6.2. Марш

Марш – організоване пересування підрозділів у колонах по дорогах і колонних шляхах для своєчасного виходу в призначений район або на зазначений рубіж. Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.

Марш може здійснюватись у передбаченні вступу в бій. Дивізіон (батарея) може здійснювати марш під час переслідування в ході розвитку наступу, при висуванні назустріч противнику, що прорвався (десанту, який висадився), під час відходу, а також при перегрупуванні військ.

Марш поза загрозою зіткнення з противником дивізіон (батарея) буде здійснювати в тилу своїх військ. При цьому він буде характеризуватися, як правило, великою протяжністю.

В усіх випадках марш артилерійських підрозділів буде здійснюватися в умовах постійної загрози застосування противником ЗМУ і дії його авіації, а також застосування засобів РЕБ, що ускладнить управління підрозділами на марші. У сучасних умовах навіть при значному віддаленні від лінії фронту противник може виявити колони, які висуваються, й уражати їх високоточною зброєю. Це потребує від командирів усіх ступенів постійного ведення розвідки противника, розосередження і маскування артилерійських підрозділів, протидії технічним засобам розвідки противника, прикриття підрозділів засобами ППО і протиракетної оборони.

Для зменшення втрат підрозділів від дії ядерної, хімічної, високоточної зброї і авіації марш повинен здійснюватися потаємно, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Разом з тим умови бойової обстановки можуть потребувати здійснення маршу і вдень.

Кінцевою метою маршу є зосередження артилерійських підрозділів у призначених районах або розгортання їх у бойовий порядок (зайняття ВП і КСП у повній готовності до виконання бойових завдань.

Дивізіон, як правило, здійснює марш у складі похідної колони артилерійської або загальновійськової частини, а батарея – у складі похідної колони дивізіону або загальновійськового підрозділу.

Самостійно дивізіон (батарея) може здійснювати марш у тих випадках, коли він виконує завдання окремо від загальновійськової (артилерійської) частини (підрозділу), до складу якої він входить.

Марш артилерійських підрозділів може здійснюватися у складі змішаних (автомобільної та гусеничної техніки) та автомобільних колон, що істотно впливає на маршеві можливості підрозділів.

Маршові можливості. Під маршовими можливостями артилерійських підрозділів прийнято розуміти спроможність їх до пересування своїм ходом з одного району до іншого в установлений час із збереженням боєздатності.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою для даних умов швидкістю.

Залежно від завдань та умов обстановки підрозділи можуть здійснювати марш із тилу до фронту (при переміщенні з глибини до району бойових дій), уздовж фронту (при перегрупуванні), в різні періоди року і доби, в умовах різної прохідності місцевості та за будь-якої погоди.

Марш здійснюється приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в ході бойових дій та в глибокому тилу своїх військ і вдень.

Маршрути руху не повинні проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів).

У всіх випадках командир повинен забезпечити прибуття підрозділів у призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, в повному складі й готовності до виконання бойового завдання.

Головними показниками маршу є:

- середня швидкість руху;

- величина добового переходу;

- загальна протяжність маршруту.

Середня швидкість руху на марші та величина добового переходу залежать від одержаного завдання, вміння командирів водити колони, технічного стану машин, стану маршрутів, пори року та доби, погодних умов, рівня підготовки водіїв (механіків-водіїв), а також від організації та забезпечення маршу.

Середня швидкість руху визначається відношенням величини переходу до часу, необхідного на здійснення маршу без урахування часу на привали.

В умовах рівнинної середньопересіченої місцевості для змішаних і танкових колон середня швидкість руху без урахування часу на привали може бути 20–25 км/год. Автомобільні колони можуть рухатися зі швидкістю 25–30 км/год та більше.

При здійсненні маршу в горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку, в сильний дощ, туман та за інших несприятливих умов середня швидкість руху може зменшуватися до 15–20 км/год. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4–5 км/год, на лижах – 5–7 км/год. Незалежно від умов марш повинен здійснюватися з максимально можливою швидкістю [2].

