- •Передмова
- •Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи
- •1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента
- •1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою
- •1.3. Планування індивідуальної роботи
- •2.1. Значення лекційних занять для становлення фахівця
- •2.2. Умови успішного сприйняття лекції
- •1. Напередодні кожної лекції необхідно повторити матеріал попередньої та виконати завдання лектора.
- •2. Потрібно заздалегідь (звечора) підготувати все необхідне для роботи під час лекції: ручку, лінійку, кольорові олівці (фломастери), зошит.
- •3. Для запису лекцій необхідно завести окремий зошит з кожної основної навчальної дисципліни.
- •4. У зошиті слід передбачити нумерацію сторінок та залишити чистою ліву сторінку або зробити широкі поля (хоча би 5 см).
- •5. Необхідно психологічно налаштуватися на сприйняття та записування лекції, мобілізувати пам’ять, волю та мислення, зосередитися.
- •6. Необхідно концентрувати свою увагу тільки на змісті лекції.
- •7. У ході лекції необхідно аналізувати та узагальнювати почуте.
- •8. Необхідно слухати лекцію до кінця.
- •2.3. Особливості конспектування лекції
- •Розділ 3. Опрацювання конспекту лекції. Підготовка до групових занять
- •3.1. Значення конспекту лекції для особистісного та професійного розвитку студента
- •3.2. Правила опрацювання конспекту лекції
- •1. Необхідно прочитати свої записи та відновити у пам’яті зміст лекції.
- •2. Слід підкреслити назви питань, підпитань, виділити висновки, продовжити нумерацію сторінок тощо.
- •3. Необхідно виправити описки, розшифрувати позначення та скорочення, винести за допомогою позначок на поля все, що потребує уточнення, доповнення, дописати незакінчені слова та фрази.
- •4. Необхідно прочитати та проаналізувати матеріал за підручником і рекомендованими джерелами для наступного поглиблення конспекту лекції.
- •5. Слід порівняти свої записи із прочитаним матеріалом, заповнити останні пропущені у конспекті місця, доповнити зміст лекції положеннями та прикладами з прочитаного.
- •6. Необхідно проаналізувати зміст конспекту лекції
- •7. Необхідно провести підсумкове читання (огляд) конспекту, проаналізувати якість конспекту лекції та виконаної роботи.
- •3.3. Семінарське заняття у навчальній діяльності студентів
- •3.4. Цілі роботи студента на семінарському занятті
- •3.5. Послідовність підготовки до семінарського заняття
- •1. Дізнатися тему семінарського заняття.
- •2. Ознайомитися із планом семінарського заняття, його метою, контрольними питаннями та завданнями до самостійної підготовки.
- •3. Визначити та дібрати джерела інформації.
- •4. Вивчити контрольні питання семінарського заняття за конспектом, підручником та іншими джерелами. Розібрати завдання на самостійну підготовку.
- •5. Записати відповіді на контрольні питання у робочий зошит, виконати завдання на самостійну підготовку.
- •6. Узагальнити підготовку до семінарського заняття. Прорепетирувати виступ.
- •3.6. Особливості роботи на семінарському занятті
- •1) Промова повинна мати цілісну структуру: вступ, основну частину, висновки
- •2) Виступ повинен характеризуватися високим теоретичним рівнем
- •3) Виступ має бути аргументованим
- •4) Викладення матеріалу має здійснюватися у довільній формі
- •5) Виступ повинен бути заздалегідь письмово підготовлений
- •3.7. Цілі та завдання студента щодо використання освітньо-розвивального потенціалу практичних занять
- •1. Зрозуміти мету практичного заняття як засобу професійного та особистісного розвитку.
- •2. Надати самооцінку сформованості умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для виконання завдань практичного заняття.
- •3. Визначити власні цілі та завдання.
- •4. Перевірити теорію на практиці.
- •5. Набути досвіду певної діяльності.
- •6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.
- •3.8. Підготовка студента до практичних занять
- •1. Ознайомлення з темою, метою та планом практичного заняття.
- •2. Визначення власних цілей та завдань.
- •3. Теоретична підготовка.
- •4. Виконання домашніх вправ.
- •5. Самоперевірка.
- •6. Збирання речей до практичного заняття.
