- •Передмова
- •Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи
- •1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента
- •1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою
- •1.3. Планування індивідуальної роботи
- •2.1. Значення лекційних занять для становлення фахівця
- •2.2. Умови успішного сприйняття лекції
- •1. Напередодні кожної лекції необхідно повторити матеріал попередньої та виконати завдання лектора.
- •2. Потрібно заздалегідь (звечора) підготувати все необхідне для роботи під час лекції: ручку, лінійку, кольорові олівці (фломастери), зошит.
- •3. Для запису лекцій необхідно завести окремий зошит з кожної основної навчальної дисципліни.
- •4. У зошиті слід передбачити нумерацію сторінок та залишити чистою ліву сторінку або зробити широкі поля (хоча би 5 см).
- •5. Необхідно психологічно налаштуватися на сприйняття та записування лекції, мобілізувати пам’ять, волю та мислення, зосередитися.
- •6. Необхідно концентрувати свою увагу тільки на змісті лекції.
- •7. У ході лекції необхідно аналізувати та узагальнювати почуте.
- •8. Необхідно слухати лекцію до кінця.
- •2.3. Особливості конспектування лекції
- •Розділ 3. Опрацювання конспекту лекції. Підготовка до групових занять
- •3.1. Значення конспекту лекції для особистісного та професійного розвитку студента
- •3.2. Правила опрацювання конспекту лекції
- •1. Необхідно прочитати свої записи та відновити у пам’яті зміст лекції.
- •2. Слід підкреслити назви питань, підпитань, виділити висновки, продовжити нумерацію сторінок тощо.
- •3. Необхідно виправити описки, розшифрувати позначення та скорочення, винести за допомогою позначок на поля все, що потребує уточнення, доповнення, дописати незакінчені слова та фрази.
- •4. Необхідно прочитати та проаналізувати матеріал за підручником і рекомендованими джерелами для наступного поглиблення конспекту лекції.
- •5. Слід порівняти свої записи із прочитаним матеріалом, заповнити останні пропущені у конспекті місця, доповнити зміст лекції положеннями та прикладами з прочитаного.
- •6. Необхідно проаналізувати зміст конспекту лекції
- •7. Необхідно провести підсумкове читання (огляд) конспекту, проаналізувати якість конспекту лекції та виконаної роботи.
- •3.3. Семінарське заняття у навчальній діяльності студентів
- •3.4. Цілі роботи студента на семінарському занятті
- •3.5. Послідовність підготовки до семінарського заняття
- •1. Дізнатися тему семінарського заняття.
- •2. Ознайомитися із планом семінарського заняття, його метою, контрольними питаннями та завданнями до самостійної підготовки.
- •3. Визначити та дібрати джерела інформації.
- •4. Вивчити контрольні питання семінарського заняття за конспектом, підручником та іншими джерелами. Розібрати завдання на самостійну підготовку.
- •5. Записати відповіді на контрольні питання у робочий зошит, виконати завдання на самостійну підготовку.
- •6. Узагальнити підготовку до семінарського заняття. Прорепетирувати виступ.
- •3.6. Особливості роботи на семінарському занятті
- •1) Промова повинна мати цілісну структуру: вступ, основну частину, висновки
- •2) Виступ повинен характеризуватися високим теоретичним рівнем
- •3) Виступ має бути аргументованим
- •4) Викладення матеріалу має здійснюватися у довільній формі
- •5) Виступ повинен бути заздалегідь письмово підготовлений
- •3.7. Цілі та завдання студента щодо використання освітньо-розвивального потенціалу практичних занять
- •1. Зрозуміти мету практичного заняття як засобу професійного та особистісного розвитку.
- •2. Надати самооцінку сформованості умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для виконання завдань практичного заняття.
- •3. Визначити власні цілі та завдання.
- •4. Перевірити теорію на практиці.
- •5. Набути досвіду певної діяльності.
- •6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.
- •3.8. Підготовка студента до практичних занять
- •1. Ознайомлення з темою, метою та планом практичного заняття.
- •2. Визначення власних цілей та завдань.
- •3. Теоретична підготовка.
- •4. Виконання домашніх вправ.
- •5. Самоперевірка.
- •6. Збирання речей до практичного заняття.
