40. Умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду.

Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими із місць позбавлення волі та здійснення на них виховного впливу. При здійсненні адміністративного нагляду органи внутрішніх справ проводять щодо таких осіб тимчасові, примусові профілактичні та оперативно-розшукові заходи відповідно до чинного законодавства України.

Отже, адміністративний нагляд — це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ.

Порядок дій органів внутрішніх справ та установ кримінально-виконавчої системи щодо здійснення адміністративного нагляду визначаються Законом України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", Інструкцією про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також відомчими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів "б", "в" і "г" ст. З Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", адміністративний нагляд установлюється щодо повнолітніх осіб:

- засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо

під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.

- засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, учиняють інші правопорушення.

- засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Підставами для встановлення адміністративного нагляду є:

- вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, зазначених у пункті "г" ст. З Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі";

- матеріали установ виконання покарань - щодо осіб зазначених у пункті "б" статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі";

- матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, зазначених у пункті "в" ст. З Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі".

Адміністративний нагляд здійснюється міліцією. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а в разі потреби у них беруть відбитки пальців. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ: а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.

Піднаглядний може сам подати клопотання про знаття нагляду. В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду; б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання; в) у разі смерті піднаглядного.

Обов'язки піднаглядних полягають у тому, що особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержуватися таких правил:

а) прибути у визначений виправною установою термін в обране ним місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ;

б) з'являтися за викликом міліції в указаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

в) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

г) у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби - зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

Обмеження дій піднаглядних полягають у тому, що до осіб, відносно яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою начальника органу внутрішніх справ застосовуються частково або у повному обсязі такі обмеження: а) заборона виходу з будинку (квартири) у певний час, який не може перевищувати восьми годин на добу; б) заборона перебування у відповідних місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Обсяг вказаних обмежень з урахуванням особистості піднаглядного, його способу життя і поведінки при здійсненні адміністративного нагляду може змінюватися (зменшуватися або збільшуватися) начальником органу внутрішніх справ.

Відповідальність за порушення законодавства про адміністративний нагляд. Порушення перерахованих правил адміністративного нагляду тягне за собою відповідальність по ст. 187 КУпАП. Кримінальна відповідальність передбачена ст. 395 КК України за порушення правил адміністративного нагляду, під яким мається на увазі самовільне залишення піднаглядним місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також і неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд.