- •Ідеї дослідження мовної картини світу в контексті еволюції вербалізації свідомості.
- •Філософія мови та її лінгвотеоретичний аспект
- •3. Понятійне поле "інтелектуалізму" і "мовної свідомості" в концепції ф. Гегеля
- •4. Концепція мови як досвіду світу Гадамера
- •5. Мова як критерій інтелекту в психологічних та експериментально-тестологічних теоріях
- •6. Теорія вищих психічних функцій Виготського.
- •6. Теорія вищих психічних функцій л. Виготського
- •7.Специфіка теорії генетичної епістемології ж. Піаже
- •8.Концепція психології інтелекту м. Холодної
- •9. Когнітивні стилі в теорії м. Холодної
- •10. Культурно-психологічна теорія вищих психічних функцій л. Виготського та місце в ній аргумента щодо узагальнюючої ролі слова
- •12. Мовознавча доказовість концепції інтелектуалізації літературної мови в українській лінгвістиці
- •12. Мовознавча доказовість концепції інтелектуалізації літературної мови в українській лінгвістиці
- •13.Лінгвістичний аналіз теоретичних і прагматичних критеріїв мовної інтелектуалізації
- •15. Історичний розвиток мови і пояснювальна здатність теорії інтелектуальної еволюції літературної мови
- •16. Концептуальність теорії мовної інтелектуалізації: теоретичні і прагматичне обґрунтування
- •17.Мовознавчі критерії щодо цінності мовних одиниць в мовній системі та їх функції
- •18. Категорії пізнавальне/ціннісне в сучасній епістемології баденського напрямку: г. Рікерт
- •19.Категорії об’єктивності/суб’єктивності в сучасному мовознавстві
- •20.Суперечності цінності мовного закону, правила, узусу в різних епістемах сучасної науки про мову
- •21. Функція як лінгвістична категорія : аналіз ідей в сучасній мовознавчій теорії
- •22. Базові функції мови в контексті теорії інтелектуальної еволюції вербалізованої свідомості
- •23.Похідні функції мови в контексті теорії інтелектуальної еволюції вербалізованої свідомості
- •24. Принципи лінгвотеоретичного аналізу мовних форм ментального як диспозиції профанної («фонової») і сакральної («міфопоетичної») картини світу
- •25. Сутність категорій концептульної і мовної картин світу, їх статус у теорії інтелектуальної еволюції мови
- •26. Мовна картина світу як цивілізаційна константа нації
- •27.Проблема розвитку традиційних лінгвістичних маркерів ментального
- •28. Перспектива аналізу функціонування націомовної картини світу в літературних формах мови.
- •29. Взаємозалежності інтелектуального рівня соціуму і тенденцій розвитку мови
- •30. Авторське словотворення як рефлексія на світ інтелектуальної та процес розвитку мови
- •31. Активні процеси в сучасній українській мові: вектори інтелектуалізації та дезінтелектуалізації
- •32. Процес розширення семантичних і функціональних варіантів фразеологізмів як тенденція інтелектуальної інтерпретації буття (Еволюція літературної фразеології як інтелектуальна інтерпретація буття)
- •33. Лінгвістична оцінка можливостей контамінації біблійної та народнопоетичної фразеології у контексті історичного та психологічного часу.
- •34.Фразеологія як іманентна властивість творчого розуму: відповідності цивілізаційному патерну та здатності до інтерпретації буття.
- •35. Фразеологія з погляду лінгвістичної палеонтології культури: вербалізована свідомість homo sapiens
- •36. Фразеологія як вербалізований символ внутрішньої єдності ідеалу та явища
- •37.Історико-культурні взаємозалежності функціональних стилів і літературної мови
- •38.Особливості стильової семантики староукраїнської літературної мови як інтелектуальний зріз культурної свідомості історичного періоду.
- •39.Стильова рефлексія на світ у новому часі: становлення та еволюція нової стильової парадигми
- •40. Стиль масової інформації як функціональна система: логіко-класифікаційні, комунікативні, лінгвістичні критерії
- •41. Розвиток стилю масової інформації в контексті зміни світоглядних парадигм соціуму: лінгвістичне доведення
- •42. Особливості стильової норми в масовій комунікації: штамп, кліше, стандарт як комунікативна характеристика деперсоналізації мовної свідомості
- •43. Актуальні процеси словотворення в сучасній масовій комунікації: екстра- й інтралінгвальні зумовленості.
- •44. Проблеми естетики офіційно-ділового стилю в сучасній україномовній комунікації. (Лисенко)
- •45. Вплив структурованої культурної свідомості соціуму на нормативні характеристики стилю.
- •46. Вербалізована свідомість соціуму як індикатор інтелектуальних/ аінтелектуальних процесів розвитку суспільства
- •47. Активні процеси в розмовному стилі сучасної української мови: їх характеристика з погляду інтелектуалізму
- •48. Лінгвістична об’єктивація єдності авторської мовної свідомості та екстралінгвальної мотивації художньої рефлексії
- •49. Авторський стиль і літературна мова: діалектика інтелектуальних зумоленостей.
- •50. Еволюційний розвиток художнього слова і літературна традиція : зближення та відштовхування.
45. Вплив структурованої культурної свідомості соціуму на нормативні характеристики стилю.