Батальйон (дивізіон) здійснює марш однією колоною, дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону (дивізіону) призначаються залежно від швидкості руху та умов видимості. У звичайних умовах вони можуть бути 25–50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанції збільшуються.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником ВТЗ дистанції між бойовими машинами збільшуються і можуть бути 100–150 м.

Величина добового переходу – це відстань, яку підрозділи проходять за добу під час здійснення маршу. Вона залежить від середньої швидкості руху і фізичних можливостей водіїв транспортних і бойових машин. При вказаній середній швидкості руху (для змішаних колон 20–25 км/год, для автомобільних – 25–30 км/год, часу безпосередньо на рух – 10–12 годин (нормальна тривалість роботи водія під час здійснення маршу в середніх дорожніх умовах), величина добового переходу може бути:

- для змішаних колон – 250 км;

- для автомобільних колон – до 300 км [2].

Під час здійснення маршу у складних умовах погоди і місцевості (горах, лісисто-болотистій місцевості, у хуртовину, туман) та за інших несприятливих умов величина добового переходу може становити 200 км, а іноді й менше. Вона вимірюється у кілометрах і визначається відстанню за маршрутом руху від вихідного пункту до найбільш віддаленого кордону призначеного району зосередження (відпочинку) або до рубежу розгортання підрозділів.

Приклад 1. Розрахувати час, необхідний для здійснення маршу (Тм) артилерійського підрозділу, якщо величина добового переходу L = 300 км. Середню швидкість руху брати Vср = 25 км/год. Час, який відводиться на привали (tв), = 4 години.

Розв’язання: час, необхідний для здійснення маршу, становить

Тм = + 4 = 16 год.

Загальна тривалість маршу може бути різною. Вона залежить здебільшого від протяжності маршруту, маршових можливостей підрозділу та поставленого завдання.

Марш тривалістю більше одного добового переходу зазвичай має назву маршу на велику відстань. Він здійснюється при виїзді з глибини країни в район бойових дій. Марш на великі відстані пов’язаний з багатьма труднощами матеріального, технічного та дорожнього забезпечення.

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу підрозділам призначаються (рис. 6.1):

- вихідний пункт (рубіж);

- пункти регулювання;

- місця привалів та денного (нічного) відпочинку;

- час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання.

Приклад 2. Розрахувати середню швидкість руху артилерійського підрозділу (Vср), якщо він здійснює марш протяжністю L = 300 км. Час на марш Тм = 14 годин. У ході маршу планується два відпочинки (tв) протягом 1 години кожний і один відпочинок протягом 2 годин.

Розв’язання: 1. Розраховуємо загальний час, відведений на відпочинок:

tв = (2 • 1)год + 2 год = 4 год.

2. Розраховуємо середню швидкість руху:

Vсер = = 30 км/год.

Вихідний пункт призначається на відстані 3–5 (5–10) км від району розташування дивізіону (батальйону). Така віддаленість забезпечує можливість витягування похідної колони дивізіону (батальйону) і набирання необхідної для висування швидкості.

Висування колони до вихідного пункту проходить зі швидкістю 0,5–0,75 середньої маршової швидкості.

Рисунок 6.1 – Схема маршу механізованого батальйону (варіант)

Пункти регулювання – призначаються для контролю за організованим здійсненням маршу та своєчасного прибуття у призначений район. Пункти регулювання призначають через 3–4 години руху.

Місця привалів і денного (нічного) відпочинку призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу.

Привали призначаються через 3–4 години руху тривалістю до 1 години й один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок – у кінці кожного добового переходу.

Для піших колон привали призначаються тривалістю 10 хвилин, через кожні 50 хвилин руху.

Батарея (рота) може здійснювати марш у колоні головних сил дивізіону (батальйону) чи головній (боковій, тиловій) похідній заставі.

Дивізіон (батальйон) може здійснювати марш у колоні головних сил бригади, авангарді, передовому загоні й самостійно. Самостійно дивізіон (батальйон) може здійснювати марш для виконання завдання щодо знищення тактичного повітряного чи морського десанту, а також під час дій у горах і лісі.