- •Передмова
- •Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи
- •1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента
- •1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою
- •1.3. Планування індивідуальної роботи
- •2.1. Значення лекційних занять для становлення фахівця
- •2.2. Умови успішного сприйняття лекції
- •1. Напередодні кожної лекції необхідно повторити матеріал попередньої та виконати завдання лектора.
- •2. Потрібно заздалегідь (звечора) підготувати все необхідне для роботи під час лекції: ручку, лінійку, кольорові олівці (фломастери), зошит.
- •3. Для запису лекцій необхідно завести окремий зошит з кожної основної навчальної дисципліни.
- •4. У зошиті слід передбачити нумерацію сторінок та залишити чистою ліву сторінку або зробити широкі поля (хоча би 5 см).
- •5. Необхідно психологічно налаштуватися на сприйняття та записування лекції, мобілізувати пам’ять, волю та мислення, зосередитися.
- •6. Необхідно концентрувати свою увагу тільки на змісті лекції.
- •7. У ході лекції необхідно аналізувати та узагальнювати почуте.
- •8. Необхідно слухати лекцію до кінця.
- •2.3. Особливості конспектування лекції
- •Розділ 3. Опрацювання конспекту лекції. Підготовка до групових занять
- •3.1. Значення конспекту лекції для особистісного та професійного розвитку студента
- •3.2. Правила опрацювання конспекту лекції
- •1. Необхідно прочитати свої записи та відновити у пам’яті зміст лекції.
- •2. Слід підкреслити назви питань, підпитань, виділити висновки, продовжити нумерацію сторінок тощо.
- •3. Необхідно виправити описки, розшифрувати позначення та скорочення, винести за допомогою позначок на поля все, що потребує уточнення, доповнення, дописати незакінчені слова та фрази.
- •4. Необхідно прочитати та проаналізувати матеріал за підручником і рекомендованими джерелами для наступного поглиблення конспекту лекції.
- •5. Слід порівняти свої записи із прочитаним матеріалом, заповнити останні пропущені у конспекті місця, доповнити зміст лекції положеннями та прикладами з прочитаного.
- •6. Необхідно проаналізувати зміст конспекту лекції
- •7. Необхідно провести підсумкове читання (огляд) конспекту, проаналізувати якість конспекту лекції та виконаної роботи.
- •3.3. Семінарське заняття у навчальній діяльності студентів
- •3.4. Цілі роботи студента на семінарському занятті
- •3.5. Послідовність підготовки до семінарського заняття
- •1. Дізнатися тему семінарського заняття.
- •2. Ознайомитися із планом семінарського заняття, його метою, контрольними питаннями та завданнями до самостійної підготовки.
- •3. Визначити та дібрати джерела інформації.
- •4. Вивчити контрольні питання семінарського заняття за конспектом, підручником та іншими джерелами. Розібрати завдання на самостійну підготовку.
- •5. Записати відповіді на контрольні питання у робочий зошит, виконати завдання на самостійну підготовку.
- •6. Узагальнити підготовку до семінарського заняття. Прорепетирувати виступ.
- •3.6. Особливості роботи на семінарському занятті
- •1) Промова повинна мати цілісну структуру: вступ, основну частину, висновки
- •2) Виступ повинен характеризуватися високим теоретичним рівнем
- •3) Виступ має бути аргументованим
- •4) Викладення матеріалу має здійснюватися у довільній формі
- •5) Виступ повинен бути заздалегідь письмово підготовлений
- •3.7. Цілі та завдання студента щодо використання освітньо-розвивального потенціалу практичних занять
- •1. Зрозуміти мету практичного заняття як засобу професійного та особистісного розвитку.
- •2. Надати самооцінку сформованості умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для виконання завдань практичного заняття.
- •3. Визначити власні цілі та завдання.
- •4. Перевірити теорію на практиці.
- •5. Набути досвіду певної діяльності.
- •6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.
- •3.8. Підготовка студента до практичних занять
- •1. Ознайомлення з темою, метою та планом практичного заняття.
