- •Переднє слово
- •Розділ 1. Походження українського етносу. Зародження державницьких засад на українських землях
- •Походження, розселення та устрій слов'ян.
- •Культури східних слов'ян.
- •Становлення державності.
- •Християнізація слов'янських князів.
- •Розділ 2. Давньоруська київська держава та її вплив на історичну долю українського народу Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави.
- •Київська Русь в X—XII ст.
- •Князювання у Києві Володимира Святославича.
- •Причини феодальної роздробленості.
- •Розділ 3. Ремесла та ужиткове мистецтво в часи київської русі Роль міста в економічному розвитку держави.
- •Розвиток ремесел.
- •Сім'я і сімейний побут.
- •Розвиток писемності.
- •Розділ 4. Галицько-волинське князівство та його роль в утвердженні державотворчих засад київської русі Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства.
- •Волинське князівство.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства.
- •Переяславське князівство.
- •Боротьба з монголо-татарською навалою і відродження Української держави.
- •Зовнішня та внутрішня політика Данила Галицького.
- •Галицько-Волинська держава в другій половині XIII першій —XIV ст.
- •Суспільно-політичний та адміністративний устрій Галицько-Волинського князівства за дослідженнями і. П. Крип'якевича.
- •Розділ 5. Україна в часи польсько-литовської колонізації (1340—1569 рр.)
- •Боротьба руської знаті за перетворення удільних князівств на незалежну державу в 70—00-х роках XIV ст.
- •"Велике княжіння Руське" (1430—1435). Реставрація удільного устрою та його остаточна ліквідація (1440—1471).
- •Люблінська унія 1569 р. Та її вплив на подальшу долю українського народу.
- •Україна й Крим: проблеми стосунків. Відсіч турецько-татарським вторгненням.
- •Розділ 7. Українське козацтво у другій половині XVI — першій половині XVII ст.
- •Запорозька Січ як одна з форм української державності.
- •Ержавний устрій козацтва.
- •Внутрішній устрій козацтва став зародком нової Української держави.
- •Військові походи українського козацтва проти турків і татар.
- •Козацько-селянські повстання.
- •Розділ 8. Утворення української козацької держави за часів хмельниччини (1648—1657 рр.) Причини та особливості національно-визвольної війни.
- •Державницькі спрямування гетьмана України б. Хмельницького.
- •Українсько-московські взаємини.
- •Формування державного устрою.
- •Історичне значення національно-визвольних змагань.
- •Розділ 9. Руїна та її наслідки для української державності. Намагання гетьмана івана мазепи утвердити україну як самостійну державу Українсько-московські та польські стосунки.
- •Зовнішня політика гетьмана і. Виговського.
- •Соціально-економічні стосунки.
- •Намагання гетьмана і. Мазепи утвердити Україну як самостійну державу.
- •Гетьман Пилип Орлик. Конституція прав і свобод Запорозького війська.
- •Звичаї та обряди українського народу.
- •Розвиток мистецтва в XVI—XVII ст. Та його характерні риси.
- •Народне пластичне мистецтво.
- •Декоративний розпис та орнаментика.
- •Семантика народних художніх образів.
- •Семантика народних художніх образів.
- •Український одяг XVI—XVII ст.
- •Особливості народного строю.
- •Розділ 11. Російське самодержавство та його руйнівна роль в знищенні української державності Політика Росії щодо України після Полтавської битви.
- •Зміни в адміністративному і військовому устрої Гетьманщини.
- •Гетьман Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність.
- •Скасування козацького устрою в Слобідській Україні.
- •Передумови та наслідки ліквідації Запорозької Січі.
- •Ліквідація автономії України і колонізаторська політика російського царизму в другій половині XVIII ст.
- •Захоплення Правобережної України Російською імперією.
- •Розділ 12. Культура, наука та мистецтво в україні XX ст. Суспільно-політичні умови розвитку української культури початку XX ст.
- •Тенденції національно-культурного відродження в Україні XX ст.
- •Інтелектуальний і культурний внесок української нації у світову цивілізацію.
- •Перспективи розвитку української культури.
- •Українське національне відродження.
- •Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Початок національного пробудження в Галичині.
- •Громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях.
- •Розділ 14. Перша світова війна та її вплив на державницькі процеси в україні Україна в політичних планах західноєвропейських держав.
- •Розвиток національного руху.
- •Українські січові стрільці.
- •Воєнні дії на території України.
- •Антивоєнний і соціальний рух народних мас.
- •Розділ 15. Відновлення української державності після національної революції 1917—1921 рр. Соціально-економічні та політичні передумови національно-визвольних змагань.
- •Утворення Української Центральної Ради та проблеми державного будівництва.
- •Організація збройних сил.
- •Боротьба між Центральною Радою і більшовиками за владу в Україні.
- •Українська державність в період 1918—1920 pp.
- •Українська держава в добу Директорії.
- •Інформаційна політика унр.
- •Входження України до срср.
- •Досягнення і ускладнення процесу українізації (коренізації).
- •Насильницька колективізація в українському селі.
- •Голод 1932—1933 рр. Як геноцид проти українського народу.
- •Україна у Другій світовій війні. Проголошення Української держави.
