- •1.Становлення та основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •2. Сучасні економічні школи
- •3.Економічні категорії та закони
- •4.Предмет економічної теорії та її функції
- •5.Методи пізнання соцільно- економічних процесів
- •6.Закон спадної граничної корисності. Економічна поведінка споживача
- •7.Виробництво як визначальний фактор задоволення потреб суспільства
- •8.Економічні ресурси
- •9.Структура виробництва
- •10.Економічні інтереси, їх суть і суб»єкти
- •11.Економічні потреби, їх суть та структура
- •12.Економічна система: суть, структурні елементи, критерії класифікації
- •13.Характерні риси та особливості різних економічних систем
- •14.Сучасні моделі ринкової економіки
- •15.Особливості ринкової економіки
- •1. Економічна свобода
- •2. Конкуренція
- •3. Саморегулювання
- •16.Власність, її суть, структура
- •17.Приватизація та роздержавлення
- •18.Форми суспільного виробництва. Причини виникнення товарного виробництва та його основні види
- •19.Товар та його властивості.Величина вартості товару.
- •20.Винекнення грошей та форми вартості
- •21.Функції грошей
- •22.Грошова система країни. Види сучасних грошей
- •23.Суть ринку, об»єкти та суб»єкти ринку
- •24.Види ринків та їх класифікація
- •25.Конкуренція та її види
- •26.Види ринкових структур
- •Досконала конкуренція
- •27.Методи конкурентної боротьби
- •28.Попит, закон попиту, цінові та нецінові фактори, що впливають на попит
- •29.Пропозиція, закон пропозиції, цінові та нецінові фактори, що впливають на пропозицію
- •30.Ціна ринкової рівноваги, її суть та функції
- •31.Суть ринкової інфраструктури та її функції
- •32.Складові елементи ринкової інфраструктури
- •33.Товарні біржі. Особливості їх функціонування
- •34.Фондові біржі
- •35.Банки, їх види. Функції банків
- •36.Служба зайнятості та її соціально-економічне значення
- •37.Підприємство, його суть та види
- •38.Функції підприємства
- •39.Види підприємств за формою власності
- •40.Організаційно-правові форми підприємств
- •41.Підприємництво: суть та функції
- •42.Особливості становлення і проблеми подальшого розвитку малого та середнього бізнесу на Україні
- •43.Підприємництво, його суть та умови винекнення
- •44.Види підприємницької діяльності
- •45.Підприємець та його якості
- •46.Розподіл та його функції
- •47.Заобітна плата як економічна категорія. Відрядна та погодиння заробітна плата
- •48.Структура сімейного бюджету.Доходи від власності
- •49.Прибуток: суть та види
- •50.Суть, види та типи економічного відтворення
- •51.Економічне зростання
- •52.Система національних рахунків
- •53.Соціально економічний зміст та форми зайнятості
- •54.Безробіття та його форми
- •55.Причини та наслідки безробіття Наслідки безробіття.
- •Причини безробіття.
- •56.Інфляція як макроекономічне явище, її суть та види
- •57.Соціально-економічні наслідки інфляції. Державна політика боротьби з інфляцією
- •58.Фінанси в системі економічних відносин.Суть фінансів та їх функції
- •59.Фінансова система
- •60.Державний бюджет
- •61.Кредитні відносини:суть, функції та форми
- •Принципи функціонування кредиту
- •62.Податки та їх види.Крива Лаффера
- •63.Державне регулювання економіки
- •64.Економічні функції держави
- •65.Суть, основні риси та етапи розвитку світового господарства
- •66.Міжнародна валютна система.Етапи розвитку валютних систем
- •67.Міжнародні фінансово-кредитні організації та їх роль у світовій економіці
- •68.Міжнародне підприємництво: суть та форми
66.Міжнародна валютна система.Етапи розвитку валютних систем
Міжнародна валютна система — це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства.
