Відмінювання прикметників на –лиций

О д н и н а білолиц-я білолиць-ої білолиц-ій білолиц-ю білолиць-ою (на) білолиц-ій білолиц-я М н о ж и н а білолиц-і білолиц-их білолиц-им як Р. (зрідка як Н білолиц-ими (на) білолиц-их . білолиц-і білолиц-е білолиць-ого білолиць-ому білолиц-е білолиц-им (на) білолиць-ому, (на) білолиц-ім білолиц-е

Відмінкові парадигми прикметників

О д н и н а нов-а нов-ої нов-ій нов-у нов-ою {на) нов-ій нов-а нов-е нов-ого нов-ому нов-е нов-им {на) нов-ому, {на) нов-ім нов-е 183М н о ж и н а Н. нов-і Р. нов-их Д. нов-им 3. як Н. або Р. О. нов-ими М. нов-их Кл кое-г Н. батьк-ів Р. батьков-ого Д. батьков-ому 3. як Н. або Р. О. батьков-им М. (на) батьков-ому, (на) батьков-ім Кл. батьк-ів О д н и н а батьков-а батьков-ої батьков-ій батьков-у батьков-ою {на) батьков-ій батьков-а М н о ж и н а Н. ранн-ій Р. раннь-ого Д. раннь-ому 3. як Н. або Р. О. ранн-ім М. («а) раннь-ому, (на) ранн-ім Кл. ранн-ій Н. батьков-і Р. батьков-их Д. батьков-им 3. як Н. або Р. О. батьков-ими М. (на) батьков-их Кл. батьков-і О д н и н а ранн-я раннь-ої ранн-ій ранн-ю раннь-ою (на) ранн-ій ранн-я батьков-е батьков-ого батьков-ому батьков-е батьков-им (на) батьков-ому, (на) батьков-ім батьков-е ранн-є раннь-ого раннь-ому ранн-є ранн-ім (на) раннь-ому, (на) ранн-ім ранн-є 184н. p. д. 3. 0. м. Кл. М н о ж и н а Н. ранн-і Р. ранн-іх Д. ранн-ім 3. як Н. або Р. 0. ранн-іми М. (на) ранн-іх Кл. ранн-і

Практичне заняття 8

ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

1. Числівник як частина мови.

2. Групи числівників за значенням.

3. Групи числівників за будовою.

4. Відмінювання числівників.

5. Закономірності сполучуваності числівників з іменниками.

6. Правопис числівників та складних слів з першим числівниковим компонентом.

Значення числівника, його граматичні ознаки

Ч и с л і в н и к — це частина мови, що означає абст- рактно-математичне число або певну кількість однорід- них предметів чи їх порядок при лічбі. Називаючи абстрактно-математичне число (наприклад: сто ділиться на п’ять) чи позначаючи кількість однорідних пред- метів (наприклад: три доби), числівники виражають ці зна- чення в граматичній категорії відмінка. Віднесеність до грама- тичного роду властива тільки окремим словам, що позначають кількість предметів (наприклад: один, одна, одно; два — дві, обидва — обидві; порівняйте також — мільйон і тисяча). Більшість числівників, що позначають абстраговану чи конк- ретно виявлену кількість предметів, не виражають граматично- го значення роду та числа. Числівники, що позначають порядок предметів при лічбі, ви- ражають граматичні значення роду, числа й відмінка, зумовлені формою означуваного іменника: шостий клас, шоста група, шосте червня, шості уроки, шостого класу, шостої групи, шостого червня, шостих, уроків. Усі числівники в реченні пов’язані з іменниками або висту- пають як назва числа без іменника. Такі синтаксичні сполу- чення числівника з іменником у формах називного і знахідного 187відмінків функціонують як один член речення — підмет або додаток: У вікно моє пильно дивляться сто вікон (Б. Ол.); Сто річок перебрів у броди (Мал.). У непрямих відмінках числівники, що позначають кількість, є узгодженими означеннями: у семи ( с к і л ь к о х ? ) студентів, з п’ятнадцятьма ( с к і л ь к о м а?) гривнями. Числівники, що означають порядок предметів при лічбі, зав- жди виступають узгодженим означенням: десятий ( я к и й?) літак; до четвертого (я к о г о?) класу. Числівник може виконувати також роль іменної частини скла- деного присудка, наприклад: Серце в нас одно (Рил.); або в сполученні з іменником — обставини: Повернуся із походу за чотири роки (Нар. тв.). За значенням і граматичними ознаками числівники поділя- ються на кількісні й порядкові. К і л ь к і с н і числівники виражають кількісну характери- стику предметів або абстраговане число і відповідають на пи- тання с к і л ь к и ? Кількісні числівники об’єднують кілька груп: 1) власне кількісні; 2) неозначено-кількісні; 3) збірні; 4) дробові. П о р я д к о в і числівники означають порядок предметів при лічбі й відповідають на питання к о т р и й ? к о т р а ? к о т р е ?