Племена мідного віку на Житомирщині.
Трипільське поселення Це поселення мідного віку розташоване біля села Халеп'я Київської області в урочищі Коломий-щина. Одне з перших поселень трипільської культури, розкопане повністю. Відкрито 36 жител з 40, розташованих у два кола. Вони мали каркасно-стовпову конструкцію, були обмазані глиною.
Жіноче божество родючості трипільців
Пам'яткою світоглядних уявлень людей трипільського часу є типові глиняні статуетки, які зустрічаються при розкопках кожного поселення трипільської культури і являють собою культові предмети, а разом з тим пам'ятки стародавнього образотворчого мистецтва. Найчастіше фігура жінки — символ родючості.
Т
рипільський
посуд та
предмети
культу
родючості:
1) Розписна посудина з Кліщева на Вінниччині;
2) Столова посудина з розкопок В.Хвойки;
3) Біноклевидна посудина з Черкащини;
4) Глиняна жіночо статуетка з Луки – Врублевецької на Хмельниччині;
5) Голова бика з кістки (село Більче-Золоте)
На Житомирщині достатньо детально досліджено племена пізньої трипільської епохи, яка отримала назву городської культури. Для неї характерні поселення з глинобитних будівель, розташованих по колу на підвищеннях обмежених балками та ярами. Найбільш відомі поселення с. Городське Коростишівського району, с. Колодяжне Дзержинського, с. Райки Бердичівського, Паволог Попільнянського, Троянів Житомирського, Нова Чортория Любарського районів. Тут виявлено залишки прямокутних глинобитних будинків, а іноді й напівземлянок
Населення займалося скотарством, зокрема, конярством і землеробством. Сіяли ячмінь, пшеницю, просо. Землю трипільці обробляли роговими чи кам’яними мотиками, врожай збирали крем’яними серпами, зерно розмелювали на зернотерках. Основну масу знарядь праці виготовляли з каменю, але зустрічалися й мідні. Допоміжними галузями виробничої діяльності були полювання, рибальство, збиральництво. Майстерність і вправність стародавніх трипільських гончарів, які ліпили й формували посуд ручним способом, вражає.
У поселеннях Городське, Колодяжне виявлено жіночі статуетки. В с. Карабчиєві Ружинського району виявлені антропоморфні і зооморфні статуетки людей та тварин. При їх виготовленні в глину домішували борошно, зерно. Вчені вважають, що це робилося для того, щоб збільшити ії магічну силу.
Археологічні знахідки свідчать, що по річках Случ, Уж, Тетерів проживали племена волинсько- подільської культури. Їхні поселення розміщувалися на важкодоступних місцях біля річок. Виявлені вони біля с. Високе, Кам’яний Брід Коростишівського району, Анета Володар-Волинського району. В основі їхньої виробничої діяльності лежало землеробство й скотарство. Знаряддя праці виготовлялися з каменю (клини, мотики, свердленні кам’яні молоти) й з міді (сокири, шила). Розвиненим було й гончарство. Часто знаходили посудини з кулястим корпусом, круглим днищем і вузькою горловиною, які прикрашені трикутниками, ялинковими візерунками й відбитками шнура.
Д О К У М Е Н Т:
Поширення пам’яток культури кулястих амфор тільки на родючих землях є також вказівкою на осілість і , можливо, землеробський характер племен, які залишили ці пам’ятки. (Археологія УРСР, К, 1971, т. 1 ст. 248).
Важливим джерелом є могильники. Їх виявлено понад двадцять в Баранівському, Дзержинському, Коростишівському, Народницькому, Новоград-Волинському, Радомишильському районах. Ось що побачили археологи розкопуючи один з них в с. Колодяжне. На глибині близько двох метрів було виявлено поховання, вміщене нібито в кам’яний ящик. Могильна камера мала прямокутну форму й поділялася перегородкою на дві частини. В першому, великому приміщенні знайдено в сидячому положенні кістяк чоловіка віком 45 років. По боках від нього поховані в скорченому положенні дві жінки віком 45-50 років, а біля них – двоє дітей віком 7-9 років і двоє підлітків 14-16 років. У меншому приміщенні лежав кістяк чоловіка віком 30 років. В могильній камері виявлено чотири крем’яні сокири, крем’яне долото, кістяні шпильки й сім глиняних посудин. Знайдені предмети відповідають уявленням про забезпечення покійника всім необхідним у загробному світі.
Цінні матеріали здобуті під час розкопок багатошарового поселення в урочищі Піщане, що біля смт. Народичі . Воно являє собою невелике піщане підвищення серед болотистої низини біля місця злиття р. Уж та р. Жерев , й певне не раз заселялося первісними мисливцями й рибалками. Про це свідчать знахідки залишків майже 30 вогнищ та інвентаря (трикутні крем’яні вкладиші, різці й наконечники, вузькі ножевидні пластини). З’явилися нові способи обробки каменю, як-то : шліфування, пиляння, сверління. Археологічні знахідки виявлені в Овруцькому (с. Збраньки, Бондари), Коростеньскому (с. Чигирі, м. Коростень) в районах вказують на те , що виникли центри виготовлення крем’яних знарядь праці. Ці стоянки вказують , що основними видами господарської діяльності залишилося мисливство, збиральництво, рибальство. Разом з тим уже з’являються приручені домашні тварини, примітивне землеробство. Були успіхи і в прядінні та в’язанні. Шерсть тварин та волокна дикоростучих рослин ( кропиви, конопель, льону) йшли на виготовлення одягу і сітей. З’являється глиняний посуд (торфовище Мостове Народицького району).