- •Конспект лекцій з дисципліни «економіка підприємства іі» Лекція 1. Підприємство як основна ланка економіки
- •1. Економіка як наука
- •2. Економіка як сукупність взаємозалежних галузей
- •3. Класифікація підприємств. Специфіка підприємств транспорту
- •4. Підприємство — основна організаційна структура народного господарства
- •5. Міжнародна класифікація підприємств
- •Лекция 2. Капітал і виробничі фонди
- •1. Загальна характеристика капіталу підприємства
- •2. Виробничі фонди підприємства: сутність і характерні ознаки
- •Лекция 3. Нематеріальні активи
- •1. Поняття і характеристика нематеріальних активів
- •2. Склад і класифікація нематеріальних активів
- •3. Оцінка нематеріальних активів
- •4. Амортизація нематеріальних активів
- •5. Облік ділової репутації
- •Леккція 4. Необоротні активи
- •2. Переоцінка основних фондів
- •3. Індексація балансової вартості основних фондів
- •4. Зменшення корисності основних засобів
- •Лекція 5. Оборотні засоби та управління запасами
- •2. Кругообіг обігових коштів. Показники обіговості
- •3. Методи визначення потреби в оборотних засобах
- •2 Оцінка запасів на підприємстві
- •2.2. Оцінка запасів при їх вибутті
- •2.3. Оцінка запасів на дату балансу
- •3. Системи управління запасами
- •1. Система встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня.
- •2.Система "мінімум-максимум".
- •Тема 6. Витрати виробництва та їх класифікація
- •16.2. Собівартість як узагальнюючий показник витрат
- •Лекція 8. Ціноутворення в діяльності підприємства.
- •1. Види та функції цін.
- •16.5. Система цін у ринковій економіці
- •7.2. Склад ціни.
- •7.3. Методи ціноутворення.
- •Тема 9. Оцінка ефективності діяльності підприємства
- •3 Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •Тема 10. Собівартість перевезень на транспорті
- •1. Види та форми транспортних витрат
- •2. Склад експлуатаційних витрат транспортних підприємств
- •3. Методи визначення собівартості перевезень на транспорті
- •3.1. На залізничному транспорті
- •3.2. На морському транспорті
- •3.3. На річковому транспорті
- •3.4. На авіаційному транспорті
- •Тема 11. Методичні підходи щодо побудови транспортних тарифів за умов ринку
- •2. Розрахунок тарифів на транспортну продукцію
3.3. На річковому транспорті
На річковому транспорті планується і вираховується собівартість таких видів робіт: власне перевезення та перевантажувальні операції з основної експлуатаційної діяльності; шляхові роботи, судноремонтна і суднобудівна промисловість. По експлуатаційній діяльності розраховується собівартість продукції підприємств з виділенням собівартості перевезень і перевантажувальних робіт (коп. на 1 грн. доходів); собівартість продукції на суднобудівних та судноремонтних підприємствах (як загальну суму витрат на виробництво і реалізацію продукції у коп. на 1 грн. товарної продукції); по шляхових роботах (коп. на 1 Н. кошторисної вартості шляхових робіт).
У проектних і планових розрахунках, при аналізі ефективності перевезень прямому водному та змішаному залізнично-водному сполученні, на тому чи "тому конкретному маршруті визначають загальну собівартість доставки вантажів, до якої включаються витрати з навантаження, перевезення, перевалки та вантаження вантажів.
Експлуатаційні витрати на річковому транспорті плануються і враховуйся за такими групами:
утримання флоту з виділенням транспортного, рейдового та службово-допоміжного флоту; по транспортному флоту витрати розподіляються за його видами: вантажопасажирський, суховантажні теплоходи, суховантажні та наливні баржі, буксири;
утримання портово-пристанського господарства (без витрат на завантажувально-розвантажувальні роботи) і апарату технічної експлуатації флоту, ремонтно-експлуатаційних баз та цехів технічної експлуатації флоту;
утримання засобів зв'язку;
утримання управлінського персоналу;
- загальноексплуатаційні витрати.
