- •1. Вступ. Зміст дисципліни та її місце в навчальному процесі. Суднова електроавтоматика та автоматизація суден. Сучасний стан автоматизації морських суден та її перспектива розвітку.
- •4. Структурно-функціональні схеми простіших сау і сар: призначення, склад та принцип дії.
- •5. Принципи побудови систем автоматики. Класифікація автоматичних систем по принципу автоматичного управління ( відхилення, обурення, комбіновані).
- •6. Класифікація автоматичних систем по алгоритму функціонування: стабілізуючі, програмні та слідячі автоматичні системи: призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •7. Статичні та астатичні ас: системи непреривного та дискретного дійства; призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •8. Автоматичні системи прямого та непрямого дійства (регулювання), лінійні та нелінійні системи, одноконтурні та багатоконтурні системи. Адаптивні системи.
- •10. Основи теорії логічних пристроїв. Двійкова система числення, основні логічні елементи і пристрої та мікропроцесорна техніка в системах автоматики.
- •11. Дослідження логічних функцій одного і двох змінних і їх реалізація; побудова простих пристроїв автоматики на базі логічних і цифро-імпульсних пристроїв.
- •12. Вивчення схем і функціональних можливостей основних типів тригерів; експериментальне вивчення тригерів і схем управління. Вивчення пристрою і роботи лічильників імпульсів і регістрів.
- •13. Виразити типові ланки через простіші електричні прилади і пристрої та показати їх динамічні характеристики.
- •14. Загальні положення про вимірювальні елементи систем автоматики; визначення, класифікація.
- •15. Датчики температури: термоперетворювачі опору, термоелектричні перетворювачі.
- •16. Датчики частоти обертання: тахогенераторні датчики частоти обертання; датчики частоти обертання з індукційними перетворювачами.
- •17. Датчики тиску: потенціометрічні, індуктивні, диференційно-трансформаторні, емкісні, тензорезисторні. Магнитопружні і п’єзоелектричні перетворювачі.
- •18. Датчики угла розузгодження: сельсини, поворотні трансформатори.
- •19. Датчики моменту що крутить; тензорезисторні, магнитопружні, індуктивні перетворювачі. Індуктивний редуктосин.
- •20. Датчики рівня: поплавцеві, мембранні, п’єзометричні, ємкісні, омічні, радіохвильові. Індуктивні датчики механічного переміщення. Датчики переміщення рейки паливних насосів дизеля.
- •20.3. Пьезометраческий датчик уровня: h —контролируемое значение уровня
- •21. Датчики витрати рідини. Ультразвукові датчики витрати, їх структурна схема та принцип дії.
- •22. Програмні елементи систем автоматики (електромеханічні). Класифікація, загальна будова, принцип дії. Інтелектуальні датчики.
- •25. Випрямлячі: призначення, класифікація. Однофазні та трифазні випрямлячі; випрямлячі з помноженням напруги. Область застосування на суднах.
- •Трёхфазные выпрямители
- •26. Зглажувальні фільтри; призначення, класифікація. Електричні стабілізатори напруги – ферорезонансні та напівпроводникові.
- •Емкостной фильтр
- •Индуктивный фильтр
- •Транзисторные сглаживающие фильтры
- •ΔUвх ≦ δIстRогр
- •27. Випрямлячі на тиристорах (керуємі). Фазочутливі випрямлячі і перетворювачі електричних сигналів (модулятори і демодулятори). Особливості експлуатації та область застосування на суднах.
- •28. Дискретні елементи як перетворювачі електричних сигналів: основні визначення та уявлення. Диференційні і інтегруючі електричні ланцюги. Обмежувачі сигналів.
- •29. Тригери, мультивібратори та блокінг-генератори.
- •31. Перетворювачі частоти на тиристорах. Імпульсні трансформатори.
- •34. Призначення підсилювачів та їх класифікація. Електронні підсилювачі на транзисторах і тиристорах: схеми, склад принцип дії.
- •36. Магнитні підсилювачі: призначення та класифікація. Простішіі однотактні та двутактні (диференційні) мп: схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування.
- •37. Магнитні підсилювачі з зворотними зв’язками; схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування магнитних підсилювачів в системах автоматики.
- •37.2. Характеристики магнитного усилителя: 1 – без связи; 3 – с обратной связью
- •41. Класифікація виконавчих устріїв. Електромеханічні елементи: загальна будова і характеристики. Реле.
