- •Передмова
- •Розділ 1. Особливості навчання у вищих навчальних закладах. Планування навчальної роботи
- •1.1. Самостійна навчальна діяльність у житті студента
- •1.2. Основні характеристики організації навчання за кредитно-модульною системою
- •1.3. Планування індивідуальної роботи
- •2.1. Значення лекційних занять для становлення фахівця
- •2.2. Умови успішного сприйняття лекції
- •1. Напередодні кожної лекції необхідно повторити матеріал попередньої та виконати завдання лектора.
- •2. Потрібно заздалегідь (звечора) підготувати все необхідне для роботи під час лекції: ручку, лінійку, кольорові олівці (фломастери), зошит.
- •3. Для запису лекцій необхідно завести окремий зошит з кожної основної навчальної дисципліни.
- •4. У зошиті слід передбачити нумерацію сторінок та залишити чистою ліву сторінку або зробити широкі поля (хоча би 5 см).
- •5. Необхідно психологічно налаштуватися на сприйняття та записування лекції, мобілізувати пам’ять, волю та мислення, зосередитися.
- •6. Необхідно концентрувати свою увагу тільки на змісті лекції.
- •7. У ході лекції необхідно аналізувати та узагальнювати почуте.
- •8. Необхідно слухати лекцію до кінця.
- •2.3. Особливості конспектування лекції
- •Розділ 3. Опрацювання конспекту лекції. Підготовка до групових занять
- •3.1. Значення конспекту лекції для особистісного та професійного розвитку студента
- •3.2. Правила опрацювання конспекту лекції
- •1. Необхідно прочитати свої записи та відновити у пам’яті зміст лекції.
- •2. Слід підкреслити назви питань, підпитань, виділити висновки, продовжити нумерацію сторінок тощо.
- •3. Необхідно виправити описки, розшифрувати позначення та скорочення, винести за допомогою позначок на поля все, що потребує уточнення, доповнення, дописати незакінчені слова та фрази.
- •4. Необхідно прочитати та проаналізувати матеріал за підручником і рекомендованими джерелами для наступного поглиблення конспекту лекції.
- •5. Слід порівняти свої записи із прочитаним матеріалом, заповнити останні пропущені у конспекті місця, доповнити зміст лекції положеннями та прикладами з прочитаного.
- •6. Необхідно проаналізувати зміст конспекту лекції
- •7. Необхідно провести підсумкове читання (огляд) конспекту, проаналізувати якість конспекту лекції та виконаної роботи.
- •3.3. Семінарське заняття у навчальній діяльності студентів
- •3.4. Цілі роботи студента на семінарському занятті
- •3.5. Послідовність підготовки до семінарського заняття
- •1. Дізнатися тему семінарського заняття.
- •2. Ознайомитися із планом семінарського заняття, його метою, контрольними питаннями та завданнями до самостійної підготовки.
- •3. Визначити та дібрати джерела інформації.
- •4. Вивчити контрольні питання семінарського заняття за конспектом, підручником та іншими джерелами. Розібрати завдання на самостійну підготовку.
- •5. Записати відповіді на контрольні питання у робочий зошит, виконати завдання на самостійну підготовку.
- •6. Узагальнити підготовку до семінарського заняття. Прорепетирувати виступ.
- •3.6. Особливості роботи на семінарському занятті
- •1) Промова повинна мати цілісну структуру: вступ, основну частину, висновки
- •2) Виступ повинен характеризуватися високим теоретичним рівнем
- •3) Виступ має бути аргументованим
- •4) Викладення матеріалу має здійснюватися у довільній формі
- •5) Виступ повинен бути заздалегідь письмово підготовлений
- •3.7. Цілі та завдання студента щодо використання освітньо-розвивального потенціалу практичних занять
- •1. Зрозуміти мету практичного заняття як засобу професійного та особистісного розвитку.
- •2. Надати самооцінку сформованості умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для виконання завдань практичного заняття.
- •3. Визначити власні цілі та завдання.
- •4. Перевірити теорію на практиці.
- •5. Набути досвіду певної діяльності.
- •6. Порівняти рівень сформованості умінь, навичок та якостей після і до заняття.
- •3.8. Підготовка студента до практичних занять
- •1. Ознайомлення з темою, метою та планом практичного заняття.
- •2. Визначення власних цілей та завдань.
- •3. Теоретична підготовка.
- •4. Виконання домашніх вправ.
- •5. Самоперевірка.
- •6. Збирання речей до практичного заняття.
