- •Вакуумна техніка
- •Бібик в.В., Гричановська т.М.,
- •© Бібик в.В., Гричановська т.М., 2014
- •Розділ 1 теоретичні основи вакуумної техніки
- •1.1 Газові закони
- •1.2 Розподіл молекул газу за швидкостями
- •1.3 Тиск. Ступені вакууму
- •2.1. Взаємодія газів з твердими тілами
- •Питання і задачі до розділу 1
- •Розділ 2 фізичні явища і процеси у вакуумі
- •2.2. Конденсація та випаровування.
- •Адсорбція газів і пари
- •2.5.В’язкість газів. Перенесення теплоти у вакуумі
- •2.6 Електричні явища у вакуумі
- •2.7 Теоретичні основи процесу відкачування
- •Запитання і задачі до розділу 1
- •Розділ 3 методи отримання вакууму
- •3.1 Отримання вакууму та класифікація вакуумних насосів
- •3.3 Об’ємне відкачування. Об’ємні насоси
- •3.3.1 Поршневі насоси
- •3.3.2 Обертальні насоси Пластинчасто-роторні насоси
- •Пластинчасто-статорні насоси
- •Рідинно - кільцеві насоси
- •Золотниковий (плунжерний) насос
- •Робочі рідини обертальних насосів
- •3.3.3 Обертальні безмасляні насоси
- •3.4 Молекулярні насоси
- •3.4.1 Механічні молекулярні насоси
- •Молекулярні насоси.
- •Турбомолекулярні насоси
- •3.4.2 Дифузійні молекулярні (пароструминні) насоси
- •12. 11. Запуск і зупинка пароструминних насосів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.5 Сорбційні насоси
- •3.5.1 Іонно-сорбційні насоси (іонно-гетерні)
- •3.5.2. Адсорбційні насоси
- •3.5.3 Кріогенні(конденсаційні насоси)
- •Розділ 4 вакуумні уловлювачі та їх експлуатація
- •4.1. Призначення та основні вимоги,
- •4.2. Механічні уловлювачі
- •4.3. Низькотемпературні охолоджувані (виморожувальні) уловлювачі
- •4.4. Адсорбційні уловлювачі
- •4.5. Гарячі (термічні) уловлювачі
- •4.6. Електричні (газорозрядні) уловлювачі
- •Розділ 5 вимірювання тиску розріджених газів
- •4.1 Деформаційні вакуумметри
- •4.2 Гідростатичні вакуумметри
- •4.3 Теплові вакууметри
- •4.4 Іонізаційні вакууметри
- •Магнітні вакуумметри
- •Радіоізотопні перетворювачі
- •Вимірювання парціальних тисків
- •16. 2. Омегатрон
- •16. 3. Тропатрон
- •6.2 Нероз’ємні вакуумні з’єднання
- •6.3 Розбірні вакуумні з'єднання
- •6.3.1Розбірні з'єднання з гумовими прокладками.
- •6.3.2 Розбірні з'єднання з металевими ущільнювачами.
- •6.4 Рухомі вакуумні з’єднання.
- •6.3.3 Передача руху у вакуум.
- •Розділ 8 Надвисокий вакуум
- •8.1 Отримання надвисокого вакууму.
- •Вимірювання надвисокого вакууму.
- •Розділ 9 Проектування вакуумних систем
- •9.1. Принципові вакуумні схеми
- •Вакуумні системи і елементи їх розрахунку
- •17. 1. Основні елементи вакуумних систем
- •17. 2. Типові вакуумні системи
- •17. 3. Розрахунок тривалості відкачки вакуумної системи
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ6 матеріали і конструкції вакуумних систем
- •6.3.2 Розбірні з'єднання з металевими ущільнювачами.
Розділ 5 вимірювання тиску розріджених газів
Прилади, за допомогою яких вимірюється тиск, називаються манометрами. Прилади для вимірювання тиску газу нижче атмосферного називаються вакууметрами. Конструктивно вакууметри складаються з двох елементів: манометричного перетворювача тиску і вимірювального блоку.
За принципом дії вакууметры можна звести в наступні класи:
Деформаційні, такі, що використовують як чутливий елемент сільфон, мембрану і тому подібне, в яких деформація чутливого елементу служить мірою тиску.
Рідинні(гідростатичні), такі, що безпосередньо вимірюють тиск (U-подібні вакууметри і їх модифікації).
Компресійні,
дія
яких заснована на законах ізотермічного
стиснення ідеального газу (вакууметр
Мак-Леода).
Теплові вакууметри, що використовують залежність теплопровідності газу від тиску. Вони розділяються на термопарні і вакууметри опору.
Іонізаційні, в яких використовується іонізація газу. Вони поділяються у свою чергу на:
а) електророзрядні, принцип дії яких оснований на залежності параметрів електричного розряду в розрідженому газі від тиску;
б) електронні іонізаційні, іонізація газів, в яких здійснюється потоком електронів, що прискорюються електричним полем;
в) магнітно-.іонізаційні, дія яких основана на залежності іонного струму електричного розряду в магнітному полі від вимірюваного тиску;
г) радіоізотопні дія яких основана на іонізації газу радіоактивним джерелом ізалежності іонного струму електричного розряду від вимірюваного тиску;
4.1 Деформаційні вакуумметри
Робота даних вакуумметрів пов’язана з деформацією чутливого елементу: спіральної трубки або мембрани, під дією прикладеної до неї різниці тисків. Деформацію можна пов`язати з градуйованим показником, і таким чином зробити можливі вимірювання тиску по шкалі.
а |
б |
Рисунок 4.2 –Деформаційний мембранний (а) та трубчастий (б) вакуумметри: 1 – трубка; 2 – штуцер; 3 – система важелів з зубчастим сектором; 4 – індикаторна стрілка |
|
В мембранному деформаційному вакуумметрі (рис.4.2 а) в якості пластинки використовується плоска або гофрована металева мембрана, яка при перепаді тиску в робочому об`ємі прогинається і через систему важелів приводить стрілку в рух.
Конструкція найпростішого трубчастого вакуумметра (вакуумметр Бурдона) показана на рис.4.2 б. В якості чутливого елементу тут використовується вигнута по колу трубка 1, один кінець якої запаяний, а інший з допомогою штуцера 2 приєднаний до вакуумної системи. Під дією різниці тисків (атмосферного Pа та вимірюваного P) кінець трубки 1 зміщується і через систему важелів з зубчастим сектором 3, приводить в рух стрілку 4.
На рис.4.3 показано конструкцію електричного мембранного вакуумметра.
Рисунок 4.3 – Конструкція електричного мембранного вакуумметра:
1 – мембрана; 2, 3 - електроди
На електрод 3 подається змінна напруга для визначення ємності і положення мембрани 1. На електрод 2 подається постійна напруга, що за рахунок електростатичних сил повертає мембрану в початкове положення компенсуючи дію різниці тисків. Різниця тисків даного приладу прямопропорційна квадрату постійної напруги, прикладеної до катоду 2.
