Лекція 4-5. Організація як система і системні ознаки організації

1. Критерії рівня розвитку систем

2. Характеристика працівників і особливостей системного підходу до явища організації

3. Основні властивості соціальних систем

Література:

1. Бандурка А.М., Бочанова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. -X.: ООО «Фортуна-пресс», 1998

2. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1997.

3. Станкин М.И, Психология управления: Учебное пособие. М.: ЗАО «Бизнес-школа», 2000.

4. Кочеткова А.И. Психологические основы современного управления персоналом: Учебное пособие. - М.: Зерцало, 1999.

5. Ю.Кричевский Р.Л. Если вы - руководитель. - М.: Дело. 1996.

1. Критерії рівня розвитку систем

Сучасна наука чітко диференціює відмінність двох близьких підходів:

1) дослідження системного, структурно складного об'єкта (системний об'єкт не дається досліднику безпосередньо як система, а виступає як результат зіставлення складних, суперечливих і разом з тим взаємопов'язаних властивостей і характеристик об'єкта);

2) системне дослідження цього ж об'єкта – опис механізмів його цілісного функціонування, що передбачає розкриття динамічної природи безлічі зовнішніх і внутрішніх взаємозв'язків і взаємозалежностей всіх елементів у єдиній конструкції цілого.

Специфіка складного об'єкта не може бути зрозумілою, якщо вивчаються тільки властивості і особливості його елементів. Специфіка системи залежить від цілісної природи зв'язків і відносин елементів системи, що проявляється в:

а) ієрархічних принципах побудови;

б) поліструктурній і багаторівневій організації системи.

Основна мета системних досліджень–розкрити «механізми життя» складної системи, а це можливо тільки через різноманітність цілісності її існування. Система – це наукова і філософська категорія, що веде до вдосконалення пізнавального процесу. Тому системний теоретичний аналіз стає необхідною умовою самого дослідження складних об'єктів, оскільки, без такого підходу неможливий синтез знань про досліджуваний об'єкт об'єднання його в цілісну теоретичну модель.

М.І. Сетров пропонує критерії, які відображають рівень розвитку систем. В основі критерію ефективності діяльності системи лежать два параметри:

I – ступінь організації системи, який відображає динаміку будь-яких її перетворень;

II – висота організації системи, яка пов'язана тільки з якісними переходами в новий стан.

Чим стійкіша структура і рухоміша її функція, тим вищий рівень організації системи. В аналізі динамічних проявів системи необхідно враховувати процеси інтеграції і диференціації.

Процеси інтеграції передбачають наявність необхідної різноманітності елементів як умови їх об'єднання.

Процеси диференціації можливі за наявності узгодженості властивостей як функцій, інакше вони втрачають функціонально доцільний зміст для системи як цілого.

Ріст інтегративних властивостей системи роблять структуру стійкою, а сталість структури як результат інтегрованості її елементів створює умови для її поліфункціональності.

Ця властивість стійкості структури виступає головною характеристикою висоти її організації. «Організованість системи тим вища, чим вища стійкість структури її елементів і лабільність їх функцій, спрямованих на збереження специфічних властивостей і функцій системи як цілого».

Під дією процесів інтеграції (об'єднання в ціле окремих частин) і диференціації (розчленування цілого на якісно відмінні частини), внаслідок взаємодії елементи системи то нівелюють свою індивідуальну своєрідність (процес іррадіації), то конкретизують (процес концентрації), але вже на іншому якісному рівні, еквівалентному розвиткові системи.

Такі процеси концентрації та іррадіації сил індивідуальності елементів виступають як основний механізм динаміки системи.

Відображенням цього процесу може бути напруженість на початку, в центрі і кінці вектора концентрації або міра розсіювання індивідуальної своєрідності під час іррадіації.

Звідси можна зробити висновки:

1. Чим більш різнорідна система, тим вона потужніша, але конфліктніша.

2. Чим однорідніша система, тим вона інертніша, довше зберігає стійку працездатність і надійна в екстремальних умовах.

Важливим є характер внутрішньої динаміки цих процесів. Різнорідна система відзначається динамічністю процесів іррадіації і концентрації, а в однорідній вони повільніші. В сумі ці властивості опосередковують фактори надійності і стійкості функціонування системи, тривалість існування без зміни її елементів.

Отже, аналіз організації з погляду систем передбачає п'ять структурно-функціональних принципів: зосередження, сумісність, актуалізацію, лабілізацію функцій, нівелювання або нейтралізацію дисфункцій.