5. Міжнародна класифікація підприємств

Згідно класифікаційних ознак підприємства поділяються:

—згідно мети діяльності — на комерційні і некомерційні;

—згідно правового становища—на одноосібне володіння, товариство, об'єднання підприємств;

—згідно належності капіталу і контролю — на національні, іноземні, спільні (змішані), багатонаціональні;

—згідно сфери діяльності — на міжнародні, транснаціональні, офшорні;

—згідно виду і характеру господарської діяльності — на промислові, торговельні, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, фінансово-кредитні, страхові, туристичні, консалтингові й ін.;

—згідно технологічної цілісності і ступеню підпорядкування — на головні, дочірні філії;

—згідно розміру підприємств за певними критеріями—на національні, іноземні, спільні (змішані), багатонаціональні.

Одноосібне володіння (індивідуальна приватна фірма) — це фірма, яка належить одній особі. У ній можуть працювати наймані робітники.

Переваги одноосібного володіння:

—легкість запровадження та ліквідації;

—повна свобода дії та рішень;

—працюючи на самого себе має можливість отримувати задоволення;

—податкові пільги;

—конфіденційність;

—можливість індивідуально отримувати весь прибуток.

Недоліки одноосібного володіння:

—необмежена відповідальність власника;

—обмеженість фінансових ресурсів;

—труднощі з одержанням кредиту;

—недостатність здібностей, кваліфікації, практичних навичок;

—невизначеність строку існування підприємства—від волі і рішення однієї особи або тривалості його життя.

Товариство (партнерство) — це узаконене добровільне об'єднання двох або більше осіб, які виступають як співвласники фірми та здійснюють управління нею з метою одержання прибутку.

Переваги товариства:

—простота створення;

—можливість об'єднання практичних навичок і здібностей, матеріальних ресурсів для ведення спільного бізнесу;

—розширення джерел фінансування і кредитування;

—податкові пільги;

—можливість розгорнути більш перспективну справу;

—можливість продовжувати бізнес незалежно від зміни власників.

Недоліки товариства:

—необмежена відповідальність головних партнерів (засновників);

—імовірність особистих конфліктів між партнерами (членами фірми);

—недостатньо чітке розмежування відповідальності партнерів в управлінні;

— потенційна загроза конкуренції між найнятими робітниками за статус партнера.

Переваги об'єднання підприємств:

—розширення капіталу, матеріальної бази, джерел постачання сировини, матеріалів або готової продукції;

—можливості зниження витрат виробництва;

—підвищення конкурентоспроможності завдяки одержанню «менеджерського таланту» іншого підприємства;

—розширення ринку;

—зниження ступеня господарського ризику;

—можливості більш раціональних капіталовкладень;

—об'єднання фінансових ресурсів на науково-дослідні роботи та подальший розвиток;

—можливості більш раціонального продажу та розподілу продукції;

—придбання цінних промислових ноу-хау, репутації торгової марки іншого підприємства.

Недоліки об'єднання підприємств:

—втрата гнучкості;

—ускладнення організаційної структури;

—можливості втрати торгової марки, назви підприємства, репутації, клієнтури, виробничих секретів;

—імовірність конфліктів та суперечностей у внутрішній структурі створювано­го об'єднання;

—можливості тимчасового припинення виробничого процесу.

Корпорація—це зареєстрована в установленому порядку юридична особа, власниками якої є акціонери, які несуть обмежену відповідальність по її боргах в залежності від їх внеску в акції.

Особливості корпорації:

— має право на економічну діяльність, володіння власністю та її продаж, складання контрактів, одержання кредитів;

— право володіння корпорацією окремими особами визначається кількістю акцій (часткою капіталу);

— дохід корпорації обкладається відповідним податком з корпорацій;

—акціонери можуть вільно продавати і купувати акції за ринковою ціною. Переваги корпоративної форми організації:

—право участі в управлінні справами корпорації;

—обмежена відповідальність власників (акціонерів);

—легкість залучення необхідного капіталу шляхом продажу акцій;

—швидкість формування статутного фонду для корпорацій відкритого типу;

—можливість одержання акціонерами дивідендів;

—ліквідність фінансових ресурсів, залучених в акції;

—необмежена «тривалість життя» корпорації (вона не припиняє свого існування у зв'язку зі зміною власників).

Недоліки корпоративної форми організації:

— великі витрати на створення корпорації;

— високі ставки податків (подвійне оподаткування власників корпорації);

— вимога гласності;

—відокремлення власників (акціонерів) від поточного управління корпорацією;

—більш суворе регулювання корпоративної діяльності в порівнянні з індивідуальним бізнесом або партнерством (дії корпорацій обмежені місцевими та на­ціональними законами).

Національна компанія — це фірма, капітал якої належить підприємцям своєї країни.

Іноземна компанія—це фірма, капітал якої належить іноземним підприємцям.

Спільне підприємство — це підприємство з участю іноземного контрагента.

Засновано на базі об'єднання майна різних власників, створюється з метою і здійснення спільної підприємницької діяльності.

Національна компанія — це фірма, капітал якої належить підприємцям з декількох країн.

Міжнародна фірма—це фірма, сфера виробничої та комерційної діяльності якої розповсюджується на зарубіжні країни.

Особливості міжнародної фірми:

—здійснює бізнес у міжнародному масштабі (експорт, імпорт, розміщення капіталу за кордоном та ін.);

—наявність дочірніх підприємств, філій в інших країнах;

—використання технологічного кооперування та спеціалізації підконтрольних підприємств, координація їх діяльності з єдиного центру.

Транснаціональна компанія — це компанія, яка зареєстрована та здійснює бізнес у декількох країнах, має зарубіжні філії і дочірні підприємства, розповсюджує акції на різних фондових біржах світу.

Офшорна компанія — це іноземне підприємство, яке зареєстроване у зоні з пільговою системою оподаткування.

Особливості офшорної компанії:

—здійснює бізнес на офшорній території;

—відсутність сплати податку на прибуток або незначний його розмір;

—невеликі витрати на створення фірми, максимальне спрощення процедури її реєстрації.

Материнське (головне) підприємство — це підприємство, що контролює інші фірми, забезпечує технологічну, територіальну цілісність та координаційну єдність підконтрольних господарюючих суб'єктів.

Дочірнє підприємство — це юридичне самостійне організаційне утворення, що виступає на ринку від свого імені і за свій рахунок, має тісні виробничі, комерційні

або фінансові зв'язки з материнським підприємством. Здійснює угоди, складає баланс, контролюється материнським підприємством.

Філія — це територіальне відокремлене утворення, яке не має юридичної та господарської самостійності. Не має власного балансу, статуту, діє від імені і за доручен­ням материнського підприємства.