2. Племена бронзового віку на Житомирщині (II – поч. I тис. До н.Е.)

Перші поселення бронзового віку на території області були виявлені ще в 70 – 80 р. XIX ст. ці дослідження пов’язані з іменами геолога Готфріда Оссовськогог та археолога С.Люба-Радзилінського.

На території області в ранній період бронзового віку поширювалась середньодніпровська культура, в середньому – тшинецько-комарівська, а на пізньому – білогрудівська. Саме серед тшинецько-комарівської культури вчені-археологи шукають предків слов’ян. Одним з найбільш відомих пам’яток тшинецької культури на Житомирщині є Войцехівський курганний могильник поблизу с.Колодяжне, досліджений Сергієм Гамченком, та могильник поблизу Народичів, розкопки якого проводив Іван Левицький.

Племена тшинецької культури відомі як за поселеннями, так і за могильниками (в Україні 200 поселень). Поселення розміщувалися на високих берегах річок, забудовувались землянковими житлами, які були заглиблені в грунт на 1 – 1,5м. з внутрішнього боку стіни робились з плетеного хмизу, а ззовні присипались землею. Розміри жител становили приблизно 10 x 5, 12 x 6м, висота могла досягати 2м, покрівлю робили з очерету. На одному поселенні нараховувалось до 15 – 20 жител, в кожному мешкало 10 – 15 чоловік. Тобто всього на такому поселенні могло проживати 200 – 250 чоловік.

Найбільшу частину знахідок тшинецької культури становлять фрагменти керамічного посуду. Його робили з глини, домішували для міцності подрібнений граніт. Посудину додатково обмащували рідким розчином підфарбованої глини. Тому посуд мав блискучу поверхню. Верхню частину горщиків густо вкривали геометричним візерунком. Цікавою групою посуду є « дірчасті» посудини. Їх стінки вкрито багатьма наскрізними отворами. Призначення їх невідоме.

На багатьох поселеннях знаходять глиняні ложки, довжиною 10 – 12см. Крім посуду до керамічних виробів належать глиняні пряслиця, які використовувалися при прядінні як маховички для веретена.

Знахідок металевих речей небагато, адже у наших краях не має покладів мідної руди та олова. Та все ж на Войцехівському могильнику знайдені прикраси з бронзи та міді-кільця, браслети, шпильки. В курганах біля с. Ігнатпіль Овруцького району знайдені захоронення чоловіків, які займали центральне місце в курганах, а їх оточували жіночі захоронення з прикрасами з бронзи (приколки, застібки, спіральні браслети).

Краще археологами вивчено поховальний обряд цих племен. Померлих хоронили під невисокими курганами, які розташовувались на високих ділянках річкових берегів. Померлого клали на рівні давнього горизонту або в неглибокій ямі. Зустрічаються колективні захоронення під насипом , це, мабуть, сімейні поховання.

Кістяки лежать в скорченому положенні на боці, головою на схід або на захід. У курганному насипі або під ним є сліди тризни у вигляді вогнищ, розкиданих дрібних вуглинок, кісток тварин та розбитого глиняного посуду. Померлому клали певні речі (керамічний посуд, знаряддя праці з каменю та кременю, зрідка – металеві прикраси з міді або бронзи).

В цьому могильнику вже чітко помітна різниця між захороненнями багатих і бідних людей. Це свідчить про майнове та соціальне розташування.

Добре вивчені на Житомирщині племена так званої білогрудівської культури. Вона відноситься до пізнього етапу бронзового віку і вказує на дальший розвиток населення. Серед найбільш відомих її пам’яток є населення біля сіл Ворошилівка та Стара Гута Житомирського району.

Для цієї культури характерні неукріплені поселення, розташовані низько біля води. На цих поселеннях виявлено уламки керамічного посуду, який можна розділити на дві групи – кухонний та більш витончений столовий (мабуть для урочистих випадків).

Племена білогрудівської культури жили на тій же території, що й тшинецької.