Словотворчі засоби

Словотвірна структура слова визначається через мотиваційні відношення між твірною основою і словотворчим формантом, який видозмінює значення похідного слова порівняно з тим, від якого воно утворене. 24У сучасній українській мові до найпродуктивніших засобів вираження словотвірних значень належать афікси. Значення дериваційних афіксів розкривається лише на тлі лексичного значення слова — твірної основи. Воно є категорій- ним, класифікаційним. Саме тому в українській мовознавчій традиції опис словотвірної підсистеми сучасної української мови подається за семантичною класифікацією афіксів — суфіксів і префіксів — у межах частин мови. При виділенні словотво- ру в окремий розділ словотворчі засоби також розглядаються в найтіснішому зв’язку з парадигматичним оформленням слів різних лексико-граматичних розрядів. Наприклад, суфіксальні утворення трійка, десяток відносять до іменників, а рясніти, більшати — до дієслів, хоча твірні основи у перших числівни- кові (означають кількості), а в других — прикметникові (пере- дають ознаки предметів). Значення твірної основи модифікується словотворчим суфіксом не тільки в лексичному, а й у лексико- граматичному (категорійному) плані. Кожній повнозначній частині мови властива своя система суфіксів, які є засобами внутрішньо- та міжкатегорійного тво- рення похідних слів. За словотвірною функцією суфікси поділяються на дві групи: 1) суфікси, які є засобом творення слів з новим лексич- ним значенням (наприклад, золот-ав-ий, казк-ар, поет-изу- ва-ти); 2) суфікси, які, приєднуючись до основи, вносять додатковий відтінок суб’єктивної оцінної характеристики: здрібнілості, лас- кавого ставлення, пестливості (столик, матуся, Ганнуся, ріднесенький, спатоньки); збільшеності, згрубілості, негатив- ної оцінки (плечище, здоровенний, величезний, вітрюган, катюга). Префікси приєднуються до всього слова (пра-ліс, пере-клас- ти, анти-народний), їх значення не пов’язане з парадиг- мою слів. Відмінність між префіксом і суфіксом зберігається і при конфіксальному словотворі: суфікс разом із закінчен- ням оформляє слово відповідно до частиномовної парадигми (без-батч-енк-о, без-дум-н-ий, по-трій-н-ий, по-тро-їти \по-трої-і-ти\). Для словотворчих афіксів характерна багатозначність, тоб- то вони здатні виражати варіантні значення у межах однієї 25словотвірної моделі, за якою творяться похідні слова. Напри- клад: у прикметниках хитруватий, довгуватий, зеленува- тий суфікс -уват- виражає словотвірне значення неповноти ознаки, а в словах цієї самої моделі вовкуватий, свинякува- тий — ознаку за подібністю до тварини; суфікс -арн- може виражати ознаку за відношенням до сфери діяльності {агр- арн-ий, гуманіт-арн-ий), до об’єкта (молекул-ярн-ий) і ха- рактеризувати предмет за просторовими ознаками (планет- арн-ий). Частіше спостерігається явище омонімії і синонімії дери- вативних формантів. Так, суфікс -ик виступає в назвах істот зі значенням позитивної оцінки (кон-ик, хлопч-ик, пес-ик), у назвах предметів зі значенням здрібнілості (воз-ик, нос- ик) та в назвах осіб за родом діяльності й за іншими озна- ками (політ-ик, вагов-ик, муж-ик, дурн-ик, співвітчизн- ик). Проте омонімія афіксів (особливо префіксів) легко нейтра- лізується у процесі деривації за різними словотвірними типами творення похідних слів. Синонімічні відношення спостерігаються в межах словотвір- них розрядів слів. Наприклад, для творення назв осіб за родом діяльності використовуються різні словотворчі суфікси -а/с-, -ач-, -ар-, -ист-, -іст-, -тель та інші {співак, скрип-ач, друк-ар, масаж-ист, шах-іст, учи-тель). У дієсловах синонімічні значення виражають префікси ук- раїнського та іншомовного походження: протизаконний — ан- тизаконний, неморальний — аморальний, зверхмодний — ультрамодний, міжнаціональний — інтернаціональний, над- зірка — суперзірка. Питомі українські й іншомовні префікси можуть також ви- ражати в словах антонімічні відношення: в-нести — ви-не- сти, пере-оцінити — зне-цінити, на-земний — під-земний, пре-позиція — пост-позиці я, про-грес — ре-грес, син-хрон- ний — діа-хронний, супер-гармонія — дис-гармонія. Реалізація дериваційних значень засобами афіксації відбу- вається у процесі афіксальних способів словотворення похідних слів за певними словотвірними типами у межах лексико-гра- матичних розрядів повнозначних частин мови.