- •3.9. Особливості роботи на практичних заняттях
- •Розділ 4. Підготовка та здійснення виступу на семінарі та наукових заходах
- •4.1. Виступ як форма навчання
- •4.2. Визначення теми та проблеми виступу
- •4.3. Добір та сортування літератури
- •4.4. Тези і аргументи, їх добір
- •4.5. Складові виступу, складання плану
- •4.6. Стиль виступу
- •4.7. Засоби активізації сприйняття аудиторії. Типи реакції аудиторії на промовця
- •4.8. Складання записів промови
- •4.9. Підготовка наочності, пошук можливостей залучення до виступу аудиторії
- •4.10. Репетиція виступу. Особливості поведінки доповідача
- •Розділ 5. Джерела інформації. Робота у бібліотеці
- •5.1. Значення читання для навчання та всебічного розвитку студента
- •5.2. Сутність наукового підходу до опрацювання книги
- •5.3. Початок ведення записів
- •5.4. Робота із власною книгою. Замітки на полях
- •5.5. План прочитаного
- •5.6. Виписки
- •5.7. Тези
- •5.8. Конспект
- •5.9. Навчальна література
- •5.10. Робота у бібліотеці: каталоги, пошук літератури
- •Розділ 6. Написання реферату та курсової роботи
- •6.1. Письмові роботи студентів, їх значення для навчання
- •6.2. Методичні вимоги до написання реферату
- •6.3. Курсова робота, її зміст та особливості оформлення
- •6.4. Підготовка і захист курсової роботи
- •Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю
- •7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання
- •7.2. Порядок підготовки до екзамену
- •7.3. Особливості підготовки до відповіді на екзамені
- •7.4. Структура відповіді на запитання екзаменаційного білета
- •8.1. Сутність терміну “культура навчальної діяльності”
- •8.2. Самовдосконалення культури навчальної діяльності
- •8.3. Самовиховна діяльність студента вищого навчального закладу
- •8.4. Культура навчальної діяльності як прояв здібностей, обдарованості, таланту та геніальності
- •9.1. Увага, її види та значення для навчання
- •9.2. Особливості саморозвитку уваги у навчальній діяльності
- •9.3. Значення уяви для навчання
- •9.4. Пам’ять, її процеси та види
- •9.5. Розвиток пам’яті, вивчення інформації напам’ять
- •Узагальнення сказаного дозволяє визначити наступні рекомендації до вивчення матеріалу напам’ять:
- •9.6. Розвиток та характеристики мислення
- •9.7. Мислення та мова
- •Предметний покажчик
- •Список літератури: основна література:
- •Додаткова література:
Розділ 7. Підготовка до заліку, екзамену та модульного контролю
7.1. Форми перевірки знань, їх види та значення для навчання
Кожній людині доводилося складати іспити, та при цьому мало хто мав бажання їх відвідувати. Проте якщо усвідомлювати, яку користь вони мають для розвитку особистості (про що мова піде далі), кожний учень, студент чи аспірант мав би переглянути своє ставлення до них.
Вища школа за час свого існування напрацювала велику кількість проміжних та підсумкових засобів контролю, але традиційно найбільш відповідальними для студентів залишаються екзамени та заліки, а в останні приєднується модульний контроль як засіб перевірки засвоєння частини навчальної дисципліни (модуля).
Модульний контроль, залік та екзамен є формами перевірки знань, умінь і навичок студентів, між якими існують певні відмінності.
Як вже зазначалося, модульний контроль є засобом перевірки досягнень студента у межах певної частини навчальної дисципліни, яку називають модулем через логічну та змістовну завершеність. Прийшла ця форма перевірки знань, умінь і навичок студентів до практики вищих закладів освіти нещодавно, із приєднанням України до європейського освітнього простору.
Залік, що складається після вивчення деяких навчальних дисциплін без виставлення певної оцінки, унаслідок переходу України на європейські стандарти надання освітніх послуг навпаки дещо втрачає свою популярність. Це спричинено тим, що, згідно із зазначеними стандартами, студенти після вивчення будь-якої навчальної дисципліни повинні мати певну оцінку за 100-бальною шкалою, яка переводиться в уніфіковані в усій Європі оцінки (A, B, C, D, E, F, FX).
Екзамен є тією формою перевірки знань, умінь і навичок студентів, що із обов’язковим оцінюванням складається після завершення семестрового вивчення найважливіших навчальних дисциплін та традиційно і непорушно є складовою сесій. Саме їм і буде приділено найбільшу увагу в нашому розгляді. Значущість, особливості підготовки до модульних контролів та можливих заліків не відрізняються суттєво від підготовки до екзаменів, проте мають менший обсяг, тобто співвідносяться із останнім, як частина і ціле.
Екзамен є не випадковою, а закономірною і доцільною складовою навчального процесу, яка виконує такі функції:
1) контролююча. За допомогою екзаменів відбувається самооцінювання студентами власного рівня професійної компетенції, того, на що вони здатні. Це дає певні підстави для постановки нових задач перед собою. Контролює успішність студента і викладач, професійним обов’язком якого є визначення і фіксація рівня компетенції студента щодо певної галузі;
2) освітня. Саме період підготовки до екзаменів є найбільш інтенсивним щодо пізнавальної активності. Тому кількість чи обсяг набутих знань під час сесії може перевищувати аналогічні показники в інші періоди семестру. Головною особливістю освітнього процесу при підготовці до екзаменів є систематизація та узагальнення навчального матеріалу, тобто під час сесії навчання продовжується і вступає у завершальну стадію;
3) стимулююча. Потреба у складанні екзамену, тим більше неможливість його відстрочення, вимагає від будь-якого студента відповідального ставлення до вивчення певної навчальної дисципліни. От тільки рівень цієї відповідальності примушує когось сісти за книги та конспект у перший тиждень семестру, а когось – в останній;
4) розвивальна. Як вже зазначалося, підготовка до екзамену характеризується інтенсивністю пізнавальної діяльності. Тому інтенсивним стає й розвиток психічних процесів, вольової сфери особистості, її здібностей тощо.
Таким чином, екзамени та інші засоби контролю знань, умінь та навичок є невід’ємною складовою навчального процесу, що виконують певні функції. Тому їхня роль у навчанні є унікальною та особливою. З урахуванням цього й потрібно формувати до них своє ставлення.
