Групи числівників за будовою

За будовою й особливостями творення числівники поділя- ються на три групи: прості, складні і складені. П р о с т і числівники мають непохідну основу, що відпові- дає кореню. До них належать: 1) назви чисел першого десятка {один… десять), сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд і менш уживані більйон, трильйон та нуль; 2) збірні числівники обоє, двоє… десятеро; 3) неозначено-кількісні числівники кілька, багато, декілька, небагато; 4) порядкові числівники, похідні від простих кількісних (перший… десятий). С к л а д н і числівники мають похідну основу. Вони ви- никли внаслідок зрощення колишніх складених числових назв з певними фонетичними змінами. До них належать: 1) назви чисел другого десятка (одинадцять… дев’ятнадцять); 2) на- 194зви десятків (двадцять… дев’яносто, крім сорок); 3) назви сотень (двісті… дев’ятсот); 4) збірні числівники обидва, обидві; одинадцятеро… дев’ятнадцятеро, двадцятеро і тридцятеро; 5) дробові числівники півтора, півтори, півто- раста; 6) неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесят, кількасот, стонадцять; 7) порядкові числівни- ки, похідні від складних кількісних (одинадцятий… дев’ят- надцятий, двадцятий, сотий, тисячний). С к л а д е н і числівники є сполученням кількох числових назв — простих (сто п’ять), складного і простого (двадцять три) та інших поєднань (дві тисячі сімсот п’ятдесят дев’ять; три мільйони п’ятсот шість тисяч сто сімдесят чотири; п’ят- десят двоє; тисяча дев’ятсот сімдесят другий (рік). До складених числівників належать також дробові (одна п’ята, три восьмих, дві цілих і одна друга).

Порядкові числівники

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі й відповідають на питання к о т р и й ? к о т р а ? к о т — р е ? к о т р і ? Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі й відмінку і виступають у ролі означень [перший трактор, десятий клас, сота аудиторія, двадцять друге завдан- ня, перші промені). Віднесення цих слів до числівників спирається на традицій- ну класифікацію. Порядкові числівники семантично наближа- ються до кількісних як слова, за допомогою яких передається кількість, але в порядковому слідуванні предметів під час пере- ліку, обліку їх. Порядкові числівники утворюються від кількісних і спо- ріднені з ними. За граматичними ознаками вони близькі до 193прикметників, що дає підставу мовознавцям розглядати їх як розряд порядкових прикметників. Однак такі самі грама- тичні ознаки мають окремі розряди займенників (цей, ця, це, ці, весь, вся, все, всі, котрий, котра, котре, котрі), які не називають ознак предметів, а лише узагальнено вказують на них. Порядкові числівники позначають не сталі (статичні) озна- ки предметів, що властиве прикметникам, а вказують на кількість однорідних предметів при обліку їх відповідно до порядку сліду- вання в підрахунках, наприклад: п’ять столів — перший, другий, третій, четвертий і п’ятий стіл. Аналіз граматичних ознак числівників показує, що рід мають ті числівники, які пов’язані з іменниками у формі однини. Це власне кількісні числівники один, одна, одно та всі порядкові. Залишки родової належності мають числівники, основу яких ви- ражає число два: дві, обидва, обидві та півтора, півтори (з кореневою частиною -втор-, синонімічною до два). Синтаксичні зв’язки числівників з іменниками також буду- ються на протиставленні одного предмета багатьом: маємо уз- годження форм числівника з іменником, що означає один пред- мет, і підпорядкування іменникової форми числівникові у нази- ванні більшої, ніж один предмет, кількості. Навіть при числівниках два, три, чотири вибір форми мно- жини іменника мотивується числівником.