- •1. Вступ. Зміст дисципліни та її місце в навчальному процесі. Суднова електроавтоматика та автоматизація суден. Сучасний стан автоматизації морських суден та її перспектива розвітку.
- •4. Структурно-функціональні схеми простіших сау і сар: призначення, склад та принцип дії.
- •5. Принципи побудови систем автоматики. Класифікація автоматичних систем по принципу автоматичного управління ( відхилення, обурення, комбіновані).
- •6. Класифікація автоматичних систем по алгоритму функціонування: стабілізуючі, програмні та слідячі автоматичні системи: призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •7. Статичні та астатичні ас: системи непреривного та дискретного дійства; призначення, структурно-функціональні схеми, склад та принцип дії.
- •8. Автоматичні системи прямого та непрямого дійства (регулювання), лінійні та нелінійні системи, одноконтурні та багатоконтурні системи. Адаптивні системи.
- •10. Основи теорії логічних пристроїв. Двійкова система числення, основні логічні елементи і пристрої та мікропроцесорна техніка в системах автоматики.
- •11. Дослідження логічних функцій одного і двох змінних і їх реалізація; побудова простих пристроїв автоматики на базі логічних і цифро-імпульсних пристроїв.
- •12. Вивчення схем і функціональних можливостей основних типів тригерів; експериментальне вивчення тригерів і схем управління. Вивчення пристрою і роботи лічильників імпульсів і регістрів.
- •13. Виразити типові ланки через простіші електричні прилади і пристрої та показати їх динамічні характеристики.
- •14. Загальні положення про вимірювальні елементи систем автоматики; визначення, класифікація.
- •15. Датчики температури: термоперетворювачі опору, термоелектричні перетворювачі.
- •16. Датчики частоти обертання: тахогенераторні датчики частоти обертання; датчики частоти обертання з індукційними перетворювачами.
- •17. Датчики тиску: потенціометрічні, індуктивні, диференційно-трансформаторні, емкісні, тензорезисторні. Магнитопружні і п’єзоелектричні перетворювачі.
- •18. Датчики угла розузгодження: сельсини, поворотні трансформатори.
- •19. Датчики моменту що крутить; тензорезисторні, магнитопружні, індуктивні перетворювачі. Індуктивний редуктосин.
- •20. Датчики рівня: поплавцеві, мембранні, п’єзометричні, ємкісні, омічні, радіохвильові. Індуктивні датчики механічного переміщення. Датчики переміщення рейки паливних насосів дизеля.
- •20.3. Пьезометраческий датчик уровня: h —контролируемое значение уровня
- •21. Датчики витрати рідини. Ультразвукові датчики витрати, їх структурна схема та принцип дії.
- •22. Програмні елементи систем автоматики (електромеханічні). Класифікація, загальна будова, принцип дії. Інтелектуальні датчики.
- •25. Випрямлячі: призначення, класифікація. Однофазні та трифазні випрямлячі; випрямлячі з помноженням напруги. Область застосування на суднах.
- •Трёхфазные выпрямители
- •26. Зглажувальні фільтри; призначення, класифікація. Електричні стабілізатори напруги – ферорезонансні та напівпроводникові.
- •Емкостной фильтр
- •Индуктивный фильтр
- •Транзисторные сглаживающие фильтры
- •ΔUвх ≦ δIстRогр
- •27. Випрямлячі на тиристорах (керуємі). Фазочутливі випрямлячі і перетворювачі електричних сигналів (модулятори і демодулятори). Особливості експлуатації та область застосування на суднах.
- •28. Дискретні елементи як перетворювачі електричних сигналів: основні визначення та уявлення. Диференційні і інтегруючі електричні ланцюги. Обмежувачі сигналів.
- •29. Тригери, мультивібратори та блокінг-генератори.
- •31. Перетворювачі частоти на тиристорах. Імпульсні трансформатори.
- •34. Призначення підсилювачів та їх класифікація. Електронні підсилювачі на транзисторах і тиристорах: схеми, склад принцип дії.
- •36. Магнитні підсилювачі: призначення та класифікація. Простішіі однотактні та двутактні (диференційні) мп: схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування.
- •37. Магнитні підсилювачі з зворотними зв’язками; схеми, загальна будова, принцип дії. Область застосування магнитних підсилювачів в системах автоматики.
- •37.2. Характеристики магнитного усилителя: 1 – без связи; 3 – с обратной связью
- •41. Класифікація виконавчих устріїв. Електромеханічні елементи: загальна будова і характеристики. Реле.
- •42. Виконавчі електродвигуни в системах автоматики (серводвигуни) : електродвигуни постійного струму і змінного струму. Крокові двигуни.
- •43. Електронні перемикачі ( електронні ключі- транзисторні і тиристорні), тиристорні комутатори, електронні реле в системах автоматики.
- •45. Призначення сар та їх основна класифікація. Стабілізуючі сар: автоматичне регулювання напруги змінного струму. Простіші схеми прямого струмового і прямого фазового компаундування.
- •46. Слідячі сар: автоматичне управління курсом судна: структурно-функціональна схема авторульового. Безконтактна схема слідячого управління сервомеханізмом.
- •47. Розбір роботи авторульового «Копеник» згідно електричній принциповій схеми.
