Висновки з розділу

У розділі розглянуто бойовий порядок, бойові завдання і способи дій загальновійськових підрозділів в обороні, наступі та зустрічному бою. Без цих знань офіцери-артилеристи не в змозі організувати і здійснити ефективне бойове застосування артилерійських підрозділів, їх чітку взаємодію із загальновійськовими підрозділами.

Головнокомандувач Збройних Сил України в наказах і директивах, спираючись на досвід проведення навчань, постійно вимагає від командирів усіх ступенів творчо поєднувати теорію і практику, постійно розвивати тактику ведення сучасного загальновійськового бою за будь-яких умов обстановки.

Виходячи з цього, кожний офіцер-артилерист зобов’язаний: знати основи сучасного бою; організацію, озброєння, бойову техніку і можливості своїх підрозділів.

Навчальний тренінг Основні терміни і поняття

Оборона, умови переходу до оборони, фронт, глибина, бойовий порядок, перший, другий ешелони, протитанковий, протидесантний резерв, передова позиція, бронегрупа, система вогню, відсічні позиції, контратака, наступ, умови переходу до наступу, найближче, подальше завдання, напрямок продовження наступу, атака, зустрічний бій, рубіж розгортання, головна, бокова похідна застава, рубежі розгортання батальйонних, ротних, взводних колон, рубіж переходу в атаку, зміст завдань підрозділів.

Питання для повторення та самоконтролю

1. У чому полягає мета оборони?

2. Умови переходу до оборони. Види оборони.

3. Бойовий порядок механізованої роти (взводу) в обороні.

4. У чому полягає зміст системи вогню в обороні?

5. Мета наступу.

6. Умови переходу до наступу.

7. Які бойові завдання виконують підрозділи в наступі?

8. Бойовий порядок механізованої роти (взводу) в наступі.

9. Особливості ведення зустрічного бою.

10. Які завдання виконують артилерійські підрозділи в зустрічному бою?

Завдання для самопідготовки

1. Накреслити схему ротного опорного пункту механізованої роти на БТР, посиленої артилерійською батареєю.

2. Викреслити схему батальйонного району оборони, посиленого артилерійським дивізіоном.

3. Викреслити схему бойового порядку механізованого батальйону в наступі. Показати бойові завдання.

Теми, що пропонуються для розроблення рефератів

1. Досвід організації оборони в Другій світовій війні.

2. Досвід організації наступу в Другій світовій війні.

3. Досвід організації оборони в збройних конфліктах останніх десятиріч.

4. Досвід організації наступу в збройних конфліктах останніх десятиріч.

Розділ 6

МАРШ ПІДРОЗДІЛІВ ТА РОЗТАШУВАННЯ

ЇХ НА МІСЦІ

Загальні положення

У сучасних умовах, як під час ведення широкомасш-табних бойових дій, так і в боротьбі з незаконними озброєними формуваннями, необхідність пересування частин і підрозділів на різні відстані закономірно зростає. Це зумовлюється збільшенням просторового розмаху, високою маневреністю та динамічністю бою.

Складний характер сучасного бою вимагає від усіх підрозділів швидкого пересування на велику відстань за різних умов обстановки. Командир повинен вміти організувати переміщення підрозділів, управляти ними при переміщенні й швидко готувати їх до бою після зосередження в призначених районах.

Історія Другої світової війни дає нам немало прикладів, коли навички та уміння командирів у короткі строки проводити перегрупування військ забезпечували успіх у бою та операції. Так, наприклад, з’єднання і частини, що прибули до Забайкальського фронту, розвантажили на станції Чита, а потім виконували марш своїм ходом на відстань 1000–1200 км. Марш здійснювали середньодобовим темпом до 150 км для частин на тракторній тязі. Завдяки вмілим та ініціативним діям командирів частин і підрозділів з організації та здійснення маршу своїм ходом на значну відстань було забезпечене успішне виконання бойових завдань щодо розгрому японських військ. Передумовою успішних дій стали: вміле ведення розвідки, наявність сильної похідної охорони з фронту і флангів, доцільне шикування похідного порядку і тверде управління військами. Це дало змогу захопити ініціативу, упередити противника в розгортанні та відкритті вогню і переході в наступ.

У сучасних умовах підрозділи повинні бути готові до маршу і перевезення в умовах постійної загрози застосування противником ЗМУ та ВТЗ, протидії його авіації, повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, руйнування доріг і переправ, дистанційного мінування. Це потребує ретельної підготовки зброї, бойової та іншої техніки й особового складу до маршу і перевезення, вмілої їх організації та всебічного забезпечення.

Артилерійські підрозділи здійснюють пересування своїм ходом (маршем) або перевозяться залізничним, морським чи річним транспортом. Для термінового перевезення дивізіону (батареї) на великі відстані може застосовуватися повітряний транспорт.

Артилерійські підрозділи можуть пересуватися комбінованим способом.

Пересування артилерійських підрозділів комбінованим способом – це одночасне або послідовне поєднання різних способів їх пересування. При такому способі пересування максимально використовуються позитивні сторони кожного виду транспорту. Основним недоліком цього способу є можливе порушення організаційної цілісності підрозділів, що значно ускладнює підтримку постійної бойової готовності підрозділів і управління ними.

Незалежно від способу та умов пересування артилерійські підрозділи повинні прибути у призначений район своєчасно в повному складі і в готовності до виконання бойового завдання.

В умовах можливого руйнування противником залізничних вузлів, станцій, портів (пристаней) перевезення будуть значно ускладнені. Тому марш, як правило, – це єдиний спосіб пересування в призначений район.