- •1. Вступ. Зміст дисципліни та її місце в навчальному процесі. Суднова електроавтоматика та автоматизація суден. Сучасний стан автоматизації морських суден та її перспектива розвітку.
- •4. Структурно-функціональні схеми простіших сау і сар: призначення, склад та принцип дії.
- •5. Принципи побудови систем автоматики. Класифікація автоматичних систем по принципу автоматичного управління ( відхилення, обурення, комбіновані).
- •6. Класифікація автоматичних систем по алгоритму функціонування: стабілізуючі, програмні та слідячі автоматичні системи: призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •7. Статичні та астатичні ас: системи непреривного та дискретного дійства; призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •8. Автоматичні системи прямого та непрямого дійства (регулювання), лінійні та нелінійні системи, одноконтурні та багатоконтурні системи. Адаптивні системи.
- •10. Основи теорії логічних пристроїв. Двійкова система числення, основні логічні елементи і пристрої та мікропроцесорна техніка в системах автоматики.
- •11. Дослідження логічних функцій одного і двох змінних і їх реалізація; побудова простих пристроїв автоматики на базі логічних і цифро-імпульсних пристроїв.
- •12. Вивчення схем і функціональних можливостей основних типів тригерів; експериментальне вивчення тригерів і схем управління. Вивчення пристрою і роботи лічильників імпульсів і регістрів.
- •13. Виразити типові ланки через простіші електричні прилади і пристрої та показати їх динамічні характеристики.
- •14. Загальні положення про вимірювальні елементи систем автоматики; визначення, класифікація.
- •15. Датчики температури: термоперетворювачі опору, термоелектричні перетворювачі.
- •16. Датчики частоти обертання: тахогенераторні датчики частоти обертання; датчики частоти обертання з індукційними перетворювачами.
- •17. Датчики тиску: потенціометрічні, індуктивні, диференційно-трансформаторні, емкісні, тензорезисторні. Магнитопружні і п’єзоелектричні перетворювачі.
- •18. Датчики угла розузгодження: сельсини, поворотні трансформатори.
- •19. Датчики моменту що крутить; тензорезисторні, магнитопружні, індуктивні перетворювачі. Індуктивний редуктосин.
- •20. Датчики рівня: поплавцеві, мембранні, п’єзометричні, ємкісні, омічні, радіохвильові. Індуктивні датчики механічного переміщення. Датчики переміщення рейки паливних насосів дизеля.
- •20.3. Пьезометраческий датчик уровня: h —контролируемое значение уровня
- •21. Датчики витрати рідини. Ультразвукові датчики витрати, їх структурна схема та принцип дії.
- •22. Програмні елементи систем автоматики (електромеханічні). Класифікація, загальна будова, принцип дії. Інтелектуальні датчики.
- •25. Випрямлячі: призначення, класифікація. Однофазні та трифазні випрямлячі; випрямлячі з помноженням напруги. Область застосування на суднах.
- •Трёхфазные выпрямители
- •26. Зглажувальні фільтри; призначення, класифікація. Електричні стабілізатори напруги – ферорезонансні та напівпроводникові.
- •Емкостной фильтр
- •Индуктивный фильтр
- •Транзисторные сглаживающие фильтры
- •ΔUвх ≦ δIстRогр
- •27. Випрямлячі на тиристорах (керуємі). Фазочутливі випрямлячі і перетворювачі електричних сигналів (модулятори і демодулятори). Особливості експлуатації та область застосування на суднах.
- •28. Дискретні елементи як перетворювачі електричних сигналів: основні визначення та уявлення. Диференційні і інтегруючі електричні ланцюги. Обмежувачі сигналів.
- •29. Тригери, мультивібратори та блокінг-генератори.
- •31. Перетворювачі частоти на тиристорах. Імпульсні трансформатори.
- •34. Призначення підсилювачів та їх класифікація. Електронні підсилювачі на транзисторах і тиристорах: схеми, склад принцип дії.
- •36. Магнитні підсилювачі: призначення та класифікація. Простішіі однотактні та двутактні (диференційні) мп: схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування.
- •37. Магнитні підсилювачі з зворотними зв’язками; схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування магнитних підсилювачів в системах автоматики.
- •37.2. Характеристики магнитного усилителя: 1 – без связи; 3 – с обратной связью
- •41. Класифікація виконавчих устріїв. Електромеханічні елементи: загальна будова і характеристики. Реле.
- •42. Виконавчі електродвигуни в системах автоматики (серводвигуни) : електродвигуни постійного струму і змінного струму. Крокові двигуни.
- •43. Електронні перемикачі ( електронні ключі- транзисторні і тиристорні), тиристорні комутатори, електронні реле в системах автоматики.