По кожній групі витрати розраховуються за такими елементами:
оплата праці плавскладу та відрахування на соціальні заходи;
вартість раціону безкоштовного харчування екіпажів суден; паливо;
матеріали;
знос малоцінного інвентарю і швидкозношуваних предметів;
амортизаційні відрахування; витрати на ремонт суден;
зимній відстій флоту;
інші витрати.
При визначенні собівартості перевезень на річковому транспорті застосовуються такі основні методи розрахунку:
- на основі загальної суми витрат і обсягу перевезень (робіт) чи метол безпосереднього розрахунку;
- метод визначення собівартості перевезень по обороту судна;
- на основі собівартості транспортних операцій.
Перший метод застосовується у практиці калькулювання сері собівартості перевезень (робіт). Суть цього методу полягає у тому, що кожною окремою статтею витрат, згідно зі встановленою номенклатурою, и визначається значення витрат на основі витратних норм, нормативів на відповідні вимірювачі робіт чи безпосереднім розрахунком. Середня собівартість перевезень значною мірою залежить від структури перевезень, оскільки витри перевезення вантажів, пасажирів на різних видах флоту і при різній орган руху суден суттєво відрізняються. Це викликає необхідність визначення собівартості перевезень за видами.
Методика калькулювання полягає у наступному.
На першому етапі;
- планують і враховують прямі витрати за видами флоту;
- до кожного виду флоту відносять частини непрямих витрат (з утримання зв'язку, управління підприємством, загальноексплуатаційні). При цьому витри з утримання рейдового флоту відносять до собівартості утримання буксири суден.
На другому етапі:
- сума прямих та непрямих витрат за кожним видом флоту відноситься відповідного виду перевезень. Витрати по вантажо-пасажирському флоту р(і поділяються між пасажирськими та вантажними перевезеннями пропорційні кількості приведених тонажо-діб у експлуатації. При цьому пасажиро-місце-доби приводяться до умовних тонажо-діб за допомогою коефіцієнту приведення рівного одиниці, тобто одне місце-доба прирівнюється до одних тонажо-діб. Коефіцієнт приведення відображає співвідношення витрат одного пасажирського місця до однієї тонни вантажопідйомності на добу експлуатації.
Собівартість пасажирських перевезень у судноплавних компаніях визначаються без поділу за класами. У той же час необхідність такої диференціації собівартості зумовлюється вирішенням завдань з перегляду тарифів, економічним обґрунтуванням нових типів суден. Розрахунок робиться аналітичними методами на основі співвідношення питомих кубатур пасажирськими приміщень різних класів на одне місце. При цьому на основі аналізу визнаються коефіцієнти, які характеризують співвідношення витрат з утримання 1 куб. пасажирських приміщень різних класів.
Витрати з утримання вантажних теплоходів відносять безпосередньо до собівартості перевезень чи суховантажів, або нафтовантажів у цих суднах. При використанні самохідних теплоходів для штовхання несамохідних барж-приставок витрати на утримання барж-приставок ділять між перевезеннями вантажів у самохідних теплоходах і составами пропорційно до затрат часу їх роботи на таких , перевезень. Витрати з утримання буксирних та рейдових суден розподіляють між перевезеннями сухо- та нафтовантажів у караванах пропорційно до Г часу роботи тяги на кожному з видів перевезень. Потім витрати за видами перевезень підсумовують і ділять на відповідний обсяг продукції (суму доходів).
