- •Конспект лекцій
- •Модуль 1 Теоретичні основи будівельного виробництва
- •§2. Особливості організації виробництва в будівництві
- •§3. Дбн а.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»
- •§4. Взаємозв’язок курсу «Організація будівельного виробництва» з іншими дисциплінами підготовки менеджерів в будівництві
- •§2. Види будівельних організацій в Україні
- •§3. Організаційна структура управління будівельною організацією
- •Модуль 2 Передбудівельна стадія виробництва
- •§2. Загальна організаційно-технічна підготовка будівельного виробництва
- •2. Участь у тендерних торгах за одержання замовлення на будівництво
- •3. Укладання контракту, вибір партнерів по його виконанню
- •4. Укладання контрактів з субпідрядниками
- •5. Пошук постачальників матеріалів, конструкцій, виробів і устаткування
- •6. Укладання з ними договорів на постачання, організація поставок на будову
- •7. Забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією
- •Вирішення питань авторського нагляду
- •Визначення необхідності організації пожежної охорони
- •Відведення в натурі майданчика (траси) для будівництва;
- •§3. Підготовка до будівництва об’єкта
- •§4. Підготовка будівельно-монтажної організації (бмо) до роботи
- •§5. Підготовка виробничих процесів і роботи бригад
- •§2. Проект організації будівництва (поб)
- •§3. Проект виконання робіт (пвр)
- •§2. Організація, структура і аналіз робочого часу
- •§3. Розрахунок потреби трудових ресурсів
- •§4. Охорона праці
- •§5. Нормативна база та відповідальність за порушення правил охорони праці
- •Модуль 3 Ресурсне забезпечення і ефективність будівельного виробництва
- •§4 Якість управління матеріально-технічними ресурсами.
- •§2. Організація матеріально-технічного забезпечення будівництва
- •§3. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
- •§4 Якість управління матеріально-технічними ресурсами
- •§2. Розрахунок вартості експлуатації будівельних машин і механізмів
- •§3. Склад та розміщення машин і механізмів
- •§ 2. Організаційні питання створення системи якості на підприємстві
- •§3. Система управління якістю – засіб реалізації політики діяльності фірми та її ефективності
- •§3.1. Документування системи управління якістю
- •§3.2. Впровадження і корегування суя за результатами перевірки
- •§4. Контроль якості
- •Модуль 4 Планування будівельного виробництва
- •§2. Елементи сітьового планування
- •§3. Правила побудови сітьового графіка
- •§3.1. Визначення критичного шляху
- •§4. Розрахунок планових параметрів сітьового графіка
- •§5. Аналіз і оптимізація сітьових графіків
- •Висновки за дисципліною
- •Список використаної літератури
§4. Розрахунок планових параметрів сітьового графіка
Розрахунок сітьового графіку полягає у відшуканні критичного шляху і визначення резервів часу для некритичних робіт. Для раніше розглянутого графіка критичний шлях був знайдений методом послідовного порівняння тривалості всіх його шляхів. Такий спосіб дуже трудомісткий і при великій кількості подій практично не дає можливості простежити всі шляхи. Тому відшукання критичного шляху й інших характеристик проводиться вручну за допомогою формул і на ЕОМ. Ручний розрахунок у випадку відсутності ЕОМ можливий при кількості подій до 300, при більшій кількості застосовують ЕОМ.
Ручні способи наступні: табличний, на самому графіку, методом потенціалів, графічний. Найпоширенішими є перший.
Розглянемо розрахунок найпростішого сітьового графіка рис. 5.3. у табличній формі. Розрахунок виконується в наступному порядку.
К
рок
1.
На підставі технологічної послідовності
робіт формується сітьовий графік.
Рис. 5.3. Сітьовий графік
Крок 2. Встановлюються параметри і характеристики робіт сіткового графіка. На підставі об’ємів і трудомісткості робіт, а також чисельності розраховується тривалість робіт і виконується кодування подій за наступними правилами:
код проставляється від вихідної події до завершального в порядку зростання номерів ліворуч праворуч і зверху вниз;
п
очаткова
подія по номеру не може бути більше
кінцевої події.
, i<γ, при виборі коду події перевага віддається події, в яку входить менше робіт, а потім події, з якої виходить менше робіт.
Крок 3. Викреслюється таблиця 5.2. розрахунку сітьового графіка за формою:
Таблиця 5.2
n |
i-γ |
|
Ранні терміни |
Пізні терміни |
Резерви часу |
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
0 |
1-2 |
5 |
0 |
5 |
3 |
8 |
3 |
0 |
|
0 |
1-3 |
10 |
0 |
10 |
0 |
10 |
0 |
0 |
Кр |
1 |
2-4 |
2 |
5 |
7 |
8 |
10 |
3 |
3 |
|
1 |
2-5 |
3 |
5 |
8 |
13 |
16 |
8 |
8 |
|
1 |
3-4 |
0 |
10 |
10 |
10 |
10 |
0 |
0 |
Кр |
1 |
3-6 |
1 |
10 |
11 |
18 |
19 |
8 |
0 |
|
2,3 |
4-5 |
6 |
10 |
16 |
10 |
16 |
0 |
0 |
Кр |
2,3 |
4-7 |
4 |
10 |
14 |
20 |
24 |
10 |
10 |
|
2,4 |
5-7 |
8 |
16 |
24 |
16 |
24 |
0 |
0 |
Кр |
3 |
6-7 |
5 |
11 |
16 |
19 |
24 |
8 |
8 |
|
|
|
|
|
tkp=24 |
|
|
|
|
|
д
е:
n – кількість попередніх робіт;
i-γ – код (шифр) роботи;
-
тривалість роботи;
- найбільш ранній термін початку робіт;
- найбільш ранній термін закінчення роботи;
- найбільш пізній термін початку роботи;
- найбільш пізній термін закінчення роботи;
-
загальний
резерв часу.
Він визначає найбільшу кількість часу,
на яке можна віддалити закінчення даної
роботи за рахунок її чи тривалості
затримки її початку без зміни її
критичного шляху. Визначається як
різниця між пізнім і раннім початком
чи роботи пізнім і раннім закінченням
роботи;
= - = - , (5.1)
- приватний резерв часу – це найбільша кількість часу, на яке можна перенести закінчення роботи за рахунок збільшення її чи тривалості затримки терміну її початку без зміни раннього початку наступних робіт. Визначається як різниця між раннім початком наступних робіт і раннім закінченням даної роботи;
=
-
, (5.2)
Крок 4. заповнюються перші три стовпчики (графи) таблиці розрахунку по напрямку графіка ліворуч праворуч і зверху вниз. Коди (гр.2) записуються в порядку зростання початкових і кінцевих подій.
Крок 5. Визначаються ранні терміни початку і закінчення робіт (графи 4, 5). Розрахунок у таблиці виконується зверху вниз по формулах:
=
max (
), (5.3)
= + , (5.4)
Ранній термін початку вихідної події (передування) приймається рівним 0, =0, а max визначається тривалістю критичного шляху.
Крок 6. Визначаються пізні терміни закінчення і початку робіт (графи 6-7). Розрахунок виконується в таблиці знизу нагору по формулах:
=
min (
), (5.5)
= - , (5.6)
З
графи 5
=24
переносимо в графу 7 завершальні події
7 у роботи 4-7, 5-7, 6-7.
Для контролю правильності розрахунків враховується:
хоча б одне значення пізнього терміну початку роботи, що виходить з вихідної події повинно бути дорівнювати 0; = 0.
пізні терміни закінчення і початку відповідно не можуть бути менше ранніх термінів початку і закінчення робіт: ≥ ; ≥ .
Крок 7. Визначаємо загальний резерв часу робіт (графа 8). Розраховується по формулі:
= - = - , (5.7)
Крок 8. Визначаємо приватні резерви по формулі:
= - , (5.8)
Для контролю ≥ 0 і ≥ .
Наприклад
=
-
=16-16 = 0.
Крок 9. Визначаємо роботи лежачі на критичному шляху. Ці роботи відрізняються тим, що = 0 і = 0.
Крок 10. Сітьовий графік відображається у вигляді календарного плану в масштабі часу, (рис. 5.4) моделі представлення результатів. Викреслюється лінійка календарного часу. Побудова виконується по ранніх термінах початку і закінчення роботи. Тривалість роботи розраховується з урахуванням приватного резерву роботи.
