- •Вакуумна техніка
- •Бібик в.В., Гричановська т.М.,
- •© Бібик в.В., Гричановська т.М., 2014
- •Розділ 1 теоретичні основи вакуумної техніки
- •1.1 Газові закони
- •1.2 Розподіл молекул газу за швидкостями
- •1.3 Тиск. Ступені вакууму
- •2.1. Взаємодія газів з твердими тілами
- •Питання і задачі до розділу 1
- •Розділ 2 фізичні явища і процеси у вакуумі
- •2.2. Конденсація та випаровування.
- •Адсорбція газів і пари
- •2.5.В’язкість газів. Перенесення теплоти у вакуумі
- •2.6 Електричні явища у вакуумі
- •2.7 Теоретичні основи процесу відкачування
- •Запитання і задачі до розділу 1
- •Розділ 3 методи отримання вакууму
- •3.1 Отримання вакууму та класифікація вакуумних насосів
- •3.3 Об’ємне відкачування. Об’ємні насоси
- •3.3.1 Поршневі насоси
- •3.3.2 Обертальні насоси Пластинчасто-роторні насоси
- •Пластинчасто-статорні насоси
- •Рідинно - кільцеві насоси
- •Золотниковий (плунжерний) насос
- •Робочі рідини обертальних насосів
- •3.3.3 Обертальні безмасляні насоси
- •3.4 Молекулярні насоси
- •3.4.1 Механічні молекулярні насоси
- •Молекулярні насоси.
- •Турбомолекулярні насоси
- •3.4.2 Дифузійні молекулярні (пароструминні) насоси
- •12. 11. Запуск і зупинка пароструминних насосів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.5 Сорбційні насоси
- •3.5.1 Іонно-сорбційні насоси (іонно-гетерні)
- •3.5.2. Адсорбційні насоси
- •3.5.3 Кріогенні(конденсаційні насоси)
- •Розділ 4 вакуумні уловлювачі та їх експлуатація
- •4.1. Призначення та основні вимоги,
- •4.2. Механічні уловлювачі
- •4.3. Низькотемпературні охолоджувані (виморожувальні) уловлювачі
- •4.4. Адсорбційні уловлювачі
- •4.5. Гарячі (термічні) уловлювачі
- •4.6. Електричні (газорозрядні) уловлювачі
- •Розділ 5 вимірювання тиску розріджених газів
- •4.1 Деформаційні вакуумметри
- •4.2 Гідростатичні вакуумметри
- •4.3 Теплові вакууметри
- •4.4 Іонізаційні вакууметри
- •Магнітні вакуумметри
- •Радіоізотопні перетворювачі
- •Вимірювання парціальних тисків
- •16. 2. Омегатрон
- •16. 3. Тропатрон
- •6.2 Нероз’ємні вакуумні з’єднання
- •6.3 Розбірні вакуумні з'єднання
- •6.3.1Розбірні з'єднання з гумовими прокладками.
- •6.3.2 Розбірні з'єднання з металевими ущільнювачами.
- •6.4 Рухомі вакуумні з’єднання.
- •6.3.3 Передача руху у вакуум.
- •Розділ 8 Надвисокий вакуум
- •8.1 Отримання надвисокого вакууму.
- •Вимірювання надвисокого вакууму.
- •Розділ 9 Проектування вакуумних систем
- •9.1. Принципові вакуумні схеми
- •Вакуумні системи і елементи їх розрахунку
- •17. 1. Основні елементи вакуумних систем
- •17. 2. Типові вакуумні системи
- •17. 3. Розрахунок тривалості відкачки вакуумної системи
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ6 матеріали і конструкції вакуумних систем
- •6.3.2 Розбірні з'єднання з металевими ущільнювачами.
Вакуумні системи і елементи їх розрахунку
17. 1. Основні елементи вакуумних систем
Широка потреба використання вакууму стала причиною розробки й створення вакуумних установок як для наукових досліджень, так і для застосування у промисловості. Вакуумна установка складається з вакуумної системи і ряду допоміжних пристроїв, що забезпечують як її роботу, так і специфічні функціі, заради яких розроблялась та, чи інша установка. Отже поняття “вакуумна установка” є більш широким, ніж “вакуумна система”.
Вакуумною системою називають систему взаємно зв’язаних за допомогою вакуумпроводів приладів і пристроїв для створення, вимірювання ступенів вакуума і комутаціі газових потоків. Вакуумні системи можуть мати різне призначення і використовуються як з метою знегаження електровакуумних приладів, до яких відносяться і джерела світла, так і в різних технологічних установках промислового виробництва.
Д
Рис.17.1
17. 2. Типові вакуумні системи
Численні вакуумні системи можна розподілити за ступенем отриманого вакууму на низько-, середньо-, високовакуумні й надвисокого вакууму.
Низьковакуумні
систем мають в основному один
низьковакуумний насос і робочий тиск,
що створюється у них не нижче за ~
Торр.
Середньовакуумні
системи мають два насоси, один з яких
створює низький (попередній) вакуум, а
інший – середній вакуум, тому такі
системи ще називають системами низького
й середнього вакууму. Робочий тиск у
таких системах можна знизити до ~
Торр.
Рисунок 2- Схема вакуумної системи
В
Рис. 17.2
Торр.
Прикладом такої вакуумної системи може
бути наведена на рис. 17.2. До її складу
входять такі елементи: обертовий насос
низького вакууму 1, комутаційні клапани
2 - 9, уловлювачі пари 10, 12, форвакуумний
балон 13, манометричні перетворювачі 14
– 19, насоси для отримання середнього
20 і високого 21 вакууму, увід переміщень
22, електричний увід 22, газоаналізатор
24, технологічна вакуумна камера 25 і
кріогенний уловлювач 26. Уловлювач пари
10 запобігає потраплянню пари робочої
рідини насоса 20 до обертового насоса
1, уловлювач 11 запобігає потраплянню
пари робочої рідини насоса 21 до вакуумної
камери, а уловлювач 12 запобігає як
потраплянню пари робочої рідини насоса
20 до вакуумної камери, так і пари робочої
рідини насоса 21 до насоса 20. Кріогенний
уловлювач 26 дозволяє підвищити ступінь
вакууму. Манометричні перетворювачі
14 - 19 необхідні як для перевірки і контролю
роботи вакуумних насосів, так і для
визначення тиску у форвакуумному балоні
та вакуумній камері, відповідно. За
допомогою комутаційних клапанів можна
використовувати вакуумну систему для
отримання у вакуумній камері окремо
відповідного ступеня вакууму, тобто
або низького, або середнього, або
високого, підключаючи до роботи той чи
інший вакуумний насос. При створенні
середнього вакууму наявність форвакуумного
балона запобігає порушенню роботи
системи при виникненні короткочасної
зупинки в роботі низьковакуумного
насоса.
Вакуумні системи, в яких можна створювати тиск нижчий ніж у високовакуумних відносяться до систем надвисокого вакууму. Вони обов’язково мають вакуумні камери, що можуть прогріватися з метою зменшення газовиділення конструктивних елементів.