- •42. Виконавчі електродвигуни в системах автоматики (серводвигуни) : електродвигуни постійного струму і змінного струму. Крокові двигуни.
- •43. Електронні перемикачі ( електронні ключі- транзисторні і тиристорні), тиристорні комутатори, електронні реле в системах автоматики.
- •45. Призначення сар та їх основна класифікація. Стабілізуючі сар: автоматичне регулювання напруги змінного струму. Простіші схеми прямого струмового і прямого фазового компаундування.
- •46. Слідячі сар: автоматичне управління курсом судна: структурно-функціональна схема авторульового. Безконтактна схема слідячого управління сервомеханізмом.
- •47. Розбір роботи авторульового «Копеник» згідно електричній принциповій схеми.
- •48. Програмні сар :системи автоматичного регулювання: електрична принципова схема сар допоміжного парового котлоагрегату типу квва 0,5/5; сар горіння топки.
- •50. Розбір роботи функціональних, принципових схем і алгоритмів функціонування систем дау дг ( сдг-т, Роса-м, «Деломатик», gena, sga-23, Siemens ).
- •51.Призначення автоматичних систем захисту (асз) та їх класифікація. Перелік видів захисту сео, згідно Регістру. Пристрій розвантаження генераторів: призначення, склад, принцип дії.
- •Перечень литературы:
45. Призначення сар та їх основна класифікація. Стабілізуючі сар: автоматичне регулювання напруги змінного струму. Простіші схеми прямого струмового і прямого фазового компаундування.
На современных судах источниками электроэнергии в основном являются генераторы переменного тока. Нагрузка генератора в процессе эксплуатации непрерывно меняется, что вызывает изменение его напряжения. Для поддержания постоянства напряжения применяют различные способы регулирования: по отклонению напряжения, по изменению тока нагрузки, комбинированный по изменению напряжения и тока нагрузки.
Регулирование напряжения по его отклонению достигается путем воздействия регулятора (в зависимости от изменения напряжения или тока) на изменение сопротивления в цепи обмотки возбуждения возбудителя. На этом принципе работает угольный регулятор напряжения, который в настоящее время на судах применяют редко.
Стабилизация напряжения по комбинированному принципу осуществляется путем изменения дополнительной энергии, поступающей от шин генератора через регулятор в обмотку возбуждения возбудителя. По таким схемам выполнены с регуляторы напряжения типа УБК-М (УБК — управляемое быстродействующее компаундирование,М—морское В настоящее время широко используют схемы, в которых автоматическое регулирование напряжения осуществляется изменением энергии, которая подается через регулятор от шин генератора непосредственно в его обмотку возбуждения ОВГ. Такие системы самовозбуждения работают по возмущению или по комбинированному принципу. Регулирование по возмущению осуществляется в этих системах с помощью трансформатора компаундирования и силового выпрямителя. Замкнутый контур регулирования по отклонению напряжения генератора называется корректором напряжения.
Бывает прямое (непосредственно в обмотку возбуждения) и косвенное (через возбудитель) компаундирование синхронных генераторов. Компаундирование также может быть токовым и амплитудно-фазовым (или фазовым).
В схеме прямого токового компаундирования (рис. 41.1, а) происходит арифметическое сложение сигналов I и U, поступающих от трансформаторов (тока ТТ и напряжения ТН), пропорциональных соответственно току нагрузки и напряжению генератора. Сигналы суммируются после силовых выпрямителей В1 и В2 на стороне постоянного тока, поэтому ток возбуждения Iв не зависит от коэффициента мощности.
При фазовом компаундировании (рис. 41.1, б) происходит геометрическое сложение сигналов, пропорциональных току и напряжению, на стороне переменного тока, т. е. до силового выпрямителя В. Чтобы суммирование было геометрическим, т. е. с учетом фазы тока по отношению к напряжению, в цепь напряжения трансформатора ТН включен компаундирующий элемент который представляет собой катушку (индуктивность), конденсатор (емкость) или магнитный шунт в трех- обмоточных трансформаторах.
Фазовое компаундирование позволяет осуществлять регулирование напряжения по возмущению тока нагрузки и коэффициенту мощности, что имеет преимущество перед токовым компаундированием.
На судах отечественного морского флота используют разные системы регулирования напряжения, например: системы прямого фазового компаундирования без коррекции напряжения (фирм «Десау»