Загальноприйнятою вважається ідея, за якою історія української мови… як історія стилів, але вона (ідея) ще тільки дістає наук аргументацію в системно викладених концепціях. (Тому Л.І. подає культ свідомість сусп., її еволюцію через іст розв укр літ мови). Стадіальність мовних стилів зумовлю екстра- й інтралігнв чинниками (І пол ХІХ ст – «винайдення» України, фонет і грамат реєстр мовних одиниць, лексикогр опис народної мови і, найголовніше, питання укр. правопису. Романтизм – само ідентифікація. Риси періоду: 1)самоідентиф мови; 2)культур інтелектуаліз. ІІ пол ХІХ ст: єдність літ мови, дискусійний щодо напрямків її розвитку (1863 –Валуєв циркуляр, 1876 – Ем указ. Напрямки ровитку укр. лінгв думки ІІ пол ХІХ ст: 1) аргумент статусу і самобутності УМ; 2) обгрунтув фонет й етимол правопису; 3) активіз одиниць і норм, 4) іст розв УМ; 5) вивч діалектом. І.Франко: параметри наук-публ і власне наук текстів. ХХ ст.: «українізація» (мовні потенції і стилі, стильові норми і кодифік); 30-і ХХ ст: (худ стиль – ідеологічна прогнозованість (обмеження потенційного можливого розвитку); наук (нові напрямки не репрезент вербалізов формами укр. свідомості і у 90-х замість систематизації метамови її витворення); 90-і ХХ ст: витворення терміносистеми, метамови. Класифікація стилів у ХХ столітті за функц принципом (стиль як характеролог явище літ мови): публіцистичний (спочатку) стиль. Пізніше – стиль масової інформації (мовні і позамовні знаки у рекламі не співвідносяться з публ стилем, отже, стиль масової інф). Структуризація стилів – понятійна і функц однозначність – комуні кат сфери життя і, відповідно, функціональні стилі. За ознакою типу висловлювання стилі (наук, худ, розм., оф-діл, мас інформації). Варіанти для структуризації: наук (писемні (П)– стаття, монографія, підручник; усні (У)– лекція, доповідь, дискусія); оф-ділов (П – різні за жанром документи, У – ділова усна документація); стиль мас інф; худ (П – жанри худ літ, У – худ розповідь, усний літ коментар); розм. (П – літ фіксація усного мовлення, У – усне мовлення). Богослов – дискусійний і нині (неоднозначн екстралінгв критеріїв). Культур свідомість суч суспільства – інтелектуаліз мови, яка передбачає сформованість літ стилів. Отож, х-ки стилів: оф-діловий (стандартиз мов засобів, логізація викладу, відсут образності, безособ і наказ форми, кліше), наук (абстракт лексика, однозначн., складні реч з різними видами підрядності, форма – монолог), стиль мас інф (лаконізм, вибір мов засобів для впливу, логізація викладу, експресивн+інформув, присутність автора); худ (образн-вираз ресурси, персоні, образне відтвор дійсності, викор евфон можлив мови), розм. (ритміко-мелод варіації, прсторіч елементи, спонтанне, безпосер, супров мімікою).
46. Вербалізована свідомість соціуму як індикатор інтелектуальних/ аінтелектуальних процесів розвитку суспільства
Інтелектуальною є осн функція мови – комунікативна, адже реалізує здатність передавати інф., заг судження, мин і майб. Інтелектуалізація полягає у становленні мовної системи, вдосконалення її семантико-структурної організації, репрезентації мовних форм еволюціонуючої нац свідомості і їх відповідність структурі інтелект пізнання. Інтелектуальні процеси представлені у функціональній спеціалізації, розширенні сполучуваності слів, асоціативному та метонімічному перенесенні значення слів («З баталії в ліс не ховався, в татарина коней в полях віднімав» (Л.Боровиковський), витворення фразеології літ походження (Були, як живодайна туча, слова, що варті добрих справ: Мужицька правда є колюча, а панська на всі боки гнуча... (М,Рильський), витворенні метамови наукового стилю («Повторні операції з приводу рецидивних ліпосарком травматичні, нерідко поєднуються з видаленням суміжних органів» зі статті Сенютовича «Випадок гігантської рецидивної ліпосаркоми живота») та понять на позначення нових явищ та реалій. Критерії інтелектуалізму аналізуються в кількох аспектах: зв‘язок онтологічно визначеної сутності (мислительні і комунікативні критерії) з внутрішнім змістом мови (вербалізовані форми ментального (н-д, як народно-поет фразеологія є маркером ментальності «нагрівся як циган під ятером»), несвідомого, картини світу). Аінтелектуальні процеси розвитку суспільства (зворотній процес до інтелектуалізації). Проникнення у літературну мову елементів жаргону, арго, сленгу, діалектизмів, нецензурної лексики, що розхитують її унормованість. Використання діалектизмів у худ літ для відтворення колориту, правдивості відтворення мови представників територ регіону прикрашає мову (інтелектуаліз) : «Станув, к землі припадає послухати, де дуднить, знов на верх ся вихоплює, бистрим соколом летить» (М.Шашкевич), але у мас-мед потрібно використов обережно, хоча у регіон газетах Зх України часто зустр перенасичення діалектизмами (+невмотивов у худ літ), що знижує рівень культури мови. Це ж стосується і жаргону (особливо кримінального), хоча у ЗМІ цим все ж послуговуються («Табачнику – нари, а не міністерський портфель». Просторіччя у ЗМІ («Сергій Одарич навчився собачитися з політичними опонентами не гірше, аніж Бродський – зі своїми»). Нецензурна лексика у суч авторів.