- •3.9. Особливості роботи на практичних заняттях
- •Розділ 4. Підготовка та здійснення виступу на семінарі та наукових заходах
- •4.1. Виступ як форма навчання
- •4.2. Визначення теми та проблеми виступу
- •4.3. Добір та сортування літератури
- •4.4. Тези і аргументи, їх добір
- •4.5. Складові виступу, складання плану
- •4.6. Стиль виступу
- •4.7. Засоби активізації сприйняття аудиторії. Типи реакції аудиторії на промовця
- •4.8. Складання записів промови
- •4.9. Підготовка наочності, пошук можливостей залучення до виступу аудиторії
- •4.10. Репетиція виступу. Особливості поведінки доповідача
- •Розділ 5. Джерела інформації. Робота у бібліотеці
- •5.1. Значення читання для навчання та всебічного розвитку студента
- •5.2. Сутність наукового підходу до опрацювання книги
- •5.3. Початок ведення записів
- •5.4. Робота із власною книгою. Замітки на полях
- •5.5. План прочитаного
- •5.6. Виписки
- •5.7. Тези
- •5.8. Конспект
- •5.9. Навчальна література
- •5.10. Робота у бібліотеці: каталоги, пошук літератури
- •Розділ 6. Написання реферату та курсової роботи
- •6.1. Письмові роботи студентів, їх значення для навчання
- •6.2. Методичні вимоги до написання реферату
- •6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення
- •6.4. Підготовка і захист курсової роботи
- •Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю
- •7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання
- •7.2. Порядок підготовки до екзамену
- •7.3. Особливості підготовки до відповіді на екзамені
- •7.4. Структура відповіді на запитання екзаменаційного білета
- •8.1. Сутність терміну “культура навчальної діяльності”
- •8.2. Самовдосконалення культури навчальної діяльності
- •8.3. Самовиховна діяльність студента вищого навчального закладу
- •8.4. Культура навчальної діяльності як прояв здібностей, обдарованості, таланту та геніальності
- •9.1. Увага, її види та значення для навчання
- •9.2. Особливості саморозвитку уваги у навчальній діяльності
- •9.3. Значення уяви для навчання
- •9.4. Пам’ять, її процеси та види
- •9.5. Розвиток пам’яті, вивчення інформації напам’ять
- •Узагальнення сказаного дозволяє визначити наступні рекомендації до вивчення матеріалу напам’ять:
- •9.6. Розвиток та характеристики мислення
- •9.7. Мислення та мова
- •Предметний покажчик
- •Список літератури: основна література:
- •Додаткова література:
1.3. Планування індивідуальної роботи
Здійснення будь-якої діяльності вимагає її ефективної організації, тобто виконання певного порядку дій, спрямованих на досягнення результату. При цьому ключовим словом є слово порядок. Там, де немає порядку, не буде й результату. Порядок дозволяє будь-якій діяльності набути оптимальності, максимальної результативності при найменших витратах часу, фізичних, інтелектуальних та інших зусиль. Організація самостійної навчальної діяльності обов’язково передбачає її планування, тобто розподіл часу між складовими навчання.
У найпростішому вигляді самостійну навчальну діяльність можна змоделювати як сукупність дій щодо підготовки до навчальних занять. Тоді її складові прив’язуються до навчальних предметів, напередодні яких відбувається підготовка. Разом з тим, доцільно не тільки окреслити напрямок підготовки (наприклад, підготуватися до заняття з іноземної мови), а й конкретно визначити, що потрібно зробити (перекласти текст, вивчити слова, скласти оповідання тощо). Необхідно також визначити час на виконання кожної із зазначених вправ (перекласти текст – 30 хв., вивчити нові слова – 10 хв., скласти оповідання – 20 хв.). Таким чином, планування набуває конкретизації, а відтак, стає більш придатним до виконання. У разі планування підготовки до семінару необхідно визначати зміст і час підготовки, спираючись на план семінарського заняття та контрольні питання. Бажано, щоб до запланованих заходів були включені й ті завдання, які вимагають багатоденного виконання. Наприклад, працюючи над курсовою роботою, доцільно кожного дня виділяти на цю роботу 40 хвилин. Поступового виконання вимагає також і підготовка до екзаменів.
Запланована робота не завжди виконується взагалі, а тим більше у запланований час, адже іноді неможливо врахувати всі фактори, які впливають на підготовку до занять. Наприклад, у бібліотеці може бути відсутня необхідна книга, якесь поняття виявиться занадто складним і потребуватиме додаткового опрацювання тощо. Причини невиконання запланованої роботи необхідно аналізувати з метою попередження у майбутньому і більш ефективного планування своєї навчальної діяльності.
Наочність запланованої роботи є умовою реалізації всіх пунктів плану, адже стає неможливим щось забути, пропустити тощо. Крім того, процес письмового планування дозволяє детально, до дрібниць, продумати кожен день. Саме так чинять не тільки студенти, а й усі серйозні ділові люди, які багато працюють та обмежені в часі. Для цього вони використовують різноманітні календарі, блокноти тощо.
Аналіз виконаної роботи та планування навчальної діяльності на наступний день слід здійснювати щовечора і оформлювати у вигляді таблиці з урахуванням заходів (що робити), запланованого та фактичного часу та аналізу причин невиконання запланованих заходів (чому не вклався у запланований час).
Орієнтовний план самостійної навчальної діяльності
Дата |
Що робити |
Заплано-ваний час |
Фак-тичний час |
Чому не вклався у запланований час |
23 жовтня |
1. Підготуватися до семінарського заняття з історії України |
40 хв. |
1 год. |
Великий обсяг матеріалу |
2. Переглянути текст лекції з ТДП. Виконати завдання до лекції. |
1 год. |
1 год. |
|
|
3. Підготувати текст з позааудиторного читання з іноземної мови |
1 год. |
1,5 год. |
Слабкий словниковий запас |
Рис.1
Зміст та форма таблиці може бути й іншою. Головне, щоб було зручно планувати та контролювати виконання передбачених заходів. З цією метою поширеним є використання шкільних щоденників (вони зручно розграфлені), а також ділових щоденників (вони містять дати та проставлені години доби). Неважливою є форма, важливим є сам факт свідомого планування власної роботи.
Таким чином, планування навчальної роботи на день є нескладним, але дуже корисним та ефективним заходом, який дозволяє проаналізувати, систематизувати та спланувати навчальну діяльність.
Контрольні питання
1. Сутність самостійної навчальної діяльності студента, її значення для становлення фахівця.
2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою.
3. Планування індивідуальної роботи.
Завдання для самостійного виконання
1. Проаналізувати стан виконання самостійної навчальної роботи за останні три дні. Визначити недоліки її організації та причини невиконання або лише часткового виконання окремих заходів.
2. Письмово здійснити планування самостійної навчальної роботи на завтра. Наступного дня увечері здійснити аналіз дотримання плану та скласти черговий план. Повторювати здійснення аналізу та планування навчальної діяльності щодня.
Розділ 2. ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА