3. Племена залізного віку на Житомирщині. Скіфи

В північній зоні Лісостепу на Поліссі , куди входить і територія Житомирської області, археологи виділяють окрему культову зону періоду залізного віку – волинську локальну групу пам’яток , вважають , що це була окраїна так званої чорноліської культури. Вона залишилась поза прямим впливом скіфської культури і торгових стосунків з античними містами. Це було північне прикордоння скіфської культури землеробського населення Лісостепу , геродотових скіфів-орачів. За розвитком продуктивних сил населення Волині відставало від південних регіонів. Матеріали тутешніх пам’яток не вказують на значне матеріальне розшарування населення. Очевидно , тут зберігалась родова община. Археологи виявили майже 20 таких поселень в Андрушівському, Житомирському, Бердичівському, Любарському, Чуднівському районах.

На території області відомі неукріплені поселення цього часу. Ряд з них виявлено поблизу Житомира. Зокрема, біля села Ворошилівка Житомирського району досліджено поселення чорноліської культури. У 1946 році археолог В.К. Гончаров виявив поселення ранньозалізного віку біля села Райки Бердичівського району. Поселення скіфського часу досліджував М.М. Шмаглій поблизу села Троянова Житомирського району.

Ці поселення розміщувались в зручних для ведення господарства місцях, на схилах річкових берегів, на підвищеннях заплав. Очевидно, вони були родовими поселеннями, складались з кількох землянок або наземних жител, які будувались з дерев’яних жердин і обмазувались глиною.

Селища мали невеликі розміри, тягнулись вздовж берега ріки на 100-150 метрів. Інколи такі селища розміщувались „гніздами” , недалеко один від одного. Подібне скупчення поселень відоме в районі Соколової гори. Працівником обласного музею О. Тарабукіним тут були проведені розвідкові розкопки. Виявлено залишки невеликої – 3 х 4 метри, заглибленої на 0,5 метра в землю, споруди, яка колись була житловою будівлею.

Основними господарськими заняттями було орне землеробство і домашнє тваринництво. Жителі продовжували застосовувати кам’яні знаряддя праці, наприклад серпи з кремневими вкладишами. Але на поселеннях виявлені і залізні знаряддя : в Троянові знайдено залізний кельт (сокиру) з одним вушком. Поодинокими знахідками представлені скіфські наконечники стріл.

Найбільш масовою категорією знахідок є фрагменти кераміки. Зустрічаються високі горщики тюльпаноподібної , майже циліндричної форми. Особливість керамічного комплексу нашої території становлять миски, верхній край яких загнуто всередину під кутом . Кераміка прикрашалась наліпним орнаментом у вигляді валика з ямками , наколами по краю, іноді орнамент утворював опуклі „горошинки”.

Для поховального обряду цього часу характерним є трупоспалення з похованням в керамічних урнах.

Таким чином, в часи раннього залізного віку, коли в степовій зоні панували скіфські племена , а в Північному Причорномор’ї процвітали грецькі міста-держави , наша область залишалась в цивілізаційному відношенні провінційною територією, заселеною землеробськими племенами, носіями пізньочорноліської культури.