторингу відносяться:

1. Державні регулятори (органи нагляду):

• Національний банк;

• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

• Державна комісія з регулювання ринків фінансових по­слуг.

2. Правоохоронні органи:

• Генеральна прокуратура;

• Служба безпеки;

• Міністерство внутрішніх справ;

- Державна податкова адміністрація. 3. Інші органи державної влади.

Суб'єкти державного фінансового моніторингу зобов'язані:

• проводити перевірку стану організації професійної підготов­ки працівників підрозділів, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, вживати заходів до усунення виявлених недоліків;

• інформувати Уповноважений орган про виявлені випадки по­рушення законодавства суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

• забезпечувати зберігання інформації, одержаної від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і право­охоронних органів;

• погоджувати з Уповноваженим органом будь-які нормативні документи, що стосуються питань протидії легалізації зло­чинних доходів;

• надавати Уповноваженому органу інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Суб'єктами первинного фінансового моніторингу (фінансові посередники) (стаття 4 Закону) є:

• банки, страхові та інші фінансові установи;

• платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрінгові та клірингові установи;

• товарні, фондові та інші біржі;

• професійні учасники ринку цінних паперів;

• інститути спільного інвестування;

• гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї;

• підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фон­дами;

• підприємства й об'єднання зв'язку, інші не кредитні органі­зації, які здійснюють переказ грошових коштів;

• інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здій­снюють фінансові операції.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:

• проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову опе­рацію;

• забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та надання інформації про них Уповноваженому органу не піз­ніше трьох робочих днів з моменту їх реєстрації;

• сприяти працівникам Уповноваженого органу (суб'єктам державного фінансового моніторингу) у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінан­совому моніторингу; надавати додаткову інформацію не піз­ніше трьох робочих днів з моменту отримання запиту;

• вживати заходів щодо запобігання розголошенню інформа­ції, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації);

• зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, та всю документацію про здійснення фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу, протягом п'яти років після її проведення.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з метою іденти­фікації резидентів визначає:

• для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, дата на­родження, серія та номер паспорта (або іншого документа,який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Держав­ним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

• юридичних осіб - найменування, юридична адреса, документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо), ідентифікаційний код, згідно з Єдиним державним реє­стром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку.

З метою ідентифікації нерезидентів визначаються:

• для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та ор­ган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування;

• для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 644 і № 646 затверджено відповідно Порядок реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу та Порядок взяття на облік Державним департаментом фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

Вищевказані вимоги до фінансових посередників більш розши­рені у Законах, які регулюють окремі сегменти фінансового ринку та надання фінансових послуг. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу встановлює процедуру проведення такого моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Надання інформації суб'єктами первинного фінансового мо­ніторингу до ДКФМ в установленому порядку не є порушенням банківської або комерційної таємниці.

Види фінансового моніторингу в залежності від суб'єктів, які його здійснюють:

• обов'язковий фінансовий моніторинг;

• внутрішній фінансовий моніторинг, що визначено Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 № 249.

Обов'язковий фінансовий моніторинг — сукупність заходів спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інфор­мації відповідно до законодавства України;

Внутрішній фінансовий моніторинг — діяльність суб'єктів первин­ного фінансового моніторингу з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та інших фінан­сових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією доходів.

Щодо видів фінансового моніторингу законодавець розрізняє операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу та внутрішньому фінансовому моніторингу.

Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому мо­ніторингу:

1. залежно від порогової суми фінансової операції:

- сума, на яку вона проводиться, дорівнює 80 000 гривень;

- перевищує 80 000 гривень (або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80 000 грн.).

2. залежно від напряму (виду) діяльності суб'єктів первин­ного фінансового моніторингу банківські установи контролюють:

- переказ грошових коштів на анонімний (номерний) раху­нок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

• купівлю (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

• зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту (позики) у випадку, коли хоча б одна із сторін є фізичною або юридичною особою, що має відпо­відну реєстрацію, місце проживання чи місце знаходження в країні (на території), яка не бере участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, або однією зі сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території).

- переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готівкою;

• зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх по­дальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

• зарахування грошових коштів на рахунок чи списання гро­шових коштів з рахунку юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зара­хування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його від­криття;

• відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

• обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти ін­шого номіналу;

- професійні учасники ринку цінних паперів контролюють:

• проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях;

• придбання особою цінних паперів за готівку;

• проведення фінансових операцій з цінними паперами у ви­падку, коли хоча б одна із сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місце знаходження в країні (на території), яка не бере участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, та фінансуванню тероризму, або однією зі сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території);

- гральні заклади, ломбарди; юридичні особи, які проводять будь-які лотереї:

- виплату особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі;

- розміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших цінностей у ломбарді;

- страхові установи контролюють:

- виплату фізичній особі страхового відшкодування або отри­мання страхової премії.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу надають інфор­мацію в ДКФМ не тільки про фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, а також про такі, які містять ознаки сумнівності (у ході проведення внутрішнього фі­нансового моніторингу при наявності однієї або більше ознак).

Законодавець виділяє три основні групи ознак таких фінансо­вих операцій:

1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції, яка не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, наприклад:

• представлення особою інформації, яку неможливо переві­рити;

• настання страхового випадку протягом короткого терміну, який визначається спеціально уповноваженим органом ви­конавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових по­слуг, після укладання страхової угоди;

2) невідповідність фінансової операції діяльності юридичної особи, наприклад:

• зарахування на рахунок особи значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує суму 80 000 грн., у тому числі через касу суб'єкта первинного фінансового мо­ніторингу, якщо діяльність особи не пов'язана з наданням послуг населенню, збором обов'язкових або добровільних платежів;

• розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів особою, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму;

• одноразовий продаж (купівля) особою великого пакета цінних паперів, що вільно не обертаються на організованому ринку, за умови, що особа не є професійним учасником ринку цін­них паперів і цінні папери не передаються особі в погашення простроченої заборгованості контрагента перед особою;

3) виявлення неодноразового здійснення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу, на­приклад:

• регулярне зарахування на рахунок особи (у випадку юридичної особи, якщо це не пов'язано з її основною діяльністю) коштів у готівковій формі з подальшим переказом усієї або більшої частини суми протягом одного операційного дня або наступного за ним дня на рахунок іншого суб'єкта первин­ного фінансового моніторингу, або на користь третьої особи, у тому числі нерезидента;

• передавання особою доручення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представ­ник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з суб'єктом первинного фінан­сового моніторингу.

Внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюватися й щодо інших фінансових операцій, коли у суб'єкта первинного фінан­сового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.

Суб'єкти державного фінансового моніторингу здійснюють на­гляд як державні регулятори за суб'єктами первинного фінансо­вого моніторингу.

Законом передбачено, що регулятори повинні надавати Держав­ному комітету фінансового моніторингу інформацію щодо вжитих заходів до фінансових посередників-порушників законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Так, наприклад, за результатами перевірок станом на 1 травня 2005 року на ринку небанківських фінансових послуг регулятором проведено 132 позапланові перевірки кредитних спілок з питань фінансового моніторингу. У 19 випадках до спілок були вжито за­ходи впливу у вигляді припису, накладено 3 штрафи.

Перевірені 72 ломбарди, з яких до 26 направлено листи (припи­си) з вимогою усунення порушень законодавства, накладені 2 штрафи. За усуненням порушень встановлено відповідний контроль. У двох випадках стягнення штрафів відбулося у судовому порядку.

Здійснено 138 перевірок страхових установ, за результатами винесено 17 постанов про накладання штрафів, направлено 20 листів-застережень, зупинено (відкликано) 5 ліцензій.

За результатами 35 перевірок фінансових компаній виявлено 1 порушення та застосовано 1 штраф.

За результатами інспектувань банків встановлено:

1. Порушення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» - виявлено 31 випадок.

2. Порушення Закону України «Про банки і банківську діяль­ність» - виявлено 32 випадки.

3. Порушення положення «Про здійснення банками фінансово­го моніторингу» (постанова Правління Національного банку Укра­їни від 14.05.2003 № 189) - виявлено 189 випадків.

Комісією з цінних паперів станом на 1 травня 2005 року ви­явлено порушення:

1. Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (від­миванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» - 202 випадки.

2. Нормативно-правових і актів Комісії у сфері державного фі­нансового моніторингу - 28 випадків.

3. Нормативно-правових актів ПФР - 8 випадків.

