- •1. Поняття кримінально-виконавчої політики, її основні принципи та місце у боротьбі зі злочинністю.
- •2. Кримінально-виконавче право України: предмет, метод і система норм.
- •3. Поняття, структура, завдання і форми кримінально-виконавчого законодавства України.
- •5. Поняття, зміст і види норм кримінально-виконавчого права.
- •6. Структура норм кримінально-виконавчого права.
- •8. Види органів та установ виконання покарань
- •9. Поняття виправлення та ресоціалізаці
- •10. Установи і органи держави, які виконують кримінальні покарання, їх основні завдання.
- •12. Взаємодія установ і органів, які виконують покарання, з судами й іншими державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю.
- •11. Структурні дільниці кримінально-виконавчих установ.
- •14. Прокурорський нагляд та контроль за діяльністю установ і органів, які виконують покарання.
- •15. Основні міжнародні акти щодо рішень пенітенціарних проблем і прав засуджених.
- •18. Поняття правового статусу осіб, засуджених до кримінальних покарань.
- •19. Основні права засуджених.
- •23. Облік засуджених в установах виконання покарань.
- •24. Основні засоби виправлення засуджених, їх характеристика.
- •25. Правові основи регулювання режиму в місцях позбавлення волі та засоби його забезпечення.
- •26. Основні функції режиму в місцях позбавлення волі.
- •27. Правові підстави і порядок зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі.
- •28. Застосування заходів заохочення до осіб, позбавлених волі.
- •29. Застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі.
- •30. Правове регулювання і організація праці засуджених до позбавлення волі.
- •31. Утримання та відрахування із заробітку засуджених до позбавлення волі.
- •32. Правові підстави, значення і завдання виховної роботи з особами позбавленими волі.
- •33. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання осіб, позбавлених волі.
- •34. Організація і порядок звільнення засуджених з місць позбавлення волі.
- •35. Підстави і порядок звільнення у зв’язку з амністією.
- •37. Правові підстави і порядок звільнення засуджених до позбавлення волі у зв’язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення через хворобу.
- •38. Правові підстави і порядок звільнення у зв’язку з винесенням судом ухвали про умовно-дострокове звільнення.
- •39. Забезпечення трудового і побутового влаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
- •40. Умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду.
- •41. Підстави і порядок приймання в слідчий ізолятор
- •42. Розміщення в слідчих ізоляторах
- •43. Організація режиму в слідчих ізоляторах, засоби його забезпечення.
- •44. Правове становище осіб, які утримуються в місцях попереднього ув’язнення.
- •45. Підстави і порядок звільнення із слідчого ізолятора осіб, взятих під варту.
- •46. Правова природа, порядок і умови виконання покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні.
- •47. Правове регулювання і порядок виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
- •48. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у вигляді громадських робіт.
- •49. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у вигляді виправних робіт.
- •50. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у вигляді штрафу.
- •51. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарань у вигляді обмеження волі.
43. Організація режиму в слідчих ізоляторах, засоби його забезпечення.
Режим у місцях попереднього ув’язнення – це встановлений нормативно-правовими актами порядок і умови тримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув’язнення.
Основними вимогами режиму в місцях попереднього ув’язнення є:
- ізоляція осіб взятих під варту;
- постійний нагляд за ними;
- роздільне тримання їх, в порядку, передбаченому ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення».
Особи, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, підлягають обшуку, медичному огляду дактилоскопуванню і фотографуванню; їх ознайомлюють з правами, обов’язками та вимогами режиму. Речі, які є при них, а також передачі і посилки, що надходять на їх ім’я, підлягають огляду, а листування – перегляду. Їм забороняється мати при собі гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України, взятого під варту, та огляд його речей здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.
Особи, які заходять на територію установи або виходять з неї, підлягають огляду.
Взятих під варту осіб тримають у маломісних або загальних камерах. У виняткових випадках, з метою збереження слідчої таємниці, захисту ув’язнених від можливих посягань на їх життя чи запобігання вчинення ними нового злочину, або за наявності на те медичних підстав за мотивованою постановою особи, установи, в провадженні яких знаходиться справа, чи начальника установи для попереднього ув’язнення, санкціонованою прокурором, їх можуть тримати в одиночних камерах. При цьому застосовування даного заходу до неповнолітніх не допускається, а в разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери.
У ст.8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» закріплений порядок тримання осіб, взятих під варту, з додержанням відповідних вимог ізоляції (чоловіків – окремо від жінок, неповнолітніх – окремо від дорослих, т.ін.).
У разі необхідності в місцях попереднього ув’язнення відповідно до ст. 19 Закону передбачено введення особливого режиму при наявності випадків, передбачених законом, а також регламентовано порядок і умови його застосування, компетенція посадових осіб та терміни дії.
Забезпечення порядку тримання під вартою осіб у місцях попереднього ув’язнення покладається на адміністрацію установ попереднього ув’язнення, яка діє відповідно до вимог Закону України „Про попереднє ув’язнення та інших актів законодавства.
44. Правове становище осіб, які утримуються в місцях попереднього ув’язнення.
В теорії права під правовим положенням особи розуміють закріплену у нормах права сукупність прав, свобод і обов’язків громадян, які визначають їх фактичне становище в суспільстві та державі. Враховуючи те, що в СІЗО тримаються особи, які відповідно до вимог ст. 62 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року щодо моменту настання кримінальної відповідальності, є тільки підозрюваними та обвинуваченими у вчинені злочину, їх правовий статус визначається, у першу чергу як осіб, які мають загальногромадянські права і обов’язки. Обмеження, що встановлюються для них в умовах місць попереднього ув’язнення, обумовлені природою норм кримінально-процесуального законодавства України та роллю і місцем, яке займають ці особи у даному виді правових відносин. Крім цього, правове становище осіб, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення, визначається Законом України «Про попереднє ув’язнення» та нормативно-правовими актами ДПтС.
Так, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про попереднє ув’язнення» особи, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення мають обов’язки і права, встановлені законодавством для громадян України, з обмеженнями, що передбачені цим Законом і випливають з режиму тримання під вартою.
Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства, визначається законодавством України, що передбачає права і обов’язки цих осіб під час перебування їх на території України, з обмеженнями, які встановлені Законом України «Про попереднє ув’язнення» і випливають з режиму тримання під вартою.
Зокрема, згідно вимог ст. 9 Закону України «Про попереднє ув’язнення» особи, взяті під варту, мають право:
- на захист відповідно до кримінально-процесуального законодавства (ст. ст. 21, 43 КПК України);
- знайомитися з правилами тримання під вартою;
- на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим з дозволу лікаря тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин;
- одержувати передачі або посилки та грошові перекази і передачі;
- купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;
- користуватися власним одягом і взуттям, мати при собі документи і записи, що стосуються кримінальної справи;
- користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки місця попереднього ув’язнення та придбаними через торговельну мережу;
- відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими з малоцінних матеріалів, якщо при цьому не порушується встановлений у місцях попереднього ув’язнення порядок, а також не обмежуються права інших осіб;
- на восьмигодинний сон в нічний час, під час якого не допускається залучення до участі в процесуальних та інших діях, за винятком невідкладних випадків;
- надання побачень, листування з родичами або телефонні розмови з ними здійснюються лише з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа (як правило, 1 раз на місяць – ст.ст.12,13 Закону України «Про попереднє ув’язнення»);
- звертатись зі скаргами, заявами та листами за додержанням органів і службових осіб у порядку, встановленому органом дізнання, досудового слідства, прокурором, який здійснює нагляд за досудовим слідством, судом чи суддею, яка розглядає кримінальну справу щодо ув’язненого під варту.
Взяті під варту жінки вправі мати при собі дітей віком до трьох років.
Взяті під варту молоді громадяни (віком від 14 до 28 років) мають право отримувати психолого-педагогічну допомогу спеціалістів центрів соціальних служб для молоді.
Осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, вразі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в зв’язку з провадженням в іншій справі, тримають відповідно до правил, встановлених Законом «Про попереднє ув’язнення». Одержання цими особами посилок і передач, а так само купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюється в порядку, що встановлений КВК України для відповідного рівня безпеки, призначеного їм комісіями ДДУПВП.
Перелік продуктів харчування і предметів першої необхідності, які забороняється передавати особам, взятим під варту, встановлюється ДПтС, Міністерством оборони України за погодженням з Генеральною прокуратурою України.
Особи, взяті під варту, зобов’язані:
а) додержуватись порядку, що встановлений в місцях попереднього ув’язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації;
б) дотримуватись санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері;
в) бути ввічливими до працівників місця попереднього ув’язнення, а також поміж собою; не вступати у суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов’язків;
г) бережливо ставитися до інвентаря, обладнання та іншого майна місця попереднього ув’язнення.
Особам, взятим під варту, не дозволяється:
- порушувати встановлений порядок;
- вступати в суперечки з працівниками СІЗО;
- листуватися, перегукуватися і перестукуватися з особами, які перебувають в інших камерах, а під час прогулянки – з особами, які перебувають у сусідніх дворах;
- викидати будь-які предмети з вікон, знаходитись на підвіконні, закривати спостережні щілини (отвори) у дверях і стінах камер;
- робити будь-які написи і помітки на стінах, на книгах та інших предметах і речах, які видаються для користування в СІЗО, а також наклеювати будь-що на стіни і камерний інвентар;
- виготовляти та зберігати предмети й речі, що не дозволені для користування;
- вживати спиртні напої та наркотичні засоби;
- грати в карти та інші азартні ігри;
- продавати, дарувати, обмінювати, віддавати речі та інші предмети, які є в особовому користуванні, а також відбирати речі та предмети в інших осіб;
- порушувати встановлений порядок відправлення листів, скарг і заяв;
- курити під час проходження в коридорах та територією СІЗО;
- наносити собі або іншим особам, які перебувають у СІЗО, татуювання та членоушкодження.
