Лекція 7-8. Параметри виміру і аналізу соціально-психологічного простору

1. Розуміння і класифікація параметрів соціально-психологічного простору

2. Цілісність соціально-психологічного простору

3. Структурність соціально-психологічного простору

4. Автономія підструктур

Література:

1. Розанова В.А. Психология управления. - ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2002.

2. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1997.

3. Станкин М.И, Психология управления: Учебное пособие. М.: ЗАО «Бизнес-школа», 2000.

4. Травин В.В., Дятлов В. А. Основы кадрового менеджмента – М.: Дело. 1995.

5. Управление персоналом: Учебное пособие / Под ред. В.И, Задоркина, В.Ф. Склярова. – М.: Союз, 1995

1. Розуміння і класифікація параметрів соціально-психологічного простору

Властивості соціально-психологічного простору, охарактеризовані в попередній лекції, дають підстави для виділення параметрів соціально-психологічного простору – комплексу провідних змінних, які дозволяють вимірювати характеристики соціально-психологічного простору і оцінювати особливості динаміки соціально-психологічних процесів і стан організаційного клімату.

Основні критерії оцінки соціально-психологічного простору визначаються постулатами, що його стан – це певна форма упорядкованості елементів і структур. На основі цього виділяється три основних параметри виміру соціально-психологічного простору: цілісність, структурність, автономія підструктур. Всі параметри одночасно є і самостійними факторами, і однією із змінних єдиної системи.

Показник цілісності соціально-психологічного простору дає можливість оцінити такі властивості організації, як:

1. наявність і стан загального первинного контуру регуляції соціальної діяльності;

2. наявність механізмів реалізації інтеркооперативних зв'язків і взаємодій.

Структурність відображає:

1. рівень і ступінь диференціювання цілей всередині організації;

2. розвиток функцій координації;

3. наявність соціально-психологічних механізмів, що дозволяють розвиватись інтеркооператавних взаємодії між елементами і підрозділами організацій.

Автономія підструктур розкриває:

1. рівень і ступінь організаційної самостійності підрозділів;

2. їх цільове самовизначення;

1. наявність соціально-психологічних механізмів групової саморегуляції і самоконтролю всередині підрозділів організації.

Отже, параметри оцінки соціально-психологічного простору розкривають основні сторони існування зв'язків: 1) між елементами в певному просторі відносин; 2) між елементами і підструктурами та певним цілим у єдиному соціально-психологічному просторі організації.

Загальний стан організаційного клімату пов'язаний із станом параметрів соціально-психологічного простору.

2. Цілісність соціально-психологічного простору

Властивість цілісності соціально-психологічного простору загалом відображає міру соціально-психологічної рівноваги – «взаємне збереження цілого і частини» (Ж.Піаже), причому рівновага розуміється не як статистичний баланс в стані спокою між частинами і цілим, а як складно опосередкований процес динамічного врівноважування – «рух через врівноваження».

У характеристику цілісності входить міра рефлекторної однорідності, подібності способу життя і цілеспрямованості, які направлені на збереження організації як форми спільної діяльності і як умов життєдіяльності людей, об'єднаних єдиною структурою організаційних відносин. Організація є більш стійкою і життєздатною, коли в ній багато проявів структурної складності у поєднанні з глибиною цілісності. Цілісність – це характеристика гармонії організації як системи. Цілісність як параметр соціально-психологічного простору показує, що:

1. значна частина елементів і підструктур організації є носіями властивостей, характерних для всієї організації в цілому;

2. кожний елемент має «організаційні властивості»;

3. існує поєднання образу організації з цілями і цінностями соціальної діяльності;

4. стан організаційного клімату залежить від кількості, інтенсивності і спеціалізації зовнішніх кооперативних зв'язків, через які відбувається задоволення соціогенних потреб людей і реалізація продуктів спільної діяльності організації. Чим вищий рівень оформленості цих зв'язків, тим вища цілісність соціально-психологічного простору організації;

5. чим більше відбувається визнання соціальної значущості і результатів діяльності організації, тим вищими є процеси і цілісність соціально-психологічного простору;

6. обов'язковою умовою цілісності соціально-психологічного простору є наявність в організації адекватних розвинутих форм і способів соціального контролю.

Проблема цілісності соціально-психологічного простору організації відображена у вирішенні таких завдань:

1. визначити розвиток загального рівня ідентифікації співробітників з організацією (приналежність до цілей і завдань організації, наявність єдиних і спеціалізованих форм та механізмів соціально-організаційного контролю, зв'язок життєвих стратегій співробітників з перспективами і функціями організації);

2. встановити, чи є в організації механізми адекватної оцінки кожного і підкріплення його обов'язкової участі в організаційній життєдіяльності;

3. визначити наявність і розвиток організаційних традицій, форм їх закріплення і механізму збереження і передачі іншим поколінням;

4) охарактеризувати координаційну цілісність, співзвучність управлінських рішень на різних рівнях;

5) виявити наявність колективних форм управління;

6. визначити довіру керівництву;

7. сформувати гармонізацію підструктур;

8. охарактеризувати розвиток механізмів стимулювання соціальної і організаційної активності, відповідальності та ініціативи;

9. сформувати механізми соціального захисту.

Отже, цілісність соціально-психологічного простору організації – це властивість організаційного клімату, через яку відбувається реалізація комплексу функцій, виконуваних організацією як спеціальним суб'єктом стосовно своїх членів, підрозділів і тих процесів, завдяки яким здійснюється саморозвиток організації і взаємодія у соціально-економічному середовищі суспільства.

Цілісність соціально-психологічного простору у вигляді філософії організації відображена в принципах фірми «Міцубісі» та в деяких інших компаніях з високим рівнем соціально-психологічної орієнтації в процесах управління і організаційного проектування.