Державний комітет фінансового моніторингу України щодня одержує від фінансових посередників близько тисяч повідо­млень, у тому числі щодо операцій з готівкою, цінними паперами на пред'явника, нерухомістю, банківськими металами, розкра­данням бюджетних коштів, експортом-імпортом товарів (робіт, послуг), участю нерезидентів та ін.

Повідомлення про фінансову операцію містить таке:

1. Дані про суб'єкта первинного фінансового моніторингу, пра­цівника, який провів реєстрацію операції, номер, дату і час вне­сення до реєстру запису про операцію.

2. Дату і час здійснення або відмови від здійснення операції, суму операції та валюту, підстави для здійснення операції, вид операції.

3. Підстави для моніторингу (ознаки, за якими операція під­лягає фінансовому моніторингу, і пояснення до них).

4. Дані про учасників операції (тобто інформацію відносно осо­би, що здійснює операцію, й у випадках, передбачених законодавством, щодо особи, від імені або за дорученням якої здійснюється фінансова операція, а також дані відносно інших осіб - учасників фінансової операції).

5. Додаткову інформацію.

Форма надання в Держкомфінмоніторингу (ДКФМ) інфор­мації, така:

• від банківських установ - винятково в електронному вигляді;

• від небанківських фінансових установ - частково в паперо­вому, частково в електронному вигляді.

За період роботи (з 12 червня 2003 р. по 1 травня 2005 р.) від фінансових посередників ДКФМ прийнято 1 176 596 повідомлень про фінансові операції.

Найактивнішими були банківські установи, які надіслали най­більшу частку повідомлень про підозрілі фінансові операції, - 1 140 146 повідомлень.

Правоохоронним органам Держфінмоніторингом за вищевказа­ний період передано 258 узагальнених матеріалів і 144 додаткових до них.

Міжвідомче співробітництво

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1565 утворено міжвідомчу робочу групу з дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом (МРГ). Очолює групу голова ДКФМ. До складу членів й експертів МРГ входять керівні особи таких відомств:

• Державний комітет фінансового моніторингу;

• Державна податкова адміністрація;

• Міністерство внутрішніх справ;

• Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг;

• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

• Служба безпеки;

• Міністерство юстиції;

• Міністерство закордонних справ;

• Міністерство економіки й з питань європейської інтеграції;

• Державна митна служба;

• Генеральна прокуратура;

• Національний банк;

• Секретаріат Кабінету Міністрів України;

• Секретаріат президента України;

• також на громадянських засадах асоціації українських бан­ків, ліга страхових організацій України.

Основними завданнями міжвідомчої робочої групи є проведен­ня:

1) аналітичної роботи:

• аналіз ефективності заходів щодо запобігання та протидії відмиванню злочинних доходів, дотримання при цьому кон­ституційних прав і свобод людини;

• підготовка аналітичних оглядів з метою виявлення причин та умов утворення злочинних доходів, механізмів і схем ле­галізації, динаміки розвитку негативних тенденцій у цій сфері;

2) роботи по взаємодії суб'єктів системи фінансового моніто­рингу:

- сприяння обміну інформацією між правоохоронними й іншими державними органами та координація їх діяльності;

3) нормативно-правової й іншої юридичної діяльності:

- підготовка пропозицій щодо впровадження Сорока рекомендацій ГАТГ й інших міжнародних стандартів у цій сфері;

- підготовка пропозицій щодо розробки нормативних актів по організації взаємодії органів виконавчої влади в сфері запобігання й протидії відмивання злочинних доходів і фі­нансуванню тероризму;

4. міжнародної діяльності;

5. діяльності з інформаційних технологій.

Діяльність групи дозволяє оперативно, на робочому рівні вирі­шувати не тільки завдання, які стосуються міжвідомчої співпраці з питань запобігання та протидії відмиванню злочинних доходів, а й удосконалення системи фінансового моніторингу в цілому.

Порядок надання ДКФМ узагальнених матеріалів щодо фінансо­вих операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією злочинних доходів та фінансування тероризму, й одержання інформації про їх опрацювання, врегульовані спільними наказами з Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України, Державною митною службою й Державною податковою адміністрацією України.

Передача узагальнених матеріалів здійснюється через експерт­ну комісію, в якій беруть участь правоохоронні органи.

