Лекція 14. Основні види діяльності організаційних психологів

1. Просвітницька діяльність організаційних психологів.

2. Роль діагностичної та експертної діяльності організаційних психологів.

3. Прогнозування і профілактика як види діяльності організаційних психологів.

4. Особливості психокорекційної, психоконсультативної та психотерапевтичної діяльності організаційних психологів.

Література:

1. Абрамова Г.С. Введепие в практическую психологию. -- 2-е изд., исправл. и доп. — М.: Междупар. педагог, академия, 1994. — 237 с.

2. Берн Ш. Тендерная нсихология. — СПб: Прайм-Еврозиак, 2001. -- 320 с.

3. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Учб. посібник. — Харків: Фоліо, 1996. - 237 с.

4. Гаврилова Т.П. Психологическос зпапие в арсенале ередств практического психолога // Психологичсская наука и рбразование. — 1998. — № 2. — С. 33-39.

5. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. — Київ: Ніка-центр, 2000. — 32 с.

6. Кісарчук 3. Просвітницька і профілактична робота // Основи практичної психології: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — С. 256-266.

7. Копфліктологічпа експертиза: теорія і методика. — Вип. 1. / Голови, ред. A.M. Гірник. — К.: Т-во копфліктологів України, 1997. — 178 с.

8. Овчарова Р.В. Техпологии практического психолога в образовапии: Учебное пособие для студсптов ву.чов и практичеких работпиков. — М.: ТЦ «Сфера», 2000. - 448 с.

9. Оніщєнко Г. Індивідуальна психологічна корекція // Основи практичної психології: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — С. 283-287.

10. Панок В.Г. Практична психологія як галузь професійної діяльності // Основи практичної психології: Підручник / В. Папок, Т. Титаренко, Н. Чепелева та іп. - К.: Либідь, 1999. - С. 18-57.

11. Практикум по психологии менеджмента и профессиопальной деятельности / Под ред. Г.С. Никифорова, М.А. Дмитриевой, В.М. Снеткова. — СПб: Pen., 2001. - 448 с.

12. Практическая психодіагностика: Методики и те.стьі: Учебное пособие / Ред. акт. Райгородский Д.Я. — Самара: Издат дом «Бахрах», 1998. — 672 с.

13. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. М. В. Дубровиной. — М.: Просвещение, 1991. - 52 с.

14. Хараш А.У. Гумапитарпая експертиза в зкетремальнмх ситуациях: идеоло-гия, методология, процедура // Введение в практическую социальиую психоло-гию: Учебное пособие для внеших учебньїх заведений. — 2-е исправл. изд. - М.: Смьтсл, 1996. - С. 87-129.

15. Швалб Ю. Методичні принципи експертизи педагогічних систем ,// Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки: Тези доповідей і повідомлень (Рівне, 15-17 червня 1998 p.). - Рівне, 1998. - С. 108.

1. Просвітницька діяльність організаційних психологів

У широкому значенні просвітницьку діяльність (психологічну просвіту) організаційних психологів можна визначити як діяльність, спрямовану на формування психологічної культури менеджерів і персоналу організацій.

Психологічна культура сьогодні має бути обов'язковою складовою професійної культури працівників різних соціальних сфер. Вона має стати обов'язковим елементом професійної свідомості та самосвідомості усіх фахівців. Проте наявність такого виду культури необхідна і для оптимізації сімейних стосунків, різних видів неділового спілкування, вирішення особистісних проблем у різних вікових категорій населення. Це, з одного боку, обумовлено ускладненням людського життя та діяльності, а з іншого — прагненням людини до самовдосконалення, гармонізації стосунків з іншими людьми, зі світом в цілому. Необхідно зазначити, що загалом через відомі соціально-політичні та соціально-економічні причини рівень психологічної культури фахівців і населення у нашій країні досить низький. Тому формування психологічної культури є одним із «стартових» завдань практичних психологів, оскільки його вирішення може позитивно впливати як на життєдіяльність населення (працівників організацій), так і на роботу психологів.

Основне призначення просвітницької діяльності організаційних психологів щодо психологічного забезпечення управлінського процесу в організаціях полягає в:

• роз'ясненні управлінському персоналу організацій цілей, завдань та можливостей психологічної служби в оптимізації процесу управління;

• формуванні психологічної компетентності керівників та працівників з проблем управління й ефективної управлінської взаємодії;

• формуванні потреби в усіх учасників управлінського процесу щодо використання психологічних знань при вирішенні управлінських та інших проблем, становлення в цілому психолого-управлінської культури тощо.