- •3.9. Особливості роботи на практичних заняттях
- •Розділ 4. Підготовка та здійснення виступу на семінарі та наукових заходах
- •4.1. Виступ як форма навчання
- •4.2. Визначення теми та проблеми виступу
- •4.3. Добір та сортування літератури
- •4.4. Тези і аргументи, їх добір
- •4.5. Складові виступу, складання плану
- •4.6. Стиль виступу
- •4.7. Засоби активізації сприйняття аудиторії. Типи реакції аудиторії на промовця
- •4.8. Складання записів промови
- •4.9. Підготовка наочності, пошук можливостей залучення до виступу аудиторії
- •4.10. Репетиція виступу. Особливості поведінки доповідача
- •Розділ 5. Джерела інформації. Робота у бібліотеці
- •5.1. Значення читання для навчання та всебічного розвитку студента
- •5.2. Сутність наукового підходу до опрацювання книги
- •5.3. Початок ведення записів
- •5.4. Робота із власною книгою. Замітки на полях
- •5.5. План прочитаного
- •5.6. Виписки
- •5.7. Тези
- •5.8. Конспект
- •5.9. Навчальна література
- •5.10. Робота у бібліотеці: каталоги, пошук літератури
- •Розділ 6. Написання реферату та курсової роботи
- •6.1. Письмові роботи студентів, їх значення для навчання
- •6.2. Методичні вимоги до написання реферату
- •6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення
- •6.4. Підготовка і захист курсової роботи
- •Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю
- •7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання
- •7.2. Порядок підготовки до екзамену
- •7.3. Особливості підготовки до відповіді на екзамені
- •7.4. Структура відповіді на запитання екзаменаційного білета
- •8.1. Сутність терміну “культура навчальної діяльності”
- •8.2. Самовдосконалення культури навчальної діяльності
- •8.3. Самовиховна діяльність студента вищого навчального закладу
- •8.4. Культура навчальної діяльності як прояв здібностей, обдарованості, таланту та геніальності
- •9.1. Увага, її види та значення для навчання
- •9.2. Особливості саморозвитку уваги у навчальній діяльності
- •9.3. Значення уяви для навчання
- •9.4. Пам’ять, її процеси та види
- •9.5. Розвиток пам’яті, вивчення інформації напам’ять
- •Узагальнення сказаного дозволяє визначити наступні рекомендації до вивчення матеріалу напам’ять:
- •9.6. Розвиток та характеристики мислення
- •9.7. Мислення та мова
- •Предметний покажчик
- •Список літератури: основна література:
- •Додаткова література:
6. Необхідно концентрувати свою увагу тільки на змісті лекції.
Навіть нетривале відволікання уваги призводе до втрати думки лектора, яку дуже складно буде відновити. Для концентрації уваги потягом усієї лекції потрібно вжити попереджувальних заходів: прибрати все зайве, вимкнути та сховати мобільний телефон, сісти поруч зі студентами, які мають репутацію добросовісних та не стануть відволікатися і заважати іншим тощо. До попереджувальних заходів належить і настанова студента намагатися зрозуміти мету лекції, її місце у навчальному курсі. У такому випадку ставлення до лекції буде максимально серйозним, що позначиться на рівні концентрації слухача. Плідному сприйняттю лекції не завадить і проведення попереднього знайомства з її змістом за допомогою навчальної літератури. Попередня робота дозволяє забезпечити безперервний інтерес та постійну розумову роботу протягом усієї лекції.
У ході лекції концентрування уваги на її змісті більш плідно дається тим, хто звик до інтелектуальної праці, набув необхідної витривалості та краще підготовлений до сприйняття інформації на певному науковому рівні складності. У цьому випадку лекція є тренінгом й інтелектуальних, і психічних, і вольових зусиль. Тим, хто систематично і добре навчається, самодисциплінований і має необхідну установку, лекція не здається виснажливим, складним та надмірно тривалим заходом. А після її закінчення такий студент скоріше відчує задоволення, ніж втому.
7. У ході лекції необхідно аналізувати та узагальнювати почуте.
Необхідність аналізувати та узагальнювати положення лекції має бути частиною внутрішньої установки студента. Студент повинен активно працювати на лекції. Особливо важливими елементами лекції, які потребують інтенсивної роботи щодо аналізу та узагальнення, є повідомлення викладача про перехід до іншого питання, а також моменти логічного завершення будь-якого етапу (висновки). Інколи викладач сам озвучує висновки, чим спрощує роботу щодо конспектування, але треба бути готовим здійснити узагальнення і зробити висновки самому. Якщо студент готовий і спроможний узагальнити матеріал, то він дійсно розібрався у певному питанні і не згаяв час даремно.
8. Необхідно слухати лекцію до кінця.
Ця необхідність також повинна частиною внутрішньої установки студента. Студент, який прийшов учитися, а не “на людей подивитися і себе показати”, має відповідно сформульовану мотивацію, яка забезпечує функціонування психічних процесів і здатність свідомо керувати своїм станом, увагою. Умотивоване, цілеспрямоване, а отже, ефективне слухання лекції – важливіша умова правильного, якісного, корисного конспектування. Уміння слухати лекцію передбачає уміння зосереджуватися на темі та стежити за ходом міркувань педагога, продумувати положення лекції та цілком свідомо їх записувати.
Фактором низької якості сприйняття лекційного матеріалу може бути також природна людська втома. Як правило, близько до середини лекції з’являються її перші ознаки. Спочатку людина застосовує зусилля, щоб все-таки не відволікатися, але з часом втома перемагає ясність думки і студент потребує відпочинку, якого за даних обставин може і не бути. Такі ситуації трапляються, зазвичай, після години напруженої інтелектуальної роботи. Добре, якщо лектор оголосив п’ятихвилинну перерву або штучно її створив за рахунок екскурсу в історію явища чи показу документального фільму. А якщо ні, то єдиним шляхом продовження конспектувати є механічне записування. Якщо якась думка не зрозуміла, можна поки що залишити порожнє місце і записати її потім. Після опрацювання зафіксованого у зошиті матеріалу студент зможе відтворити та усвідомити логіку лекційної інформації, за необхідності – сформулювати низку запитань до викладача, з якими звернутися до нього у будь-який час, а отже, все одно з’ясувати все незрозуміле. Головне – не покинути роботи на лекції, оскільки не буде, чого опрацьовувати після неї. Студенти, які не витримують інтелектуального навантаження лекції, належать, як правило, до категорії тих, що дуже мало працювали інтелектуально, не є самодисциплінованими і, як наслідок, не набули необхідної витривалості та вчаться погано.