§3.2. Впровадження і корегування суя за результатами перевірки

Після створення системи, перед її впровадженням, здійснюється її внутрішня перевірка на предмет функціонування і коректування. Перевірка здійснюється з метою виявити:

• чи всі стадії виробництва і функції враховані в створеній системі якості;

• чи здатні передбачені системою функціональні підрозділи і виконавці виконувати функції системи якості;

• чи забезпечена система нормативно-технічною документацією;

• чи виконуються посадові інструкції і функції працівників на робочому місці;

• чи підлягає коректуванню створена структура, функції і розроблена на систему документація.

За наслідками внутрішньої перевірки при необхідності проводиться корегування системи. Розроблена система якості з урахуванням корегування розглядається Координаційною радою і затверджується наказом по підприємству.

Забезпечення функціонування створеної системи якості припускає виконання всіма підрозділами і на всіх рівнях функцій від керівника до робочого.

В процесі функціонування системи потрібна координація виконання функцій підрозділами, перевірка дій системи, забезпечення узгодженості у виконанні функцій, декількох підрозділів, що стосуються, і т.д.

На підприємстві виникає необхідність виконання допоміжних функцій. Очолює систему якості відповідно до ДСТУ і відповідає за її ефективність керівництво підприємства, якому, як правило, підкоряється служба якості, яка є центральною частиною системи якості і об'єднує всі підрозділи якості (ВТК, лабораторія і т.д.).

Основними обов'язками служби якості є:

1. Розробка системи якості і її вдосконалення.

2. Планування якості.

3. Забезпечення нормативною документацією і організація розробок методик, інструкцій, положень і ін. системи якості.

4. Організація розробки стандартів.

5. Методичне керівництво при навчанні персоналу питанням якості.

6. Розробка спільно з іншими підрозділами підприємства заходів в області якості, контроль і аналіз їх виконання.

7. Контроль якості розробки, виготовлення і випробування готової продукції.

8. Перевірки функціонування системи.

9. Координація робіт підрозділів підприємства в системі якості.

10. Організація робіт по проведенню сертифікації систем якості і т.д.

Для забезпечення горизонтальних зв'язків функціонування системи, за кордоном, зокрема в Японії, створюються функціональні комітети, гуртки якості, цільові групи, групи підрозділів, основне призначення яких – виключити роз'єднаність і досягти взаєморозуміння в рішенні загальних питань ефективного функціонування системи.

Якісно розроблена система, як показує зарубіжний і вітчизняний досвід, створює сприятливі умови для функціонування системи: виконання процесів відбувається без зривів, помилок; поліпшується взаєморозуміння і співпраця між підрозділами; працівники більш усвідомлено підходять до виконання своїх обов'язків і функцій та інше.

§4. Контроль якості

Контрольна діяльність є однією з складових досягнення кінцевого результату, такою ж рівноправною і первинною, як, наприклад, планування. У будь-якому питанні, будь-якому заході основна мета контролю — поліпшення певної діяльності, усунення і запобігання помилкам, перевірка, чи все відбувається відповідно до прийнятого плану дій, норм, принципів.

Відповідно до міжнародного стандарту ISO 8402, контроль - це діяльність, що включає проведення вимірів, експертизи, оцінки однієї чи декількох характеристик виробів і порівняння результатів із установленими технічними вимогами.

Контролю якості підлягають: проекти, матеріали, конструкції, вироби, комплектуючі механізми, устаткування, процеси, збереження і транспортування матеріалів, виконання будівельно-монтажних робіт (БМР) і т.д.

У зв'язку з різноманіттям видів контролю виникає необхідність їхньої класифікації. Найбільш повна класифікація приведена в довіднику В.В. Бойцова, що систематизована по різних ознаках і напрямкам. Розрізняють:

- у залежності від подальшого використання продукції (що руйнує і не руйнує);

- у залежності від обсягу контрольованої продукції (приймальний контроль і статистичне регулювання технологічного процесу);

- для рішення придатності продукції;

- у залежності від місця виготовлення продукції (контроль вхідної, операційний, готової продукції, транспортування і збереження продукції);

- по характеру контролю (інспекційний і поточний);

- по прийнятих рішеннях (активний і пасивний) та інші.

Найбільш ефективний такий контроль, який допомагає завчасно виявити причини тих або інших відхилень, попередити зриви в роботі, виявити невикористані резерви. Одне із завдань контролю — виявлення відхилень від запланованого ходу організаційно-технологічних процесів, але основна мета контролю попереджувально-виправна, тобто максимально попередити можливі недоліки, а у разі виявлення своєчасно їх виправити. Добре поставлена система контролю є ефективним конструктивним інструментом управлінської діяльності.

Виходячи з цього визначення, мета контролю якості будівництва полягає в перевірці ходу будівельного процесу відповідно до вимог норм.

Основними завданнями контролю є визначення фактичного стану об'єкту або його частини в даний момент часу; прогнозування стану і поведінки об'єкту або його частини на заданий майбутній момент часу; зміна стану і поведінки об'єкту або його частини так, щоб при зміні зовнішніх умов в допустимих межах були забезпечені необхідні і оптимальні значення характеристик об'єкту або його частини; завчасне визначення місця і причин відхилень значень характеристик об'єкту або його частини від заданих; збір, передача, обробка інформації про стан об'єкту; забезпечення стійкого стану об'єкту при досягненні граничних значень характеристик об'єкту.

Найбільш ефективний в будівництві, так званий, всебічний контроль, що охоплює всі стадії життєвою циклу будівельної продукції. Всебічний контроль чинників, що впливають на якість, вимагає наявність важелів контролю на всіх важливих стадіях процесу проектування, споруди і експлуатації об'єктів. Ці важелі контролю можуть бути названі операціями по контролю якості. Можна виділити п'ять стадій: контроль (експертиза) проектний-кошторисної документації; контроль за спорудою об'єкту (виробничий контроль); вхідний контроль будівельних матеріалів і виробів; контроль за будівництвом; випробування і діагностика.

Характерним для всіх цих стадій контролю є вхідний, операційний і приймальний контроль. Дані результатів всіх видів контролю повинні фіксуватися в журналах робіт. Контроль якості в будівництві охоплює контроль технічних і специфічних знань робітників, технічної і проектної документації, якості парці виконавців, технологічних процесів, матеріалів і конструкцій, інструментів, обладнання, безпосередньо будівельно-монтажних робіт БМР, виконання заходів щодо підвищення рівня якості проміжної і кінцевої продукції.

Наприклад, вхідний контроль матеріалів і виробів здійснюють служби УПТК при їхній чи наявності відділи постачання шляхом перевірки відповідності супровідної документації (паспорта, сертифікати) нормативним документам і робочим кресленням; виконавці робіт, майстра проводять вхідний контроль на будівельному майданчику конструкцій, матеріалів, виробів шляхом вимірів і зовнішнього огляду, а також на всіх етапах перевіряють дотримання правил їхнього розвантаження і збереження. Будівельна лабораторія випробує вироби, матеріали, конструкції.

Операційний контроль на будівельному майданчику при виконанні робіт здійснюють майстра виконроби з залученням у необхідних випадках інших підрозділів. У схемі операційного контролю якості - основному документі, що регламентує порядок контролю, указується перелік операцій, контрольованих будівельною лабораторією, а також геодезичною службою.

Приймальний контроль виконаних робіт здійснюється оформленням приймально-здавального акту (Ф-2) між замовником і виконавцем (підрядником). Під час підписання акта підрядник передає замовнику паспорта, акти на сховані роботи, виконавчі схеми, документацію та ін. До передачі зазначеної документації і виконаних робіт крім лінійного персоналу залучаються відділи будівельної організації, а також будівельна лабораторія. Виконанні роботи з відступами від нормативних документів прийманню не підлягають.

Предметом цих видів контролю на будівництві є відповідність їх якості нормам, стандартам, тобто певний стан об'єкту будівництва. Цей стан описується якісними, кількісними, структурними, просторовими і тимчасовими характеристиками, які закріплені відповідними стандартами, де тимчасові характеристики обумовлюють вхідний, операційний і приймальний контроль. Просторові характеристики обумовлюють летючий (контроль віддалених об'єктів) і стаціонарний (коли суб'єкт і об'єкт контролю розташовані в одному місці) контроль.

