4. Підприємство — основна організаційна структура народного господарства

Ринкова трансформація економіки України, правове визнання приватної власності об'єктивно покликали до життя та відродили в Україні активну підприємницьку діяльність. За цих умов провідною формою господарювання стає підприємництво, а основною організаційною та виробничою ланкою народного господарства є підприємство.

Підприємство — це організаційно виокремлено та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію або надає платні послуги.

Закон України «Про підприємства в Україні» № 887-ХІІ від 27.03.1991, який скасовано з 01.01.2004 р., дає таке визначення.

Підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Основним завданням підприємств є задоволення суспільних потреб у виготовленні продукції, виконанні робіт, наданні послуг, а також одержанні прибутку і реалізації на тій основі у відповідності з законодавством соціально-економічних інтересів членів трудового колективу підприємства, взаємовідносин з бюджетом і господарюю­чими партнерами — постачальниками, споживачами та ін.

Поняття підприємство є узагальнюючим. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарювання стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, дане поняття є загально галузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торгові, побутові та інші підприємства.

Підприємство, як організаційна структура нової форми господарювання, є само­стійним господарюючим суб'єктом.

Яким видом діяльності не займалося б підприємство, йому притаманні такі риси:

♦    на ньому зосереджено певну сукупність засобів виробництва та робочої сили, по-різному поєднуючи їх, кожне підприємство випускає певний вид продукції, тобто використовує свою технологію;

♦    займаючись виробництвом різноманітних товарів та послуг, підприємство здійснює свою економічну життєдіяльність. Економіка підприємства — це еко­номіка держави в мініатюрі, яку називають мікроекономікою;

♦    на кожному підприємстві формується робочий колектив. Від його згуртованості, цілеспрямованості значною мірою залежить робота суб'єкта економіки.

Кожне підприємство повинно мати:

а)       самостійний баланс;

б)        розрахунковий та інші рахунки в установах банків;

в)        печатку з своєю назвою, а промислове підприємство також товарний знак.

Майно, яке необхідне підприємству для здійснення діяльності, передбаченої ста­тутом (основні фонди, оборотні фонди, інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства), може формуватися шляхом:

1)грошових та матеріальних внесків засновників підприємства;

2)доходів, одержаних від реалізації продукції, а також інших видів господарської діяльності;

3)доходів від цінних паперів;

4)кредитів банків та інших кредиторів;

5)капітальних внесків і дотацій бюджету;

6)надходжень від роздержавлення та приватизації об'єктів власності;

7)придбання майна іншого підприємства (організації);

8)благодійних внесків, пожертвувань від підприємств, організацій, громадян;

9)інших джерел, які не заборонені чинним законодавством. Підприємство може розпоряджатись належним йому майном на праві власності

або на праві повного господарчого відання. В останньому випадку це стосується дер­жавного підприємства, яке має право розпоряджатися закріпленим за ним держав­ним майном на свій розсуд і здійснювати щодо майна будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.

Підприємство створюється:

1)згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ними орга­ну або за рішенням трудового колективу;

2)в результаті виділення із складу діючого підприємства одного, або кількох струк­турних підрозділів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу;

3)внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України.

Здійснення господарської діяльності підприємством може мати місце тільки після його реєстрації в органах державної влади у порядку, передбаченому чинним законодавством. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, виділення, перетворення) підприємства проводиться за рішенням власника, в окремих випадках, за рішенням власника та трудового колективу, а також — за рішенням суду.

Крім зазначених ви­падків, підприємство може припинити діяльність у разі:

а)       прийняття рішення про заборону його діяльності через невиконання умов, встановлених законодавством;

б)        визначення у судовому порядку недійсними установчих документів і рішення про створення підприємства;

в)        визнання його неплатоспроможності — банкрутом.

Згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ від 14.05.1992 р. банкрутами можуть бути визнані ті підприємства, які неспроможні своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредитором або бюджетом.

У процесі розгортання виробництва підприємство виконує ряд функцій.

Виробнича функція полягає в забезпеченні безперервності процесу виробництва і постійному підвищенні його ефективності — впровадження нових технологій, методів управління тощо.

Економічна функція — це забезпечення фінансової стійкості фірми на ринку, постійне його вивчення з метою стимулювання збуту і збільшення прибутків.

Соціальна функція передбачає турботу про колектив підприємства, маючи на меті підвищення продуктивності праці й ефективності його роботи.