Міжнародна валютна система містить ряд конструктивних елементів: світовий грошовий товар, валютний курс, валютні ринки й міжнародні валютно-фінансові організації.
Світовий грошовий товар є носієм міжнародних валютно-грошових відносин і приймається кожною країною як еквівалент вивезеного з неї багатства. Історично першим міжнародним грошовим товаром було золото, пізніше у міжнародних розрахунках почали використовувати кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки на депозити). У 70-х роках з'являються спеціальні міжнародні й регіональні платіжні одиниці — СДР і ЕКЮ (згодом ЄВРО). Сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть бути використані у міжнародних розрахунках, називають міжнародною ліквідністю. Цс золото, валютні запаси держав, що вільно обертаються, міжнародні гроші. Другим елементом міжнародної валютної системи є валютний курс. Це мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн. Розрізняють валютні курси фіксовані (тверді) та плаваючі (гнучкі). Фіксований валютний курс заснований на монетному паритеті (ваговому вміст і золота у національних грошових одиницях). Плаваючий валютний курс не пов'язаний з монетним паритетом, а визначається зіставленням паритетів купівельної сили валют, тобто оцінки в національних грошах вартості однойменного «кошика» товарів. Третім елементом міжнародної валютної системи є валютний ринок. Першим таким ринком був ринок золота як грошового товару, де воно продавалося за офіційною ціною, що була закріплена міжнародним договором. Офіційна ціна золота за одну тройську унцію (31,1035 г чистого золота1) становила в 1837—1934 рр. —20,67 дол. США, 1934—1968 pp. — 35, у 1968 p. вона підвищилася до 38 дол. Остання офіційна ціна золота становила 42,22 дол. Цей ринок проіснував до серпня 1971 p., коли офіційну ціну на золото було ліквідовано. Тепер ціна на золото складається під впливом попиту і пропозиції, а ринок золота функціонує як звичайний товарний ринок. Змістом четвертого елементу міжнародної валютної системи є міжнародні валютно-фінансові організації. Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який разом із своїми філіалами — Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) та Багатостороннім агентством щодо гарантій інвестицій (БАГІ) — утворюють групу Світового банку, Банк міжнародних розрахунків у Базелі, регіональні банки розвитку тощо.
Другою світовою валютною системою, юридичне оформлення якої було зафіксовано у міждержавній угоді, підписаній на Генуезькій міжнародній економічній конференції у 1922 p., була система золотовалютного стандарту, яка характеризується тим, що країни накопичують для своїх зовнішніх розрахунків певну кількість іноземної валюти економічно найсильніших держав, як еквівалента золота.
Третьою міжнародною валютною системою стала створена за рішенням Брепон-Вудської національної валютної конференції, що проходила в липні 1944 р. в США (місто Бреттон-Вудс), Бреттон-Вудська валютна система. Вона засновувалася на ідеї пристосування валют окремих країн до національних валютних систем провідних на той час держав світу — США і Великої Британії. Згідно з договором, основними інструментами міжнародних розрахунків ставало золото і так звані резервні валюти, статус яких одержали американський долар і англійський фунт стерлінгів. Країни, що підписали Бреттон-Вудську угоду, мали право вільно через свої центральні емісійні банки обмінювати наявні у них резервні валюти за офіційною ціною на золото і навпакиОфіційно цю систему почали називати золотовалютним стандартом, а неофіційно — золото-доларовим стандартом.
Світовий валютний ринок — це система стійких економічних та організаційних відносин, пов'язаних-9 операціями купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах. На ньому здійснюється широке коло операцій щодо зовнішньоторговельних розрахунків, туризму, міграції капіталів, робочої сили тощо, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередниками та банківськими установами і фірмами. Головними суб'єктами валютного ринку є великі транснаціональні банки, що мають розгалужену мережу філій і широко використовують в операціях сучасні засоби зв'язку, комп'ютерну техніку.