- •2. Визначення власних цілей та завдань.
- •3. Теоретична підготовка.
- •4. Виконання домашніх вправ.
- •5. Самоперевірка.
- •6. Збирання речей до практичного заняття.
- •3.9. Особливості роботи на практичних заняттях
- •Розділ 4. Підготовка та здійснення виступу на семінарі та наукових заходах
- •4.1. Виступ як форма навчання
- •4.2. Визначення теми та проблеми виступу
- •4.3. Добір та сортування літератури
- •4.4. Тези і аргументи, їх добір
- •4.5. Складові виступу, складання плану
- •4.6. Стиль виступу
- •4.7. Засоби активізації сприйняття аудиторії. Типи реакції аудиторії на промовця
- •4.8. Складання записів промови
- •4.9. Підготовка наочності, пошук можливостей залучення до виступу аудиторії
- •4.10. Репетиція виступу. Особливості поведінки доповідача
- •Розділ 5. Джерела інформації. Робота у бібліотеці
- •5.1. Значення читання для навчання та всебічного розвитку студента
- •5.2. Сутність наукового підходу до опрацювання книги
- •5.3. Початок ведення записів
- •5.4. Робота із власною книгою. Замітки на полях
- •5.5. План прочитаного
- •5.6. Виписки
- •5.7. Тези
- •5.8. Конспект
- •5.9. Навчальна література
- •5.10. Робота у бібліотеці: каталоги, пошук літератури
- •Розділ 6. Написання реферату та курсової роботи
- •6.1. Письмові роботи студентів, їх значення для навчання
- •6.2. Методичні вимоги до написання реферату
- •6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення
- •6.4. Підготовка і захист курсової роботи
- •Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю
- •7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання
- •7.2. Порядок підготовки до екзамену
- •7.3. Особливості підготовки до відповіді на екзамені
- •7.4. Структура відповіді на запитання екзаменаційного білета
- •8.1. Сутність терміну “культура навчальної діяльності”
- •8.2. Самовдосконалення культури навчальної діяльності
- •8.3. Самовиховна діяльність студента вищого навчального закладу
- •8.4. Культура навчальної діяльності як прояв здібностей, обдарованості, таланту та геніальності
- •9.1. Увага, її види та значення для навчання
- •9.2. Особливості саморозвитку уваги у навчальній діяльності
- •9.3. Значення уяви для навчання
- •9.4. Пам’ять, її процеси та види
- •9.5. Розвиток пам’яті, вивчення інформації напам’ять
- •Узагальнення сказаного дозволяє визначити наступні рекомендації до вивчення матеріалу напам’ять:
- •9.6. Розвиток та характеристики мислення
- •9.7. Мислення та мова
- •Предметний покажчик
- •Список літератури: основна література:
- •Додаткова література:
6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення
Курсова робота є самостійним науковим дослідженням студента, яке завершує засвоєння загального курсу дисципліни або її розділу. Її виконання вимагає глибокого розгляду актуальної наукової проблеми, що поглиблює професійну підготовку студента.
У ході виконання курсової роботи здійснюється вироблення умінь та навичок самостійної науково-дослідної роботи, формуються та удосконалюються такі риси особистості, як здатність до пошуку та визначення проблеми, її аналізу, узагальнення тощо. Крім того, заняття професійно орієнтованою справою удосконалює професійні здібності. Написання курсової роботи є чудовим тренінгом розвитку психічних процесів, пізнання себе, розширення кругозору та ін. Певного значення для особистості студента набувають і спілкування з науковим керівником, і сам захист курсової роботи.
Структура курсової роботи подібна до структури реферату, проте зміст її окремих складових суттєво відрізняється від змісту елементів реферату та наближається до дипломної роботи і дисертацій.