- •45. Призначення сар та їх основна класифікація. Стабілізуючі сар: автоматичне регулювання напруги змінного струму. Простіші схеми прямого струмового і прямого фазового компаундування.
- •46. Слідячі сар: автоматичне управління курсом судна: структурно-функціональна схема авторульового. Безконтактна схема слідячого управління сервомеханізмом.
- •47. Розбір роботи авторульового «Копеник» згідно електричній принциповій схеми.
- •48. Програмні сар :системи автоматичного регулювання: електрична принципова схема сар допоміжного парового котлоагрегату типу квва 0,5/5; сар горіння топки.
- •50. Розбір роботи функціональних, принципових схем і алгоритмів функціонування систем дау дг ( сдг-т, Роса-м, «Деломатик», gena, sga-23, Siemens ).
- •51.Призначення автоматичних систем захисту (асз) та їх класифікація. Перелік видів захисту сео, згідно Регістру. Пристрій розвантаження генераторів: призначення, склад, принцип дії.
- •Перечень литературы:
Трёхфазные выпрямители
Трёхфазные выпрямители обладают лучшей характеристикой выпрямления переменного тока – меньшим коэффициентом пульсаций выходного напряжения по сравнению с однофазными выпрямителями. Связано это с тем, что в трёхфазном электрическом токе синусоиды разных фаз «перекрывают» друг друга. После выпрямления такого напряжения, сложения амплитуд различных фаз не происходит, а выделяется максимальная амплитуда из значений всех трёх фаз входного напряжения.
На следующем рисунке представлена схема трёхфазного однополупериодного выпрямителя и его выходное напряжение (красным цветом), образованное на «вершинах» трёхфазного напряжения.
За счёт «перекрытия» фаз напряжения, выходное напряжение трёхфазного однополупериодного выпрямителя имеет меньшую глубину пульсации. Вторичные обмотки трансформатора могут быть использованы только по схеме подключения «звезда», с «нулевым» выводом от трансформатора. На следующем рисунке представлена схема трёхфазного двухполупериодного мостового выпрямителя (схема Ларионова) и его выходное напряжение (красным цветом).
За счёт использования положительной и перевернутой отрицательной полуволны трёхфазного напряжения, выходное напряжение (выделено красным цветом), образованное на вершинах синусоид, имеет самую маленькую глубину пульсаций выходного напряжения по сравнению со всеми остальными схемами выпрямления. Вторичные обмотки трансформатора могут быть использованы как по схеме подключения «звезда», без «нулевого» вывода от трансформатора, так и «треугольник».
Умножителем напряжения называют устройство, на выходе которого можно получить напряжение, в любое число раз превышающее напряжение на его входе. Другими словами, умножитель - это устройство, преобразующее переменное напряжение в постоянное, превышающее амплитуду входного переменного напряжения. К числу достоинств можно отнести небольшие габариты и массу, стабильность работы. К недостаткам же относятся низкий ток нагрузки, небольшой КПД и, как следствие, небольшая мощность. Умножители напряжения чаще применяют в устройствах, где не требуется значительный ток в нагрузке, но важно высокое напряжение.
Как всегда, начнем с простого - удвоитель напряжения показан на рисунке.
входное напряжение любого умножителя должно быть переменным!
В отрицательный полупериод входного напряжения кондер С1 заряжается до амплитудного значения входного напряжения - Um. Во время положительного полупериода начинает заряжаться С2 до значения UC2 = Um + UC1 = 2Um, т. е. на выходе получается удвоенное значение амплитуды входного напряжения. Все очень просто.
Рис. - Утроитель напряжения
В положительный полупериод С1 заряжается через VD1 до значения Um. В следующий полупериод С2 заряжается через VD2 до значения, равного сумме напряжений на кондере С1 и Um, т. е. UC2 = UC1 + Um = 2Um. В следующий (третий) положительный полупериод, когда прошла повторная зарядка С1 через диод VD1, диод VD2 закрывается, кондер С2 разряжается через диод VD3 на С3, зарядив последний до 2Um, т. е. до удвоенного амплитудного значения. По окончанию заряда С1 нагрузка окажется под суммарным напряжением кондеров С1 и С3. Поскольку на кондере С3 удвоенное значение напряжения, на нагрузке выделяется напряжение Uвых = UC1 + UC3 = 3Um. Добавляя диод с конденсатором получаем напряжение, в любое число раз больше входного.
До амплитудного значения напряжения заряжается только первый конденсатор. На каждом последующем напряжение больше на величину входного. Другими словами, необходимо обеспечить защиту схемы от электрического пробоя, т. е. использовать диоды и кондеры на соответствующее напряжение.