Узагальнені матеріали містять у собі:

- опис операцій (у тому числі суми, учасників, зв'язків, еко­номічної доцільності, схему операції);

- дані щодо ідентифікації учасників операцій;

• наявність кримінального минулого й інших порушень;

• іншу наявну інформацію (у тому числі додаткову інформацію від фінансових посередників, правоохоронних, регуляторних й інших державних органів);

• опис підстав уважати, що операція пов'язана з відмиванням доходів злочинного походження або фінансуванням тероризму.

Для обміну інформацією про стан опрацювання переданих уза­гальнених матеріалів ДКФМ щомісяця проводить взаємозвірки з правоохоронними органами.

Узагальнені матеріали ДКФМ за результатами розгляду право­охоронними органами направляються для відпрацювання до регі­ональних підрозділів. Крім того, у ДКФМ ведеться Картка обліку (відстеження) переданих узагальнених матеріалів до правоохорон­них органів. Це забезпечує здійснення контролю від формування таких матеріалів до винесення вироку суду та його виконання.

На сьогодні правоохоронними органами разом з Генеральною прокуратурою України та ДКФМ підготовлено проект «Поряд­ку надання Держмоніторингом України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легаліза­цією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, приймання, реєстрації та розгляду в правоохоронних органах України, а також отримання інформації про хід їх опрацювання ».

В 2003 році розпочато створення Єдиної державної інформа­ційної системи в сфері запобігання й протидії легалізації (від­миванню) доходів і фінансуванню тероризму (далі - ЄДІС). Осно­вним завданням ЄДІС є організація взаємодії суб'єктів державного фінансового моніторингу, правоохоронних й інших державних органів.

Мета - створення єдиного інформаційного простору для забезпе­чення комплексного аналізу інформації про доходи, отримані зло­чинним шляхом, а також виявлення механізмів легалізації. Завдяки впровадженню системи ДКФМ матиме онлайновий доступ до відпо­відних інформаційних ресурсів 17 державних органів. На даному етапі в 14 держорганах уже встановлене відповідне устаткування.

ЄДІС функціонує через канал волоконно-оптичного зв'язку (у рамках Національної системи конфіденційного зв'язку).

У рамках ЄДІС ДКФМ одержує таку інформацію від правоохо­ронних органів (Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки, Державна податкова служба):

1) про осіб:

• які притягнені до кримінальної відповідальності;

• власників вогнепальної зброї;

• які переховуються від слідства, суду, безвісті зниклих, оголошених у розшук;

• притягнутих до відповідальності за здійснення адміністра­тивних правопорушень;

• щодо яких порушені кримінальні справи за ознаками зло­ чинів у сфері легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму;

• про платників податків і їх банківські рахунки.

2) про предмети:

• втрачені паспорти;

• про реєстрацію транспортних засобів;

• про викрадені автотранспортні засоби, зброю, антикварніречі;

- доходи й сплату податків суб'єктами господарювання.

Державні регулятори (Державна комісія з цінних паперів і фон­дового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Національний банк) надають ДКФМ:

• регістр професійних учасників ринку цінних паперів, само­регулюючі організації;

• дані про зареєстровані випуски цінних паперів;

• переліки акціонерних товариств і підприємств — емітентів облігацій;

• щоквартальну звітність торговців цінними паперами про їхні угоди;

- дані про власників пакетів акцій, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу емітентів;

• дані про суми й сторони угод, укладених на організаторів торгівлі;

• дані про вартість чистих активів інституту спільного інвес­тування;

• перелік ліцензій, виданих фінансовим установам;

• дані звітності страхових установ про договори перестраху­вання у нерезидентів.

Від Міністерства фінансів України ДКФМ одержує перелік лі­цензій, виданих на операції з дорогоцінними металами, і ліцензій, виданих організаторам лотерей. Міністерство економіки Украї­ни надає дані про суб'єктів, які порушили законодавство про зовнішньоекономічну діяльність; Державна митна служба України - вантажні митні декларації. Від інших державних органів (Дер­жавний комітет України по земельних ресурсах, Головне контр­ольно-ревізійне управління, Державний комітет статистики, Фонд державного майна, Державний комітет з питань регуляторної полі­тики й підприємництва, Міністерство юстиції, Державний комітет зв'язку) ДКФМ одержує інформацію такого змісту:

• реєстрація земельних ділянок, об'єктів нерухомого майна й прав на них відповідно до Державного реєстру прав на землю й нерухоме майно;

• дані щодо перетинання особами й транспортними засобами державного кордону України (легального й нелегального);

• дані про результати ревізій і перевірок, використання бю­джетних коштів;

• дані Єдиного державного реєстру підприємств й організацій України;

- договори купівлі-продажу державного майна;

• перелік виданих ліцензій на здійснення визначених видів господарської діяльності.