- •48. Програмні сар :системи автоматичного регулювання: електрична принципова схема сар допоміжного парового котлоагрегату типу квва 0,5/5; сар горіння топки.
- •50. Розбір роботи функціональних, принципових схем і алгоритмів функціонування систем дау дг ( сдг-т, Роса-м, «Деломатик», gena, sga-23, Siemens ).
- •51.Призначення автоматичних систем захисту (асз) та їх класифікація. Перелік видів захисту сео, згідно Регістру. Пристрій розвантаження генераторів: призначення, склад, принцип дії.
- •Перечень литературы:
46. Слідячі сар: автоматичне управління курсом судна: структурно-функціональна схема авторульового. Безконтактна схема слідячого управління сервомеханізмом.
Бесконтактная схема следящего управления сервомеханизмом приведена на рис. 11.2. На каждом аксиально-поршневом насосе переменной производительности установлен специальный исполнительный механизм, который управляет им через гидроусилитель. Исполнительный механизм состоит из асинхронного конденсаторного двигателя с полым ротором, тахо- генератора аналогичной конструкции, обмотка возбуждения которого питается от автотрансформатора Атр, сельсина-трансформатора ОС2; маховичка ручного (местного) управления и стрелочного указателя положения рабочего валика исполнительного механизма (ИМ). Усилительный блок содержит четыре магнитных усилителя, включенных по мостовой схеме. С диагонали моста снимается напряжение, подаваемое на управляющую обмотку серводвигателя СД. Фаза подаваемого напряжения зависит от того, какая пара магнитных усилителей МУ1, МУЗ или МУ2, МУ4 подмагничена. В исходном положении ЭДС вторичных обмоток е1, е2, е4 и е3 соответственно сельсинов-трансформаторов ПУ, ОС2, ОС1 и тахогенератора ТГ равны нулю. На выпрямители 8, 9 ФЧВ от вторичных обмоток трансформатора Тр2 будут подаваться одинаковые напряжения U8, U9, которые создают равные токи в цепях управляющих обмоток ОУ2, ОУ4 и ОУ1, ОУ3 усилителей. Мост из рабочих обмоток МУ находится в равновесии. Напряжение на обмотке 2 серводвигателя равно нулю. При перекладке руля на угол ±5° схема работает следующим образом. Во время поворота сельсина-трансформатора ПУ появится ЭДС ей которая складывается с напряжением U1 и вычитается из напряжения U2 полуобмоток трансформатора Тр2. На выпрямителях 8 и 9 результирующее напряжение равно соответственно U8= U1+e1; U9=U2-e1. Ток в обмотках ОУ4, ОУ2 увеличится, в обмотках ОУ1, ОУЗ уменьшится, и усилители МУ2, МУ4 подмагнитятся. На обмотке 2 серводвигателя появится напряжение соответствующей фазы. Он начнет вращаться и через гидроусилитель обеспечит подачу масла от насоса на рулевую машину для перекладки руля. Одновременно поворачивается сельсин-трансформатор ОС2, вырабатывая ЭДС e2, направленную встречно е1. При равенстве углов поворота сельсинов-трансформаторов ПУ и ОС2 ЭДС е1=е2. Напряжения на выпрямителях 8 и 9 уравниваются, и СД останавливается. По мере перекладки руля поворачивается сельсин-трансформатор ОС1, создавая ЭДС е4 обратной фазы по отношению к заданной постом управления. Общий добавочный сигнал станет отрицательным. Напряжение на выпрямителях будет U8=U1+e4; U9=U2-e4. Подмагнитятся усилители МУ1 и МУЗ. Фаза напряжения на управляющей обмотке СД изменится на обратную. Серводвигатель будет вращаться в обратную сторону. В согласованном положении е1 – е4=0, е2 = 0, СД стоит в нулевой позиции, руль переложен на угол, который задан штурвалом поста управления.
Тахогенератор оказывает демпфирующее действие на сервомеханизм, способствуя плавному, без перерегулирования, переходу руля в требуемое положение, В общем случае, когда происходит одновременно правый поворот сельсинов-трансформаторов ПУ, ОС2, ОС1 и работает тахогенератор, напряжения на ФЧВ будут: U9 = U2—(е1—e2±e3—e4; U8 = U1+ (e1—е2±ез—e4) Аналогично для перекладки в сторону левого борта: U8 = U1+ (e1—е2±ез—e4); U9 = U2—(е1—e2±e3—e4). Во время перекладки руля на угол больше чем 5° схема в первый период работает подобно рассмотренной. После поворота сельсина ОС2 на 5° серводвигатель доводит рабочий валик прибора ИМ до упора и останавливается. Подача насоса будет максимальной и постоянной, скорость перекладки — наибольшей. Такой режим продолжается до тех пор, пока разность угловых положений сельсинов ПУ и ОС1 (руля) не станет равна 5°, что соответствует уравниванию напряжений U8; U9; е1-е2-е3=0 и закрытию работающих магнитных усилителей. В дальнейшем СД реверсируется. Подача масла в цилиндры рулевой машины уменьшается, и скорость перекладки постепенно снижается. В заданном штурвалом поста положении, когда руль повернется на требуемый угол, снова наступит равновесие: е1 = е4; е2 = 0; U8 =U9 и СД остановится.
