- •Скорочення
- •1.2. Види Збройних сил України
- •1.3. Склад і призначення Сухопутних військ
- •1.4. З’єднання, частини та підрозділи Сухопутних військ
- •Додані, підтримуючі та підручні підрозділи
- •1.5. Суть загальновійськового бою
- •1.6. Види загальновійськового бою
- •1.7. Характерні риси та основні принципи загальновійськового бою
- •Основні принципи загальновійськового бою
- •Маневр частинами та підрозділами, ударами й вогнем
- •Висновки з розділу
- •Навчальний тренінг Основні терміни і поняття
- •2.1. Загальновійськова частина, призначення і склад
- •2.2. Організація, призначення та озброєння механізованого (танкового) батальйону
- •2.3. Призначення, організація та озброєння бригадної артилерії
- •2.4. Призначення, організація та озброєння батальйонної артилерії
- •Висновки з розділу
- •Навчальний тренінг Основні терміни і поняття
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •3.1. Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами
- •3.2. Сили та засоби автоматизації управління артилерійськими підрозділами
- •Засоби автоматизації та управління артилерійськими підрозділами
- •3.3. Робота командира підрозділу з організації бойових дій. Способи доведення бойових завдань
- •3.4. Управління артилерійськими підрозділами у ході бойових дій
- •Висновки з розділу
- •Навчальний тренінг Основні терміни і поняття
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •4.1. Призначення робочої карти та вимоги до неї
- •Вимоги до робочої карти
- •4.2. Порядок і правила нанесення умовних знаків на робочу карту
- •Висновки з розділу
- •5.2. Завдання і бойовий порядок підрозділів в обороні
- •5.3. Підготовка оборони
- •5.4. Ведення оборонного бою
- •5.6. Наступ, його мета. Способи переходу в наступ
- •5.7. Завдання та бойовий порядок підрозділів у наступі
- •5.8. Ведення наступу
- •5.9. Особливості ведення зустрічного бою
- •Висновки з розділу
- •Навчальний тренінг Основні терміни і поняття
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •6.1. Способи пересування військ
- •6.2. Марш
- •Організація маршу
- •Здійснення маршу
- •Дії підрозділів на марші
- •Похідний порядок загальновійськових і артилерійських підрозділів
- •6.3. Перевезення підрозділів залізничним транспортом
- •Загальні положення
- •Принципи формування військового ешелону
- •Райони, призначені для завантаження і розвантаження
- •Організація перевезення
- •Завантаження ешелону
- •Перевезення ешелону
- •Розвантаження ешелону
- •Підтримання бойової готовності під час перевезення
- •6.4. Основи розташування підрозділів на місці
- •6.5. Охорона підрозділів при розташуванні
- •Висновки з розділу
- •Навчальний тренінг Основні терміни і поняття
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •7.1. Призначення артилерійських підрозділів та основні принципи їх застосування Призначення артилерії
- •7.2. Угруповання артилерії. Бойовий порядок артилерійських підрозділів
- •7.3. Бойові можливості артилерійських підрозділів
- •Вогневі можливості артилерійських підрозділів
- •З пс і ув визначаємо табличну норму витрати снарядів на 1 га площі цілі (nтабл) вона становить 200 снарядів.
- •Висновки з розділу
- •Навчальний тренінг Основні терміни і поняття
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Завдання для самопідготовки
- •Теми, що пропонуються для розроблення рефератів
7.3. Бойові можливості артилерійських підрозділів
Бойове призначення артилерійських підрозділів і завдання, які ними вирішуються, перебувають у прямій залежності від їх бойових можливостей.
Бойові можливості артилерійських підрозділів – це здатність їх у конкретних умовах обставин наносити вогневе ураження противнику і здійснювати маневр. Отже, бойові можливості артилерійських підрозділів характеризуються вогневими та маневреними можливостями.
Вогневі можливості артилерійських підрозділів
Можливості артилерійського підрозділу з ураження противника звичайними боєприпасами прийнято називати вогневими можливостями. Вони визначаються кількістю цілей (об’єктів), які артилерійський підрозділ у конкретних умовах обставин може уразити відпущеною кількістю боєприпасів за установлений час; шириною фронту ведення загороджувального вогню, вогневого валу; розмірами районів освітлення, задимлення або дистанційного мінування місцевості. В окремих випадках вогневі можливості артилерії можуть виражатися кількістю гармат, що залучаються для виконання завдань, і призначеною витратою боєприпасів.
Вогневі можливості для доповіді загальновійськовому командиру розраховуються в кількості цілей (об’єктів), а для планування вогню – в кількості гармат і боєприпасів.