Питання 2. Основні завдання і функції Департаменту боротьби з

відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

ДПА України в системі протидії відмиванню грошей.

Організаційна і практична робота ДПА України як до вилу­чення з «чорного» списку ГАТГ, так і після цієї події спрямована на розвиток національної системи протидії відмиванню грошей та реалізацію завдань і функцій, визначених законами України, указами Президента України, розпорядженням Кабінету Міні­стрів України від 03 серпня 2005 року № 315-р «Про схвалення Концепції розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансу­ванню тероризму на 2005—2010 рр.».

У складі ДПА України створений Департамент боротьби з від­миванням доходів, одержаних злочинним шляхом

Основні завдання і функції Департаменту боротьби з відми­ванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА України в системі протидії відмиванню грошей :

- участь у формуванні Єдиної державної інформаційної системи;

- розгляд узагальнених матеріалів, які надходять від Держфінмоніторингу;

- участь у розробці та реалізації заходів Програми уряду у сфері боротьби з відмиванням грошей;

- запобігання витоку за межі України коштів злочинного по­ходження;

- викриття та розслідування злочинів, пов'язаних з відмиванням грошей;

- розшук коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом, для їх подальшого арешту та конфіскації.

Структура ДПА України по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, в системі протидії відмиванню грошей така.

Напрям роботи очолює перший заступник Голови — начальник податкової міліції України, якому підпорядкований Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних зло­чинним шляхом, контролює роботу 27 регіональних підрозділів по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, а також взаємодіє з такими підрозділами та відділами Державної податкової служби України:

- Головним управлінням податкової міліції;

- Департаментом податкового аудиту та валютного контролю;

- Департаментом оподаткування фізичних осіб;

- Управлінням міжнародних зв'язків;

- Слідчим управлінням податкової міліції;

- Департаментом оподаткування юридичних осіб;

- Департаментом адміністрування акцизного збору;

• Департаментом автоматизації.

Діяльність спеціальних підрозділів правоохоронних органів направлена на:

• виявлення фактів приховування чи маскування незаконного походження доходів, визначення джерел їх походження, місцезнаходження і переміщення, напрямів використання (зокрема, для провадження підприємницької, інвестиційної, іншої господарської та благодійної діяльності, здійснення розрахункових і кредитних операцій), а також пошуку, аре­шту та конфіскації таких доходів правоохоронними органа­ми;

• виявлення і припинення фактів фінансування тероризму, а також пов'язаної з цим протиправної діяльності фізичних і юридичних осіб;

• проведення оперативно-розшукових заходів щодо протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

• здійснення заходів по запобіганню незаконного відтоку гро­шових коштів за межі України через кореспондентські ра­хунки банків-нерезидентів;

• виявлення та знешкодження «конвертаційних центрів» і «фіктивних» фірм;

• виявлення причин і умов, що сприяють відмиванню дохо­дів, здобутих злочинним шляхом, через кредитно-фінансові установи;

• взаємодію з іншими правоохоронними органами, міністер­ствами та відомствами у напрямку протидії організованій злочинності, викриттю фактів відмивання злочинних до­ходів.

Для створення системи контролю за сумнівними операціями на виконання Указу президента України від 22.03.01 № 183 у ДПА України створений і функціонує банк даних про сумнівні та зна­чні фінансово-майнові операції, який формується із інформації, що міститься в базах даних ДПА, митної служби і інформації про купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку під зовніш­ньоекономічні контракти.

Порядок збору такої інформації передбачений наказом ДПА України від 21.05.2003 № 233 «Про затвердження Положення про збір інформації про сумнівні та значні фінансово-майнові опе­рації». Його поповнення ведеться шляхом опрацювання АРМів «Митниця», «СФН», «Галузь», «Валюта», «Пенсійний фонд», а також через виявлення та накопичення такої інформації в ході оперативної та контрольно-перевірочної роботи.

