- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання
- •Опорний конспект філософія і її місце в самопізнанні людини
- •Світогляд як духовно практичне засвоєння світу
- •Типи виявів відношення людини до світу:
- •Типологізація світогляду
- •Предмет і функції філософії
- •Риси філософського мислення
- •Опорний конспект стародавня філософія як зародок і колиска всіх наступних типів філософії
- •Основні історичні етапи розвитку філософії:
- •Питання самоконтролю
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу
- •Філософія стародавньої індії
- •Проблеми філософії стародавнього китаю
- •Антична філософія та її особливості
- •Умови, що сприяли появі феномену античної філософії
- •Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи відродження
- •Опорний конспект
- •Роль християнства у формуванні середньовічної філософії
- •Філософія відродження
- •Тема 4. Філософія нового часу (XVII – XVIII ст.)
- •Опорний конспект філософія епохи ранніх буржуазних революцій
- •Новий філософський ідеал у філософії просвітництва
- •Німецька класична філософія (хvііі – хіх ст.)
- •Питання самоконтролю
- •Тема 5. Філософія хіх-хх ст.
- •Опорний конспект
- •Філософія к.Маркса і ф.Енгельса
- •Питання самоконтролю
- •Тема 6. Філософська думка в україні
- •Опорний конспект джерела української філософської культури
- •Українська філософія хіv – хvі століття
- •Українська філософія хіх – початку хх ст.
- •Питання самоконтролю
- •Тема 7. Проблема буття у філософії
- •Опорний конспект фундаментальне значення проблеми буття у філософії. Поняття «онтологія», «буття».
- •Структура буття за к. Попером
- •Людська діяльність, як особливий спосіб саморуху об’єктивної і суб’єктивної реальності
- •Тема 8. Духовний вимір людського буття
- •Опорний конспект
- •Суспільна свідомість і її форми
- •Тема 9. Основи філософського вчення про розвиток
- •Опорний конспект діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв’язки
- •Принципи, категорії і закони діалектики
- •Тема 10. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Опорний конспект
- •Практика як критерій істини
- •Тема 11. Філософський аналіз суспільства
- •Опорний конспект поняття суспільства у філософії
- •Сутність і структура духовного життя суспільства
- •Рушійні сили та суб'єкти суспільного розвитку
- •Тема 12. Філософська концепція людини
- •Опорний конспект філософська концепція людини - основа наук про людину.
- •Філософський зміст понять «індивід», «індивідуальність», «особистість»
- •Сенс життя людини
- •Питання самоконтролю
- •Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства
- •Опорний конспект цінності як визначальні характеристики людського буття.
- •Базові цінності людського буття. Вищі духовні цінності
- •Глобальні проблеми людства і людина
- •Питання самоконтролю
- •Рецензія на навчальний посібник з дисципліни «Основи філософських знань»
- •Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи відродження
- •Опорний конспект
- •Роль християнства у формуванні середньовічної філософії
- •Філософія відродження
- •Тема 4. Філософія нового часу (XVII – XVIII ст.)
- •Опорний конспект філософія епохи ранніх буржуазних революцій
- •Новий філософський ідеал у філософії просвітництва
- •Німецька класична філософія (хvііі – хіх ст.)
- •Питання самоконтролю
- •Тема 5. Філософія хіх-хх ст.
- •Філософія к.Маркса і ф.Енгельса
- •Питання самоконтролю
- •Тема 6. Філософська думка в україні
- •Опорний конспект джерела української філософської культури
- •Українська філософія хіv – хvі століття
- •Українська філософія хіх – початку хх ст.
- •Питання самоконтролю
Світогляд як духовно практичне засвоєння світу
Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Центральна проблема світогляду - відношення людини до світу.
Світогляд:
це форма суспільної відомості;
це форма самоусвідомлення особистості;
це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі;
це система принципів діяльності людини;
це погляд людини на світ як ціле;
світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу.
Отже, СВІТОГЛЯД – це система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу.
Типи виявів відношення людини до світу:
пізнавальне відношення |
охоплює найбільш загальні знання про світ, історію людства і окрему людину; |
оцінювальне відношення |
включає цінності, ідеали, які регулюють соціальні стосунки в суспільстві на основі яких відбувається оцінювання соціальних явищ; |
практичне відношення |
передбачає наявність у світогляді певних практичних настанов: чинити або не чинити так або інакше. |
Спільність філософії і світогляду:
1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно практичного освоєння світу;
2) мають однаковий предмет осмислення – відношення “людина – світ”;
3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.;
4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).
Відмінність філософії і світогляду:
ФІЛОСОФІЯ |
СВІТОГЛЯД |
Теоретична форма світогляду, вчення, яке прагне осягнути всезагальне в світі, в людині і суспільстві.
|
Поняття світогляд є більш ширшим за обсягом ніж поняття “філософія” і включає різноманітні погляди людини на світ – філософські, релігійні, суспільно-політичні, економічні, етичні, естетичні і т.п. |
Для характеристики філософії найважливішими є “світорозуміння”. |
Для характеристики світогляду використовуються поняття “загальна картина світу”, “світовідчуття”, “світосприйняття”, “світоуявлення”, “світорозуміння” тощо. |
Структура філософії включає в себе онтологію, логіку, теорію пізнання (гносеологію), діалектику, антропологію і т.п. |
В структуру світогляду включаються: досвід, знання, віра, ціннісні орієнтації, переконання тощо. |
Філософія представляє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. |
Світогляд, як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою, і може ґрунтуватися на не наукових засадах. |
Філософія відображає і обґрунтовує своє осмислення світу своїми методами, принципами, законами, своїм логіко-понятійним апаратом, маючи таку функцію, як логіко-гносеологічна. |
Світогляд не має такої функції. |
Вперше термін світогляд вжив німецький філософ І. Кант, який сформулював основні світоглядні питання філософії:
- Що я можу знати?
- Що я маю робити?
- На що я можу сподіватися?
- Що таке людина?