- •Утворення та діяльність Української повстанської армії.
- •Україна в період післявоєнного сталінського режиму.
- •Національно-визвольний рух у західних областях урср.
- •Розділ 18. Дисидентський рух в україні як вияв державницьких тенденцій в суспільстві Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Поява "шістдесятників".
- •Прояви дисидентства.
- •Релігійне дисидентство.
- •Згортання демократичних процесів. Політичні репресії в 60— 70-х рр.
- •Розділ 19. Україна на сучасному етапі: утвердження незалежності та розбудова держави Соціально-економічні та політичні процеси в Україні у перші роки незалежності (1991—1995 рр.).
- •Демократичні перетворення та формування і розвиток громадянського суспільства.
- •Національно-державне відродження.
- •Українська діаспора.
- •Петро Конашевич-Сагайдачний.
- •Меценатство періоду Гетьманщини. Іван Мазепа.
- •Павло Потоцький.
- •Андрей Шептицький.
- •Петро Яцик.
Україна у Другій світовій війні. Проголошення Української держави.
Радянсько-німецька війна почалася вранці 22 червня 1941 р. раптовим нападом добре вишколених та озброєних фашистських військ на прикордонні застави, військові об'єкти, міста й села Радянського Союзу. Об'єктивні причини й злочинні промахи лідерів СРСР, насамперед Сталіна, спричинилися до того, що радянські війська, зазнаючи величезних втрат у бойовій техніці та живій силі, відступали на схід.
Під час відступу війська НКВС вчинили масу злочинів і кривавих розправ у тюрмах Західної України, де мучилися безневинно арештовані люди, здебільшого українські патріоти. Керівництвом до дії для сталінських опричників була телеграма заступника наркома держбезпеки СРСР Чернишова від 28 червня 1941 р., в якій зазначалося: "Згідно з розпорядженням Л. Берії за списками, затвердженими прокурором, розстріляти всіх осіб, що перебувають під слідством, засуджених за контрреволюційні злочини, а також осіб, що скоїли розтрати у великих розмірах". Тому не дивно, що частина населення Західної України зустрічала німців як визволителів. Багатьом українцям Німеччина видавалася єдиною зовнішньою силою, яка могла змінити статус України в Європі й допомогти українцям у боротьбі проти більшовизму.
Хоча німці й не давали таких обіцянок, національно свідомі українці сподівалися на відновлення української державності. Найбільшу активність виявили діячі обох течій ОУН. Ще до приходу німців у багатьох містах були створені українські органи державної влади. Подекуди такі органи управління виникали безпосередньо і після прибуття німецької армії. У результаті співпраці між німцями та ОУН ще перед радянсько-німецькою війною створили дві військові частини під кодовими назвами "Нахтігаль" і "Роланд". У них було близько 600 солдатів-українців. Німці збиралися використати їх для своєї загарбницької мети, а ОУН сподівалася, що вони стануть зародком майбутнього українського війська.
30 червня 1941 р. у Львові відбулися Українські національні збори, які без погодження з німцями проголосили створення Української держави та сформували уряд (Українське державне правління) на чолі з Ярославом Стецьком. У всьому краї відбувалися збори, маніфестації українців.
Проте вже на початку липня 1941 р. німці заборонили діяльність Правління, заарештували його голову Я. Стецька, а також С. Бандеру та інших українських діячів. Незабаром фашисти почали масові арешти членів ОУН. Багато її керівних діячів було розстріляно. Майже до кінця війни С. Бандера та Я. Стецько були ув'язнені у фашистському концентраційному таборі.
Восени 1941 р. нацисти завдали репресивного удару по ОУН, особливо по її мельниківській та київській групах. Було розстріляно чимало членів цієї організації, в т, ч. Івана Рогача, Ореста Чемеринського та ін.
Розбійницьке вторгнення німецько-фашистських військ у Радянський Союз держави СІПА та Великобританії зустріли з певними розрахунками: в результаті війни СРСР буде знекровлений і опиниться в залежності від західних держав. Через день після нападу Німеччини на Радянський Союз один із американських сенаторів (потім президент США) Г. Трумен заявив: "Коли ми побачимо, що виграє Німеччина, то нам слід допомагати Росії, а якщо виграватиме Росія, то нам слід допомагати Німеччині, й, таким чином, хай вони вбивають якомога більше".
Найдалекоглядніші політичні діячі розуміли, що співробітництво з СРСР необхідне в їхніх же інтересах. Вони переконались, що фашистська Німеччина загрожує існуванню Британської імперії і безпеці США. У липні 1941 р. СРСР і Великобританія уклали угоду про спільні дії у війні проти Німеччини. На Московській конференції трьох держав — СРСР, США і Великобританії, що відбулася 29 вересня—1 жовтня 1941 р., було прийнято рішення про англо-американські поставки зброї і стратегічних матеріалів Радянському Союзові на найближчі 9 місяців. У свою чергу СРСР узяв зобов'язання постачати своїм західним партнерам сировину для воєнного виробництва. Незабаром уряд США надав Радянському Союзові кредит сумою 1 млр дол. Таким чином, у 1941 р. були закладені основи створення антифашистської коаліції.