Основою організації взаємодії підрозділів ДПС є наказ ДПА України від 01.04.2004 № 187 «Про затвердження змін та допо­внень до Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при. організації документальних пере­вірок юридичних осіб». Завдяки використанню інформаційних ресурсів баз даних ДПА України здійснюються аналітичні роз­робки, які дозволяють проводити прогнозування у сферах фінан­сово-господарської діяльності з високою ймовірністю процесів, пов'язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних зло­чинним шляхом.

Аналітичні розробки використовуються для визначення напря­мів протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та вибору окремих об'єктів та їх угруповань для про­ведення фінансових розслідувань і виявлення схем, спрямованих на маскування прихованих злочинних доходів та їх легалізацію (відмивання).

За результатами аналітичних досліджень встановлені схеми економічно невиправданих сумнівних операцій проведення роз­рахунків через треті країни, у тому числі через сумнівні фірми - не­резиденти, через спроби інвестування коштів без належного їх обґрунтування, механізмами реалізації яких є надання різного роду фінансових послуг, використання вексельних розрахунків та (або) переуступки боргу, переведення коштів легальних платників у нелегальний бізнес через фінансово-господарську діяльність з фіктивними підприємствами тощо.

Ефективність роботи підрозділів боротьби з відмиванням дохо­дів, одержаних злочинним шляхом, перебуває у прямій залежності від плідної взаємодії з іншими підрозділами і службами ДПА, правоохоронними та фінансовими органами.

Зокрема, ДПА України бере участь у роботі Міжвідомчої робо­чої групи з дослідження методів і тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом.

На центральному рівні ДПА України співпрацює та координує свою діяльність:

- з Держфінмоніторингом та іншими регуляторними органами, Національним банком України, Державними комісіями з цінних паперів та фондового ринку і з регулювання ринків фінансових послуг;

• з правоохоронними органами: Генеральною прокуратурою України, МВС, Службою безпеки України, Адміні­страцією Держприкордонслужби;

• з іншими органами державної влади - Міністерствами еко­номіки і фінансів, Держмитслужбою, Фондом державного майна, Пенсійним фондом тощо.

Основні завдання підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом:

• підвищити рівень аналітичної роботи як основи ефективного досягнення

показників;

• провести відповідні навчання з використання діючої автоматизованої системи та програмно-технічних баз;

• підвищити рівень кваліфікації працівників, запровадивши на­вчання, посилити кадрову роботу та виконавську дисципліну;

• проводити оперативно-перевірочні заходи (планові та поза­планові) на підставі ретельного аналізу існуючих інформа­ційних джерел, зокрема на таких пріоритетних напрямах:

• протидії відмиванню доходів злочинного походження при відшкодуванні ПДВ з бюджету;

• викриття злочинів у паливно-енергетичному комплексі;

• у сфері приватизації;

• кредитно-фінансовій та банківській сферах;

• викриття «конвертаційних» центрів та фіктивних СПД;

• взяти під контроль проведення перевірок страхових компаній за операціями перестрахування у нерезидентів та забезпечи­ти участь у перевірках кваліфікованих спеціалістів. Спільними наказами ДКФМ та ДПА передбачено:

- не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання узагальнених матеріалів до ДКФМ надсилається повідомлення про номер та дату його реєстрації в правоохоронному органі;

• організація перевірки узагальнених матеріалів, надісланих до правоохоронного органу, здійснюється спеціалізованим підрозділом, завданням якого є запобігання та протидія ле­галізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля­хом;

• при прийнятті рішень по суті матеріалів, але не рідше, ніж раз на три місяці правоохоронний орган інформує про них ДКФМ;

• у разі потреби уточнення даних, що містяться в отриманих матеріалах, правоохоронний орган може запитувати у ДКФМ додаткову інформацію;

• у разі отримання ДКФМ додаткової інформації стосовно фі­нансових операцій, матеріали щодо яких надавалися раніше, така інформація після опрацювання передається до право­охоронного органу;

• інформація стосовно переданих (отриманих) матеріалів та ходу їх опрацювання, у тому числі вхідні та вихідні рекві­ зити листів, обліковується в автоматизованій інформаційній системі ДКФМ і в правоохоронному органі.