Всебічний контроль якості використовує статистичні методи приймального контролю і статистичного регулювання всюди, де це має сенс. Проте статистичні методи є лише частиною методів контролю якості. Найчастіше використовуються наступні п'ять інструментів статистики: розподіл частот, контрольні карти, таблиці вибіркових значень, спеціальні методи, теорія вірогідності. Слід підкреслити важливість статистичної точки зору і той вплив, який вона надає на всю сферу контролю якості.

Статистичний приймальний контроль якості продукції - це вибірковий контроль якості продукції, заснована на застосуванні методів математичної статистики.

Статистичний приймальний контроль не слід зв'язувати з контролем готової продукції. Методи статистичного контролю на операціях вхідного контролю матеріалів, сировини і комплектуючих виробів, при контролі закупівель, при операційному контролі готової продукції, тобто на всіх етапах виробничого процесу, здійснюють регулювання якості.

Основне призначення статистичного регулювання якості:

• виявити відхилення дефекти та їх причину

• зафіксувати ці відхилення дефекти

• прийняти міри по самостійному усуненню дефектів, а у разі неможливості усунення – інформувати про відхилення дефекти відповідні служби

• розробити заходи по їх усуненню

Статистичне регулювання дозволяє скоротити брак в процесі виробництва. Для цієї цілі вводяться наступні методи: контрольні карти, контрольні листки, лінійні графіки, діаграма Паретто, діаграма Ісікави, гістограма, діаграма розсіювання, метод Тагучі тощо. Розглянемо деякі з них.

Контрольні листки визначають перелік однорідних дефектів за певний період часу, який може коливатися від годин до тижнів. Вони зводяться в табл. 8.3 з найменуванням дефектів і вказівкою часу, протягом якого будуть збиратися дефекти. Наприклад, для виготовлення збірної залізобетонної панелі перекриття.

Контрольні листки застосовуються для збору даних і проведення аналізу стану процесу.

Таблиця 8.3

Дефекти	Дні тижня							Разом
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й
1. Відступи від геометричних розмірів		/	//	//	///	///	///	14
2. Недотримання захисного шару	//	///		//		/////	/////	17
3. Напливи на поверхні	//		/	///			///	9
4. Раковини на поверхні	///			////			/////	12
5. Зсув закладних деталей	//	//	///	///	///		//	15
6. І т.д., інші дефекти			///			//	//	8
Разом:	9	6	9	15	6	10	20	75

Лінійні графіки (часовий ряд) застосовуються, коли необхідно простежити за ходом процесу в певний період часу рис. 8.6.

Середнє значення

Рис. 8.6 Лінійний графік

Цей графік дає уявлення про зміну середньої величини дефектів і дозволяє зосередити увагу на істотних змінах при виготовленні панелі.

Діаграма Парето, названа так на ім’я її автора - італійського вченого, застосовується тоді, коли необхідно визначити, які є проблеми (дефекти) і виявити порядок їхнього рішення. Вона дозволяє наочно представити величину втрат залежно від різних дефектів і зосередити увагу на усуненні цих дефектів, які приводять до найбільших втрат.

Діаграма Парето являє собою стовбчиковий графік, побудова якого заснована на контрольних листках або на інших формах збору даних. Для його побудови дефекти групуються по видах і по значимості. У нашому прикладі:

-А- недотримання захисного шару - 17

-Б- зсув закладних деталей - 15

-С- відступ від геометричних розмірів - 14

-Д- раковини на поверхні - 12

-Е- напливи на поверхні - 9

-Ж- інші дефекти – 8

П

Кумулятивний сукупний продукт

отім будується графік (рис. 8.7)

Рис. 8.7. Діаграма Парето

Після побудови графіка з'ясовують причини виникнення дефекту й вживають заходи по їхньому усуненню. Потім знову будують графік з метою перевірки ефективності вжитих заходів і будують кумулятивну криву для обліку сукупного відсотка дефектів.

Діаграма Ісікави (причино-наслідкова діаграма) була запропонована професором Токійського університету Каору Ісікава в 1953 р. Діаграма являє собою «риб'ячий кістяк» і складається з показника якості, що характеризує результат, і причин-факторів, що впливають на якість (рис.8.8).