Витрати на утримання буксирного флоту розподіляються між перевезень суховантажів у несамохідних суднах, нафтовантажів наливом у несамохідних суднах і лісових вантажів у плотах. Проблему розподілу обумовлено що буксирні судна не закріплені за визначеним видом перевезень. Витрати вділяються за видами перевезень пропорційно витратам сила-діб буксирно-лоту на окремі види перевезень. Собівартість за видами перевезень визнався діленням відповідних витрат на обсяги пасажиро- та вантажообігу. З метою організації внутрішнього господарського розрахунку на суднах, середньої собівартості за видами перевезень, визначаються планові та і показники собівартості перевезень по окремих суднах самохідного зраненого флоту. Витрати враховуються по кожному самохідному судну окремою Собівартість визначається спрощеним способом і використовується для якісної оцінки роботи даного судна.
По буксирних перевезеннях визначається неповна собівартість, оскільки враховуються витрати тільки по буксирному судну без витрат по тоннажу. Витрати по утриманню буксирних та вантажно-пасажирських суден не розподіляються за видами перевезень. Собівартість транспортної роботи буксирно-судна розраховується на 1000 умовних там, які визначаються шляхом множення фактичних розмірів суховантажних, наливних і плотових перевезень на повідні коефіцієнти приведення і наступного підсумовування одержаних величин. Коефіцієнти приведення встановлюються на основі співвідношень планових показників валової продуктивності буксирного судна на окремих видах перевезень. Собівартість роботи вантажно-пасажирського судна розраховується також на 1000 умовних ткм., які визначаються підсумовуванням виконаних пас.-км і ткм.
При перспективному плануванні перевезень для вибору раціонального напрямку перевезення вантажів, розподілення вантажообігу між різними видами транспорту, для оцінки ефективності впровадження нової техніки на транспорті, різних варіантів організаційно-технічних рішень виконують проектні розрахунки собівартості перевезень. Найбільш розповсюдженим та простим є метод визначення собівартості за оборотом судна. Під оборотом судна треба розуміти закінчений цикл транспортної роботи від моменту постановки під навантаження в одному й тому самому порту. Отже, час обороту складається з часу ходу та часу стоянок. Залежно від цільового призначення розрахунків при необхідне час ходу ділять на час ходу з вантажем і у порожньому стані, а час стоянок їм дають як суму різних елементів: під вантажними роботами та у їх чеканні, ні технічними операціями суден у портах і шляху, з-за шлюзування гідрометеорологічних умов тощо.
Для розрахунку собівартості перевезень за методом обороту судна ми обхідно знати витрати по його утриманню. Питомі витрати по утриманню судна за добу експлуатації розрізняють за режимами роботи флоту: на ходу і на маневрах, на стоянках. Ці різниці обумовлюються витратами на паливо, інші ширмі» при названих режимах майже не змінюються.
При проектних розрахунках собівартості перевезень використовуєте >і ■ один метод - розрахунок собівартості за елементними ставками (чи на основі собівартості транспортних операцій). При цьому методі попередньо розраховуються ставки собівартості окремих транспортних операцій: операції руху трат транспортного флоту і безпосереднього переміщення (в коп. на 10 ткм) і оперні ІІІ стоянок флоту (в коп. на 10 т вантажу). Ставки собівартості окремих операцій розраховуються на основі показників добових витрат на утримання транспортного флоту в експлуатації. Ці показники розраховуються на судно у цілому чи їм одиницю його потужності, або вантажопідйомності на добу.
По буксирному флоту вираховуються три диференційованих показники добових затрат - на добу ходу, маневрів та стоянок. По самохідних вантажних суднах (суховантажних чи наливних) вираховується два показники витрат за і \ змістом на добу - ходу і стоянок. По несамохідному флоту (суховантажному чи наливному) вираховується один показник добових витрат на його утриманий, оскільки тут немає витрати палива на головні двигуни, яка обумовлює різницю у витратах на добу ходу і стоянок у самохідних суден. Для вантажних суден (самохідних і несамохідних) питомі показники добових витрат на їх утримання розраховують на одну тонну вантажопідйомності. При цьому у складі непрямих витрат відсутні витрати по утриманню рейдового флоту.
