- •1.Становлення та основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •2. Сучасні економічні школи
- •3.Економічні категорії та закони
- •4.Предмет економічної теорії та її функції
- •5.Методи пізнання соцільно- економічних процесів
- •6.Закон спадної граничної корисності. Економічна поведінка споживача
- •7.Виробництво як визначальний фактор задоволення потреб суспільства
- •8.Економічні ресурси
- •9.Структура виробництва
- •10.Економічні інтереси, їх суть і суб»єкти
- •11.Економічні потреби, їх суть та структура
- •12.Економічна система: суть, структурні елементи, критерії класифікації
- •13.Характерні риси та особливості різних економічних систем
- •14.Сучасні моделі ринкової економіки
- •15.Особливості ринкової економіки
- •1. Економічна свобода
- •2. Конкуренція
- •3. Саморегулювання
- •16.Власність, її суть, структура
- •17.Приватизація та роздержавлення
- •18.Форми суспільного виробництва. Причини виникнення товарного виробництва та його основні види
- •19.Товар та його властивості.Величина вартості товару.
- •20.Винекнення грошей та форми вартості
- •21.Функції грошей
- •22.Грошова система країни. Види сучасних грошей
- •23.Суть ринку, об»єкти та суб»єкти ринку
- •24.Види ринків та їх класифікація
- •25.Конкуренція та її види
- •26.Види ринкових структур
- •Досконала конкуренція
- •27.Методи конкурентної боротьби
- •28.Попит, закон попиту, цінові та нецінові фактори, що впливають на попит
- •29.Пропозиція, закон пропозиції, цінові та нецінові фактори, що впливають на пропозицію
- •30.Ціна ринкової рівноваги, її суть та функції
- •31.Суть ринкової інфраструктури та її функції
- •32.Складові елементи ринкової інфраструктури
- •33.Товарні біржі. Особливості їх функціонування
- •34.Фондові біржі
- •35.Банки, їх види. Функції банків
- •36.Служба зайнятості та її соціально-економічне значення
- •37.Підприємство, його суть та види
- •38.Функції підприємства
- •39.Види підприємств за формою власності
- •40.Організаційно-правові форми підприємств
- •41.Підприємництво: суть та функції
- •42.Особливості становлення і проблеми подальшого розвитку малого та середнього бізнесу на Україні
- •43.Підприємництво, його суть та умови винекнення
- •44.Види підприємницької діяльності
- •45.Підприємець та його якості
- •46.Розподіл та його функції
- •47.Заобітна плата як економічна категорія. Відрядна та погодиння заробітна плата
- •48.Структура сімейного бюджету.Доходи від власності
- •49.Прибуток: суть та види
- •50.Суть, види та типи економічного відтворення
- •51.Економічне зростання
- •52.Система національних рахунків
- •53.Соціально економічний зміст та форми зайнятості
- •54.Безробіття та його форми
- •55.Причини та наслідки безробіття Наслідки безробіття.
- •Причини безробіття.
- •56.Інфляція як макроекономічне явище, її суть та види
- •57.Соціально-економічні наслідки інфляції. Державна політика боротьби з інфляцією
- •58.Фінанси в системі економічних відносин.Суть фінансів та їх функції
- •59.Фінансова система
- •60.Державний бюджет
- •61.Кредитні відносини:суть, функції та форми
- •Принципи функціонування кредиту
- •62.Податки та їх види.Крива Лаффера
- •63.Державне регулювання економіки
- •64.Економічні функції держави
- •65.Суть, основні риси та етапи розвитку світового господарства
- •66.Міжнародна валютна система.Етапи розвитку валютних систем
- •67.Міжнародні фінансово-кредитні організації та їх роль у світовій економіці
- •68.Міжнародне підприємництво: суть та форми
31.Суть ринкової інфраструктури та її функції
Інфраструктура - це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.
Інфраструктура ринку - комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.