Основними формами просвітницької роботи є такі:

• проведення лекцій, семінарів, «круглих столів» з проблем організаційної психології;

• проведення тренінгів-семінарів з проблем ділового спілкування, попередження та розв'язання конфліктів в організації та ін.;

• проведення тижнів психології;

• ведення спеціальних рубрик у періодичній пресі організації або спецвипусків друкованих ЗМІ;

• підготовка виставок літератури з проблем організаційної психології та психології управління;

• підготовка інформаційних листків, буклетів;

• підготовка передач з проблем організаційної психології по місцевому радіо й телебаченню (якщо вони діють в організації);

• створення в організації фільмотеки відеокасет та компакт-дисків (CD) з психологічної проблематики;

• забезпечення керівників і працівників інформацією про психологічні WEB-сторінки та доступу до них тощо.

Організаційні форми психологічної просвіти можна поділити на такі основні види: індивідуальні, фронтальні та групові.

Індивідуальні форми психологічної просвіти полягають в тому, що кожен менеджер або працівник організації в разі потреби може отримати необхідні психологічні знання самостійно (наприклад, читаючи відповідні психологічні літературні видання, слухаючи радіо- і телепередачі з психологічної проблематики, використовуючи компакт-диски, відеокасети, WEB-сторінки).

Особливість такої форми психологічної просвіти в тому, що кожна окрема особистість може досить оперативно, незалежно від когось, одержати необхідну інформацію, доповнювати та розширювати її, повертатись у разі необхідності до повторного опрацювання та осмислення тієї чи іншої проблеми тощо. Такі форми психологічної просвіти можуть використовуватись для вирішення як професійних, так і особистісних проблем.

Завдання організаційних психологів при цьому полягає в тому, щоб:

• сформулювати у менеджерів та персоналу організацій інтерес до психолого-управлінських знань;

• закласти базові основи психолого-управлінської культури;

• забезпечити інформацією про відповідні психологічні джерела;

• надавати необхідні індивідуальні консультації для більш глибокого осмислення тих чи інших психологічних проблем тощо.

Зміст фронтальних форм психологічної просвіти виявляється в тому, що та чи інша інформація отримується у присутності інших людей (наприклад, під час лекції па психологічну тему).

Особливість такої форми психологічної просвіти в тому, що па сприйняття, аналіз та осмислення відповідної інформації особистістю впливають емоційні реакції інших людей, їх ставлення до тих чи інших психологічних проблем, а це опосередковано впливає на більш адекватне розуміння психологічних підходів, усвідомлення їх значимості. Такі форми просвіти здебільшого використовуються в роботі психолога безпосередньо в організаціях.

Завдання організаційних психологів під час використання таких форм просвіти полягає у:

• вивченні потреб людей в тій чи іншій психолого-управлінській проблематиці;

• підборі актуальної психолого-управлінської проблематики;

• системному та аргументованому викладенні необхідного матеріалу;

• розкритті значущості тих чи інших психологічних феноменів для оптимізації управлінської та професійної діяльності працівників в конкретних умовах діяльності організації.

Групові форми психологічної просвіти доцільно використовувати тоді, коли особистість у процесі спільної діяльності з іншими людьми аналізує ті чи інші наріжні психологічні проблеми, отримує нову інформацію про власні психологічні особливості — ставлення до себе, до інших людей, особливості поведінки в нових соціально-професійних ролях, при виконанні групових завдань тощо (наприклад, у процесі проведення соціально-психологічних тренінгів, ділових та навчально-рольових ігор тощо).

Особливість групових форм психологічної просвіти полягає насамперед в тому, що вони сприяють адекватному розумінню та засвоєнню працівниками соціально-психологічних феноменів групової діяльності й особистісної взаємодії між людьми, які є досить складними за своєю природою і не надто просто осмислюються і! результати інформаційної роботи (під час лекцій та бесід). Як і фронтальні, групові форми психологічної просвіти реалізовуються в основному в організаціях.

Завдання організаційних психологів у процесі використання таких форм полягає її тому, щоб:

• стимулювати у керівників і працівників інтерес до пізнання власних іпдивідуально-психологічних особливостей та особливостей інших працівників;

• сприяти усвідомленню значущості спільної діяльності й управлінської взаємодії в організації;

• забезпечувати пізнання соціально-психологічних закономірностей спільної діяльності людей;

• орієнтувати учасників групової взаємодії па самовдосконалення та саморозвиток в тому чи іншому напрямку їх професійної діяльності та особистісного розвитку.

У багатьох організаціях добре зарекомендували постійно діючі психологічні семінари для менеджерів і персоналу організацій, в рамках діяльності яких різні види просвіти використовуються одночасно в комплексі або послідовно (фронтальні — групові — індивідуальні і навпаки). Вид і послідовність використання різних форм психологічної просвіти залежить від ступеня важливості і складності проблеми, якості підготовки аудиторії та професійної компетентності організаційного психолога.