Вогневі можливості артилерії щодо ураження цілей (об’єктів) противника вогнем із закритих ВП визначаються характером цілей і прийнятою щільністю їх ураження (знищення або подавлення), кількістю гармат та мінометів, кількістю і видом відпущених боєприпасів або часом, за який повинні бути виконані вогневі завдання.
Для розрахунку вогневих можливостей артилерійських підрозділів користуються нормами потреби в гарматах і боєприпасах для ураження різноманітних цілей. Ці норми витрати боєприпасів і вогневі можливості артилерійських підрозділів викладені в ПС і УВ [4].
На вогневі можливості насамперед впливають укомплектованість і натренованість гарматних обслуг, рівень їх бойового злагодження а також метеорологічні умови і ступінь втрат.
Залежно від умов обстановки, поставлених завдань та призначення вогневі можливості артилерії можуть розраховуватися за періодами вогневого ураження, за обмежений проміжок часу, для одночасного (одноразового) виконання вогневих завдань, для оцінки ураження конкретної цілі (виконання поставленого завдання) або для специфічних умов – під час виконання підрозділом вогневого завдання прямою наводкою.
Для розрахунку вогневих можливостей за періодами вогневого ураження противника визначають кількість цілей, які підрозділ може уразити відпущеною на цей період кількістю боєприпасів. Так, наприклад, вогневі можливості на артилерійську підготовку відбиття атаки противника по цілях, для яких норма витрати снарядів визначена ПС і УВ у штуках на ціль, розраховують шляхом ділення відпущеної кількості снарядів на норму витрати снарядів відповідно до завдання стрільби та умов його виконання.
Приклад 3. Дивізіону 152-мм СГ 2С3М (18 гармат) на артилерійську підготовку відбиття атаки противника відпущено 0,4 бк боєприпасів. Визначити вогневі можливості дивізіону з ураження колон противника.
Розв’язання: 1. Визначаємо загальну витрату снарядів, запланованих на період вогневого ураження:
- на одну гармату
Nсн/гарм=nбк • Nбк=60•0,4=24 сн;
- на дивізіон
Nсн/адн=m • Nсн/гарм=18•24=432 сн,
де Nсн/гарм – кількість снарядів на одну гармату;
nбк – бойовий комплект на одну гармату;
Nбк – відпущена частка норми бойового комплекту гармати;
Nсн/адн – кількість снарядів на дивізіон;
m – кількість гармат у дивізіоні.
2. Визначаємо вогневі можливості.
У ПС і УВ встановлено, що колони противника уражаються одним вогневим нальотом, швидким вогнем, із витратою 110 снарядів на дивізіон калібру 152-мм. Реально буде витрачена кількість снарядів, що дорівнює кількості гармат-установок: Nсн/ц = 108.
Таким чином, вогневі можливості дивізіону становлять 4 колони противника:
ВМадн
=
= 4.
При визначенні вогневих можливостей на артилерійську підготовку атаки попередньо перевіряють можливості з витрати відпущеної кількості боєприпасів при запланованій тривалості артилерійської підготовки атаки.
Для розрахунку вогневих можливостей з ураження цілей, для яких норми витрати визначені на 1 га площі цілі, враховують максимальні розміри цілі для дивізіону (батареї).
Приклад 4. Визначити вогневі можливості дивізіону 122-мм гаубиць Д-30 (18 гармат) на період артилерійської підготовки атаки тривалістю 40 хв з подавлення живої сили і вогневих засобів на позиціях і взводів самохідних броньованих мінометів. На артилерійську підготовку атаки відпущено 1 бк боєприпасів.
Розв’язання: 1. Визначаємо загальну витрату боєприпасів, запланованих на артилерійську підготовку атаки:
на одну гармату
Nсн/гарм=nбк • Nбк = 80•1,0 = 80 сн,
на дивізіон
Nсн/адн=m • Nсн/гарм=18•80 = 1440 сн.
2 Перевіряємо можливості витрати запланованої кількості снарядів за час артилерійської підготовки атаки.
Вогонь дивізіону передбачено планувати по позиціях рот першого і другого ешелонів та по мінометних взводах. Дальність стрільби в даних умовах не буде перевищувати 6 км. Стрільбу можна вести на заряді 4-му.
За режимом вогню (ПС і УВ) для заряду 4 одна гармата за 40 хв може зробити 110 пострілів. Відношення 110 снарядів (по режиму) до 80 снарядів (по відпущеній кількості на артилерійську підготовку атаки) свідчить, що кожна гармата і дивізіон у цілому заплановану кількість снарядів витратити зможе.
3 Розраховуємо вогневі можливості:
а) по ураженню живої сили і вогневих засобів на оборонних позиціях.
