- •Вакуумна техніка
- •Бібик в.В., Гричановська т.М.,
- •© Бібик в.В., Гричановська т.М., 2014
- •Розділ 1 теоретичні основи вакуумної техніки
- •1.1 Газові закони
- •1.2 Розподіл молекул газу за швидкостями
- •1.3 Тиск. Ступені вакууму
- •2.1. Взаємодія газів з твердими тілами
- •Питання і задачі до розділу 1
- •Розділ 2 фізичні явища і процеси у вакуумі
- •2.2. Конденсація та випаровування.
- •Адсорбція газів і пари
- •2.5.В’язкість газів. Перенесення теплоти у вакуумі
- •2.6 Електричні явища у вакуумі
- •2.7 Теоретичні основи процесу відкачування
- •Запитання і задачі до розділу 1
- •Розділ 3 методи отримання вакууму
- •3.1 Отримання вакууму та класифікація вакуумних насосів
- •3.3 Об’ємне відкачування. Об’ємні насоси
- •3.3.1 Поршневі насоси
- •3.3.2 Обертальні насоси Пластинчасто-роторні насоси
- •Пластинчасто-статорні насоси
- •Рідинно - кільцеві насоси
- •Золотниковий (плунжерний) насос
- •Робочі рідини обертальних насосів
- •3.3.3 Обертальні безмасляні насоси
- •3.4 Молекулярні насоси
- •3.4.1 Механічні молекулярні насоси
- •Молекулярні насоси.
- •Турбомолекулярні насоси
- •3.4.2 Дифузійні молекулярні (пароструминні) насоси
- •12. 11. Запуск і зупинка пароструминних насосів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.5 Сорбційні насоси
- •3.5.1 Іонно-сорбційні насоси (іонно-гетерні)
- •3.5.2. Адсорбційні насоси
- •3.5.3 Кріогенні(конденсаційні насоси)
- •Розділ 4 вакуумні уловлювачі та їх експлуатація
- •4.1. Призначення та основні вимоги,
- •4.2. Механічні уловлювачі
- •4.3. Низькотемпературні охолоджувані (виморожувальні) уловлювачі
- •4.4. Адсорбційні уловлювачі
- •4.5. Гарячі (термічні) уловлювачі
- •4.6. Електричні (газорозрядні) уловлювачі
- •Розділ 5 вимірювання тиску розріджених газів
- •4.1 Деформаційні вакуумметри
- •4.2 Гідростатичні вакуумметри
- •4.3 Теплові вакууметри
- •4.4 Іонізаційні вакууметри
- •Магнітні вакуумметри
- •Радіоізотопні перетворювачі
- •Вимірювання парціальних тисків
- •16. 2. Омегатрон
- •16. 3. Тропатрон
- •6.2 Нероз’ємні вакуумні з’єднання
- •6.3 Розбірні вакуумні з'єднання
- •6.3.1Розбірні з'єднання з гумовими прокладками.
- •6.3.2 Розбірні з'єднання з металевими ущільнювачами.
- •6.4 Рухомі вакуумні з’єднання.
- •6.3.3 Передача руху у вакуум.
- •Розділ 8 Надвисокий вакуум
- •8.1 Отримання надвисокого вакууму.
- •Вимірювання надвисокого вакууму.
- •Розділ 9 Проектування вакуумних систем
- •9.1. Принципові вакуумні схеми
- •Вакуумні системи і елементи їх розрахунку
- •17. 1. Основні елементи вакуумних систем
- •17. 2. Типові вакуумні системи
- •17. 3. Розрахунок тривалості відкачки вакуумної системи
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ6 матеріали і конструкції вакуумних систем
- •6.3.2 Розбірні з'єднання з металевими ущільнювачами.
4.2 Гідростатичні вакуумметри
Даний тип вакуумметрів поділяється на рідинні та компресійні.
Рідинні вакуумметри – це прилади, принцип роботи яких оснований на використанні закону сполучених рідин. Найпростішими рідинними перетворювачами є вакуумметри з відкритим та закритим коліном. Вакуумметри заповнюються робочими рідинами: ртуть, масло речовин.
а |
б |
Рисунок 4.4 – Конструкція та принцип роботи рідинних вакуумметрів з відкритим (а) та закритим (б) коліном. |
|
. Масляні вакуумметри мають більшу чутливість оскільки густина масла приблизно в 5 раз менше густини ртуті. Однак масляні вакуумметри перед початком роботи необхідно знегажувати, оскільки масло добре розчиняє гази і пари відкачуваних
. Однак масляні вакуумметри перед початком роботи необхідно знегажувати, оскільки масло добре розчиняє гази і пари відкачуваних речовин.
Вимірювана даними вакуумметрами різниця тисків P та Pсередн урівноважується стовпчиком ртуті, висотою h=|h2-h1|, причому ρgh=|pсередн - p|.
Вакуумметри з відкритим коліном (рис. 4.4 а) більш зручні для вимірювання тисків, близьких до атмосферного. У цьому випадку рсередн = ратм. Тоді P=Pатм – ρgh.
Вакуумметри із закритим коліном (рис. 4.4 б), дозволяють вимірювати абсолютний тиск газу у вакуумній системі. Перед заповненням робочою рідиною необхідно отримати у закритому коліні тиск рсередн=0. Покази приладу у цьому випадку не залежать від атмосферного тиску. Тоді вимірюваний тиск P=ρgh.
Компресійні вакуумметри – принцип роботи даних приладів заснований на застосуванні закону Бойля-Маріотта при стисненні сильно розрідженого газу. Компресійний вакуумметр (рис.4.5) являє собою скляний балон 1, оснащений вимірювальною трубкою стиснення 2 із запаяним верхнім кінцем. За допомогою відгалуження 3 вимірювальна частина манометра з’єднана з робочим об’ємом і приєднується до резервуара 4 з робочою рідиною.
Рисунок 4.5 – Конструкція компресійного перетворювача:
1 – скляний балон; 2 – трубка стиснення; 3 – трубка відгалуження; 4 - резервуар
Компресійні вакуумметр звичайно заповнюють ртуттю, що виконує роль поршня при стисненні газу. Перед початком вимірювання тиск у вакуумній системі і балоні - однаковий, тому що рівень ртуті не перевищує відмітки А. Для вимірювання ртуть у вакуумметрі необхідно підняти настільки, щоб вона стисла газ і витиснула його в трубку 2. Тоді тиск стисненого газу буде р1, а рівень ртуті зупиниться на відмітці В. У трубці 3, тиск залишається незмінним, тому в ній ртуть піднімається до більш високого рівня С. Оскільки при стисненні кількість газу, перекритого на рівні А, і його температура залишаються практично постійними, то згідно закону Бойля-Маріотта:
pV=p1 V1,
де р, V - вимірюваний тиск і початковий об’єм;
р1, V1 - тиск у трубці стиснення і кінцевий об’єм.
4.3 Теплові вакууметри
Манометричний термопарний перетворювач
Перетворювач (рис.1.4.3) є скляним або металевим корпусом, в якому на двох введеннях змонтований підігрівач, на двох інших введеннях кріпиться термопара, виготовлена з хромель-копеля або хромель-алюмеля. Термопара сполучена з підігрівачем, який нагрівається струмом, який можна регулювати реостатом і вимірювати міліамперметром. Спай термопари, що нагрівається підігрівачем, є джерелом термо-е.р.с., значення якої показує мілівольтметр.
При атмосферному тиску, при заданому робочому струмі підігрівача для даної конкретної лампи, стрілка вольтметра стоїть поблизу нуля. З курсу молекулярної фізики відомо, що в щільному газі теплопровідність не залежить від тиску.
-
коефіцієнт теплопровідності;
ρ - густина газу;
u - швидкість молекул;
-
середня довжина вільного пробігу молекул
-
питома теплоємність газу при постійному
об'ємі.
Ц
е
все справедливо до тих пір, поки довжина
вільного пробігу не стає співмірна з
характерними розмірами термопарного
перетворювача.
При зниженні тиску зменшується теплопровідність газу, відповідно зростає температура підігрівача і збільшується термо е.р.с. Точність вимірювання тиску термопарним вакууметром істотно залежить від правильного підбору струму підігрівача. Як правило струм лампи встановлюється до розгерметизації нової лампи, або при відкачуванні перетворювача до тиску нижче 10-4 мм.рт.ст. При цьому тиску, тепловідвід по газу малий і здійснюється переважно випромінюванням (63%) і тепловідводом по вводах (37%). Таким чином калібрування термопарной лампи, (установка струму підігрівача) підбирається так, щоб стрілка мілівольтметра точно співпадала з останньою поділкаю шкали. За цих умов згідно градуювальної кривої термопарного манометричного перетворювача можна за показами мілівольтметра визначити тиск у вакуумній системі.