Зважаючи на те, що обсяг курсової роботи (без додатків) приблизно дорівнює 25 сторінкам машинописного тексту, її обов’язковими та традиційними структурними компонентами є титульний аркуш, план або зміст (1 стор.), вступ (2-3 стор.), кілька основних розділів (17-20 стор.), висновки (1-2 стор.), список літератури (1-2 стор.) та можливі додатки. Певна кафедра залежно від специфіки навчальної дисципліни може вносити власні корективи до структури курсової роботи, що стосуються уточнень наведених складових, або їх доповнення анотацією, переліками умовних позначень, символів, одиниць, скорочень, термінів тощо. Як правило, кафедри щодо уточнення власних вимог готують методичні рекомендації, де мають надаватися також практичні поради щодо опрацювання певних тем. Перед початком роботи над курсовою роботою цю методичну розробку треба обов’язково прочитати. Вимоги щодо набору курсової роботи на комп’ютері, як правило, залишаються такими ж, як і для реферату. Дозвіл на виконання курсової роботи від руки надає кафедра.
Починається курсова робота з титульної сторінки, яка подібна до титульного аркушу дипломної роботи. У ній зазначається назва навчального закладу, факультет, кафедра, тема, може вказуватися спеціальність і спеціалізація, прізвище та ініціали студента і наукового керівника, місто і календарний рік написання роботи, наприклад:
-
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ім. Е.О. Дідоренка
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
Основні правові системи сучасності
курсова робота з курсу теорії держави та права
виконав:
студент Іщенко В.П.
122 навчальної групи факультету права
науковий керівник:
старший викладач кафедри ТІДП
к.ю.н. Шрамко М.Н.
Донецьк 2009
Рис. 5
З метою уточнення зразок титульного аркуша найдоцільніше узяти на кафедрі. У студентів-заочників може зазначатися домашня адреса, також за вимогою кафедри у титульному аркуші можуть бути наявні відомості про рецензента, передбачено запис “Допущено до захисту” та місце для підпису керівника кафедри, зазначатися номер теми тощо.
Особливостями оформлення змісту курсової роботи може вважатися складна підрядна нумерація її розділів, підрозділів та більш дрібних елементів основної частини тексту. Зокрема розділи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися цифрами (наприклад, 1, 2, 3) номер підрозділу складається з номера розділу і власного порядкового номера (1.3, 2.1). Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і власного порядкового номера, наприклад, 2.3.1 (перший пункт третього підрозділу другого розділу). Якщо є підпункти, то їх номери можуть мати і такий вигляд – 1.4.3.2 (другий підпункт третього пункту четвертого підрозділу першого розділу).
Обов’язковим у змісті роботи є зазначення номерів сторінок структурних елементів тексту.
Оформлення вступу не має специфічних вимог, проте при оформленні основного тексту слід дотримуватися таких правил: номери підрозділів, пунктів і підпунктів розташовуються в одному рядку із заголовком та починаються з абзацного відступу; заголовки розділів розміщуються посередині та друкуються великими літерами; номери та назви будь-яких структурних підрозділів друкуються без крапки напівжирним шрифтом, ці елементи не повинні бути останнім рядком на сторінці; між назвою розділу та попереднім і наступним текстом має бути відступ у 2 інтервали.
Обов’язковою є нумерація малюнків, ілюстрацій, таблиць, формул та ін. У тексті їх номер складається з номера розділу і порядкового номера малюнка, ілюстрації, таблиці, формули і т.д., відокремлених крапкою. Наприклад, Рис. 1.3 , Табл. 2.1 тощо. На ці номери можна посилатися і в тексті. Як малюнки, так і таблиці, ілюстрації чи формули можуть мати свою назву, наприклад, “Табл. 2.1. Розподіл кількості тяжких злочинів за роками”.
Вимоги до оформлення висновків, списку літератури та додатків залишаються такими ж, як і у випадку з рефератом.
Таким чином, робота над курсовою роботою вимагає певних знань щодо її структури та особливостей оформлення. Ця інформація є значною за обсягом, але легко засвоюється. Проте знання щодо оформлення курсової роботи зовсім не відображають сутності її написання ані з організаційної, ані з науково-методичної точок зору, про що і піде мова далі.
