Категорія речовинних іменників

За семантико-граматичними ознаками зі збірними назвами зближуються речовинні іменники, що виділяються з-поміж кон- кретних назв вказівкою на однорідність складу речовинності, маси, яку не можна перелічити, а лише виміряти. Категорія ре- човинних іменників сформувалася як узагальнення поняття речовини незалежно від форм її існування у навколишньому світі. Значення об’ємної маси — речовини — виражають імен- ники кількох груп. До них належать назви: 1) продуктів харчування, напоїв, страв та ін.: мед, олія, чай, жир, джем, кетчуп, майонез, пиво; 2) продуктів перероблення речовин тваринного походжен- ня: віск, баранина, осетрина, хутро, каракульча; 3) рослин і продуктів їх перероблення: акація, граб, глід, хміль, гарбуз, жито, овес, кора, живиця; 4) хімічних (органічних і неорганічних) речовин, сполук, еле- ментів: бром, водень, залізо, хром, цезій, ефір, оксид, суль- фат, хлорофос, динаміт, тротил; 5) корисних копалин, ґрунтів, мінералів: нафта, вапняк, маг- ма, рубін, олександрит, яшма; 6) будівельних, текстильних матеріалів, промислової продукції і відходів: азбест, асфальт, брезент, шифон, лінолеум, гліце- рин, попіл, утиль; 7) ліків: баралгін, бутадіон, валідол, гліцерин, мозолін; 8) парфумів: гель, лосьйон, шампунь та ін. Категорія речовинності знаходить вияв у своєрідному офор- мленні слова за граматичним значенням числа: речовинні імен- ники вживаються здебільшого в однині, або мають форму лише множини (ласощі, вершки, дріжджі, духи). Речовинні іменники однинної форми виступають у множині, якщо позначають площі посівів, лани, дорогоцінності тощо. На- приклад: колосяться жита, пшениці (тобто лани пшениці, жита). 84Речовинні іменники мають ще один граматичний вияв: у родовому відмінку однини в іменниках чоловічого роду II відмі- ни, що позначають масу, речовинність, матеріал, з двох можли- иих флексій надається перевага флексії -у (цукру, воску, по- роху). Об’ємний, а не кількісний вимір маси, речовинності спри- ймається як охоплення не цілої сукупності, а частини її. Семан- тична мотивація реалізується граматично у формі родового об’єк- та. Відхилення у виборі флексії незначні і переважно поясню- ються змінами семантичних відтінків слова. Виділення одного предмета із загальної маси, сукупності зна- ходить вияв в о д и н и ч н и х ( с и н г у л я т и в н и х ) імен- никах. Одиничні назви протиставляються своїм значенням збірним та речовинним іменникам, наприклад: птаство — пташина, селянство — селянин, бадилля — бадилина, зерно — зерни- на, пшениця — пшеничина, волосся — волосина. Граматичне протиставлення кількісного вияву в одиничних іменниках виражається у формах числа: квасолина — квасо- лини, намистина — намистини, перлина — перлини, стеб- лина — стеблини. Одиничні іменники можуть означатися числівниками: три горошини, одна намистинка, чотири насінини, кілька крап- лин, сто перчинок. Отже, семантико-граматичні категорії збірності, речовинності, одиничності відчленовуються від більш загальної категорії кон- кретності не лише за своїми семантичними відтінками, а й діста- ють своєрідне граматичне вираження. Семантичні відтінки кількісної характеристики предмета є одними з найвиразніших ознак семантико-граматичного групування іменникової пред- метності. Ці самі ознаки знаходять вияв на вищому рівні абст- ракції — в граматичній категорії числа.