Лекция 2. Капітал і виробничі фонди

 

1. Загальна характеристика капіталу підприємства

Термін «капітал» виник від латинського слова «саріtаlіs» (головний, основний). Точного визначення цього терміну за всю історію економічних вчень нікому не вдалось дати.

Водночас, слід відзначити, що капітал, з одного боку, — це сукупність ресурсів, яка володіє потенціалом приносити економічні вигоди, а з другого — це:

— виробничі відносини (основний та оборотний капітал);

— відношення власності (власний та залучений капітал).

Основний капітал переноситься на кінцевий продукт (відтворюється у ньому) частинами протягом тривалого строку за допомогою механізму амортизації. До основного капіталу відноситься та частина капіталу, яка авансується для придбання засобів праці: основних засобів (машин, обладнання, споруд, будов, транспортних засобів тощо), нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, дов­гострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів.

Оборотний капітал, на відміну від основного, повністю переноситься на кінцевий продукт протягом одного виробничого циклу, в кінці якого повністю відтворюється в цьому продукті. До оборотного капіталу відноситься капітал, який авансується на купівлю предметів праці (сировини, палива, напівфабрикатів тощо) та робочої сили.

Протягом одного обороту основного капіталу (від моменту вкладення грошових коштів у придбання основних активів до їх відтворення) оборотний капітал здійснює безліч оборотів.

Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які внесені його засновниками (учасниками), або суми реінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом строку існування підприємства, а також дарчий капітал. На момент утворення підприємства його початковий капітал втілений у активах, інвестованих засновниками (учасниками), і оцінюється вартістю майна підприємства. У про­цесі господарської діяльності у підприємства виникає заборгованість (зобов'язання). Власний капітал підприємства є часткою в активах підприємства, яка залишається після відрахування його зобов'язань.

Власний капітал включає засоби власників або учасників у вигляді статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу та вилученого капіталу (рис. 5.1).

При організації підприємства формується статутний капітал.

Статутний капітал — це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) у капітал підприємства [1].

Згідно ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» [2] вкладами учасників і засновників до статутного фонду' товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит і під заставу.

Господарське товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду (ст. 16, 38 [2]).

Статутний фонд акціонерного товариства не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи Із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Засновники акціонерного товариства зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25% статутного фонду і строком не менше двох років.

Цивільний кодекс України (витяг) від 16.01.2003 р. Л&435-ІУ Ст. 115

2. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, воно підлягає незалежній експертній перевірці.

У товаристві з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства (ст. 52 [2]).

Пайовий капітал — це сума добровільно розміщених пайових внесків членів спо­живчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитного союзу тощо для здійснення господарсько-фінансової діяльності [1].

Додатковий капітал — це капітал, який створюється внаслідок:

—отримання емісійного доходу від розміщення акцій;

—надходження внесків засновників та учасників у розмірах, які перевищують частку кожного в оголошеному статутному капіталі;

—дооцінки активів підприємства;

—безоплатного отримання необоротних активів;

—утворення курсових різниць при отриманні внесків до статутного капіталу від нерезидентів у іноземній валюті;

—       надходження засобів на поповнення необоротних активів [1].

Резервний капітал — це сума відрахувань із нерозподіленого прибутку відповід­но до засновницьких документів і чинного законодавства [1]. Наприклад, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, командитні товариства зобов'язані щороку відраховувати до резервного капіталу не менше 5 % чистого прибутку, причому розмір резервного капіталу має бути не нижче 25 % статутного капіталу [2]. Фінансово-кредитні організації також зобов'язані нараховувати резерви. Для інших підприємств створення резервів добровільне.

Рішення про напрямки використання резервного капіталу приймається власниками підприємства. Таким використанням може бути:

—покриття непередбачених витрат у випадку недостатності прибутку;

—погашення боргів при ліквідації товариства;

—збільшення статутного капіталу;

—виплата дивідендів.

Неоплачений капітал — це сума заборгованості засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства.

Вилучений капітал — це вартість акцій власної емісії чи часток, які викуплені господарським товариством у його учасників.

Залучений капітал складається з фінансових кредитів (позик), облігаційних позик, кредиторської заборгованості у вигляді відстрочок платежів, кредиторської заборгованості із заробітної плати, податків тощо.