Застосовується при аналізі виниклої проблеми якості й дослідженні всіх можливих факторів, що впливають на якість.

Побудова діаграми здійснюється в наступному порядку:

- вибирається показник, що характеризує якість ( виниклої проблеми);

- потім вибираються головні причини-фактори, що впливають на якість. Це матеріали, машини (обладнання), документація, процес праці;

- вибираються вторинні й третинні причини (фактори), які впливають на якість;

- виділяються основні причини й розробляються заходи для їхнього усунення.

Система всебічного контролю якості будівництва інженерних комунікацій може бути визначена як чітка робоча структура, що розповсюджується на всю організацію, складається з документованих методик технічною і адміністративного контролю, призначається для керівництва і виступає у вигляді координированных і оптимальних дій, направлених на гарантоване задоволення потреб споживача будівельною продукцією і забезпечення оптимальних витрат на її якість.

Рис. 8.8. Діаграма Ісікави

Впровадження всебічного контролю якості будівництва інженерних комунікацій приносить наступні вигоди: підвищується якість будівельної продукції і її надійність; зменшуються непродуктивні витрати; поліпшується відношення персоналу до своєї роботи; зменшується число вузьких місць на шляху забезпечення належної якості будівництва; поліпшення методів випробування і контролю. При цьому методологічні і теоретичні основи дослідження якості повинні базуватися на роботах вітчизняних і зарубіжних учених в області теорії експертного логічного аналізу, вірогідності статистичних методів, інформаційно-обчислювальних технологій, системотехніки будівництва, узагальненні досліджень в області організації будівельного виробництва.

В кожній будівельній організації існують спеціальні підрозділи, що здійснюють контроль якості будівельної продукції на всіх етапах її життєвого циклу. Прикладом такого підрозділу є служба контролю з якості.

Служба контролю якості має двояке призначення: забезпечити гарантію якості будівельної продукції, тобто зробити споруджуваний об'єкт надійним, допомагати досягти оптимальності витрат на забезпечення якості цієї продукції. Служба контролю якості є одночасно каналом зворотного зв'язку, що дозволяє поширювати інформацію про якість продукції між всіма пов'язаними з нею службами і групами; засобом участі цих служб і груп в забезпеченні заданої якості.

Особливої уваги в питаннях контролю якості заслуговує самоконтроль. Самоконтроль – це ретельно продумане оцінювання, результатом якого є думка чи судження щодо результативності та ефективності організації та довершеності системи управління якістю. Процес самоконтролю надає підприємствам будівельної галузі наступний спектр переваг:

- забезпечує високо структурований, заснований на фактах підхід до ідентифікації й оцінки сил організації для удосконалення і регулярного виміру прогресу;

- дозволяє оперативно виявити недоліки;

- забезпечує знання співробітниками структури управління;

- поліпшує організаційні зв’язки в колективі;

- розвиває у співробітників ініціативність та творчий підхід;

- створює умови для навчання співробітників різноманітним питанням функціонування системи якості на підприємстві.

Самоконтроль може застосовуватися до всієї чи частини системи управління якістю, або до будь-якого процесу. Однією з його переваг також є те, що він швидко впроваджується за рахунок внутрішніх ресурсів організації і може бути доручений багато профільній команді чи окремому співробітнику організації, забезпеченому підтримкою з боку керівництва.

Метою самоконтролю є надання організації рекомендацій, заснованих на фактах, щодо сфери інвестування ресурсів і з метою поліпшення її діяльності. Самоконтроль може також бути корисним для вимірювання прогресу в досягненні цілей і для періодичного переоцінювання установленої відповідності цих цілей.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке «якість продукції»?

2. Дайте визначення поняттю «якість проекту».

3. Що таке «управління якістю будівництва»?

4. Які існують етапи формування якості будівельної продукції?

5. Яким чином розробляється СУЯ?

6. Які стандарти використовуються при розробці СУЯ?

7. Охарактеризуйте основні складові політики в області якості.

8. Назвіть етапи розробки «Настанова з якості»?

9. Які документи в системі управління якістю розробляються на будівельному підприємстві?

10. Яким чином здійснюється контроль якості?