Оскільки будова інфраструктури ринку дуже складна, варто розглянути її елементи (рис. 7.7). Інфраструктура ринку покликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб'єктами через свої функції (рис. 7.8). Розглянемо детальніше деякі елементи інфраструктури ринку. Одним із найважливіших інфраструктур елементів є біржі.
З переходом постсоціал істичних країн до ринку біржова торгівля відроджується.
Біржа -- організаційно-правова форма оптової торгівлі часовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа) (рис. 7.9).
Рис. 7.7. Елементи ринкової інфраструктури
Рис. 7.8. Функції інфраструктури ринку
32.Складові елементи ринкової інфраструктури
Рис. 7.7. Елементи ринкової інфраструктури
Інфраструктура ринку - комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.
33.Товарні біржі. Особливості їх функціонування
Товарна біржа - це оптовий товарний ринок, для якого характерні такі особливості:
- торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;
- регулярність торгів на основі певних правил;
- формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції (котирування);
- свобода вибору контрагента за угодою;
- стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок. Фондова біржа - організований ринок цінних паперів, що
виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм.
Розподіл товарних бірж на певні види можна провести за декількома критеріями: вид біржового товару, принцип організації, правовий статусу, рівень спеціалізації, місце й роль світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах й ін. Залежно від характеру асортиментів товарів товарні біржі діляться на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є тільки один вид товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні асортименти різноманітних товарів). Так, наприклад, у Донецькій області за станом на 1 жовтня 2004 р. торгово-біржову діяльність здійснювали 31 біржа, у т.ч. 22 товарні, 6 універсальних, 1 спеціалізована, 1 фондова, 1 нерухомості
Залежно від організації розрізняють публічно-правові (відкриті) біржі й приватноправові (закриті). Публічно-правові біржі функціонують у Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах). Приватноправові біржі (закритого типу) діють у Великобританії, США й інших країнах. У той же час варто підкреслити, що в умовах посилення публічного початку в економіці розвинених країн приймається відповідне законодавство, що передбачає посилення державного контролю за діяльністю товарних бірж.
В залежності від характеру діяльності розрізняють біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні). Товарні біржі в Україні є некомерційними організаціями. Це означає, що кошти, отримані за рахунок джерел дозволених законодавством (оплата послуг біржі, плата за реєстрацію контрактів, вступні й періодичні внески й т.д.). направляються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, на відновлення оснащення й технологічного процесу, стимулювання працівників біржі й т.п.
Залежно від місця й ролі у світовій біржовій торгівлі розрізняють міжнародні й національні товарні біржі. Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні ринки. У їхній роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть надати право укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість діставати прибуток від різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн. Країни, у яких функціонують міжнародні біржі, беруть на себе зобов'язання чітко дотримуватися відповідного валютного, торгівельного й податкового режимів, які забезпечують їхню діяльність. Міжнародні товарні біржі функціонують у країнах з розвинутою ринковою економікою й надійною кредитно-фінансовою системою. Такі біржі функціонують у США, Франції й Китаї (Гонконгу) і деяких інших країнах.
Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що властивій даній країні. При цьому валютний, податковий і торгівельний режими забороняють проведення арбітражних угод й участь у біржових торгах фірм й осіб — нерезидентів країни місцезнаходження біржі. Залежно від сфери діяльності біржі розділяють на центральні, міжрегіональні й регіональні (локальні). Як показує практика торгово-біржової діяльності в багатьох країнах, територіальне розташування бірж може збігатися із центрами торгівельних зв'язків і транспортних шляхів. Наприклад, Гамбурзька біржа кави й Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави, цукру й какао перебувають не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі. Міжрегіональні біржі, як правило, поєднують райони виробництва й споживання товарів.
За основними видами угод, що укладають у ході біржової торгівлі виділяє наступні види бірж: біржі реального товару, ф'ючерсні біржі, опціонні біржі, змішані.
