- •Змістовий модуль 1
- •Тема: Теоретичні основи управління змінами
- •Управління конфліктами, змінами і стресами
- •1. Сутність, особливості та принципи менеджменту
- •2. Основні цілі, види та функції менеджменту
- •Організаційного процесу
- •Типи, причини і моделі конфлікту
- •Функції конфліктів і форми їх розв'язування
- •Тема 3 Командні зміни
- •2. Міжособисті стилі розв'язання конфліктів.
- •4) Проведення ревізії та оцінки основних навичок представників менеджменту в таких сферах:
- •Тема 4 . Організаційні зміни
- •Тема 6. Розвиток та проблеми управління опору змін організації в сучасних умовах
- •2. Залучення підлеглих до прийняття рішень, які можуть чинити опір до плануємих змін.
- •Управління стресами
- •Тема 5 Роль керівництва в управлінні змінами
- •1. Ефективне лідерство. Матриця взаємозв’язків: метафора організації та необхідний тип керівництва
- •2. Стилі та навички керівника змін
- •3. Менеджери та лідери: спільне та відмінне (за у. Беннісом)
- •1. Характеристика «єднальних керівників» за Дж. Ліпман-Блюме
- •2. Самоаналіз та внутрішні ресурси управлінця змінами. Емоційна компетенція управлінця
- •1. Сутність реструктуризації
- •3. Триступінчаста модель Курта Левіна
- •4. Причини реструктуризації
- •5. Критичні чинники успіху змін
- •6. Моніторинг та аналіз змін
- •7. Роль команд в процесі реструктуризації
- •Тема 9 Зміни корпоративної культури План
- •Історія виникнення поняття «корпоративна культура»
- •Поняття і сутність корпоративної культури
- •Структура корпоративної культури
- •1. Найбільш поширений компонент корпоративної культури - це наявність командних заходів, які зазвичай направлені на різні святкування, наприклад, з нагоди:
- •2. Важливим компонентом корпоративної культури є корпоративні засоби масової інформації. Звичайно це:
- •3. Ще один компонент корпоративної культури - корпоративні документи, в яких прописані різні положення кадрової політики.
- •Типологія корпоративної культури
- •1. За ступенем взаємної адекватності домінуючої ієрархії цінностей і переважаючих способів їх реалізації корпоративні культури:
- •2. За ступенем відповідності ієрархії особистих цінностей кожного із співробітників і ієрархічної системи внутрішньогрупових цінностей:
- •3. Залежно від характеру впливу корпоративної культури на загальну результативність діяльності підприємства виділяють:
- •4. За характером управління організацією (типологія проф. Ч. Хенді [48]) корпоративні культури класифікують на:
- •5. За потенціалом для підтримки стану і успіху компанії (типологія Дж. Зонненфельда [78]) корпоративні культури класифікують на:
- •9. В залежності від орієнтації компанії на внутрішнє або зовнішнє середовище корпоративні культури:
- •Теоретичні підходи та методи оцінки корпоративної культури
- •Етнографічний підхід
- •Експериментальний підхід
- •Клінічний (холістичний) підхід
- •Метафоричний (мовний) підхід
- •Кількісний підхід
- •1. Неформалізовані (якісні) методи.
- •1.1. Глибинне інтерв'ю
- •1.2. Монографічне дослідження (спостереження)
- •1.3. Вивчення правил, традицій, церемоній і ритуалів, що склалися в організації.
- •1.4. Вивчення практики управління, що склалася на підприємстві.
- •1.5. Традиційний аналіз документів підприємства.
- •1.6. "Обхід" підприємства.
- •1.7. Спостереження засідань, у тому числі клінічне інтерв'ю.
- •2. Формалізовані (кількісні) методи.
- •2.1. Соціологічні дослідження (анкетування; тести; рольові ігри, тренінги; соціометрія).
- •2.2. Модель р. Хофштеде.
- •2.3. Модель е. Шейна.
- •2.4. Модель ч. Хенді.
- •2.5. Модель д. Денісона.
- •2.6. Модель к. Камерона та р. Куїнна.
- •2.7. Модель т. Діла і а. Кенеді.
- •Оцінювання ефективності корпоративного управління
- •Фактори підвищення ефективності корпоративного управління
- •Показники оцінки ефективності корпоративного управління
- •Особливості оцінки ефективності управління корпораціями. Напрямки підвищення ефективності управління корпораціями
- •Основні корпоративні права акціонерів в системі сучасного корпоративного управління
- •Тема 10 Зміни на основі інформаційних технологій
- •2. Стратегічна сітка Кеша для оцінювання інформаційних технологій в організації
- •3. Триступеневий підхід до управління змінами іт
- •4. Зміни процесів та корпоративної культури
- •5. Нові правила інформаційного суспільства
- •Тема 9 Зміни корпоративної культури План
- •Історія виникнення поняття «корпоративна культура»
- •Поняття і сутність корпоративної культури
- •Структура корпоративної культури
- •1. Найбільш поширений компонент корпоративної культури - це наявність командних заходів, які зазвичай направлені на різні святкування, наприклад, з нагоди:
- •2. Важливим компонентом корпоративної культури є корпоративні засоби масової інформації. Звичайно це:
- •3. Ще один компонент корпоративної культури - корпоративні документи, в яких прописані різні положення кадрової політики.
- •Типологія корпоративної культури
- •1. За ступенем взаємної адекватності домінуючої ієрархії цінностей і переважаючих способів їх реалізації корпоративні культури:
- •2. За ступенем відповідності ієрархії особистих цінностей кожного із співробітників і ієрархічної системи внутрішньогрупових цінностей:
- •3. Залежно від характеру впливу корпоративної культури на загальну результативність діяльності підприємства виділяють:
- •4. За характером управління організацією (типологія проф. Ч. Хенді [48]) корпоративні культури класифікують на:
- •5. За потенціалом для підтримки стану і успіху компанії (типологія Дж. Зонненфельда [78]) корпоративні культури класифікують на:
- •9. В залежності від орієнтації компанії на внутрішнє або зовнішнє середовище корпоративні культури:
- •Теоретичні підходи та методи оцінки корпоративної культури
- •Етнографічний підхід
- •Експериментальний підхід
- •Клінічний (холістичний) підхід
- •Метафоричний (мовний) підхід
- •Кількісний підхід
- •1. Неформалізовані (якісні) методи.
- •1.1. Глибинне інтерв'ю
- •1.2. Монографічне дослідження (спостереження)
- •1.3. Вивчення правил, традицій, церемоній і ритуалів, що склалися в організації.
- •1.4. Вивчення практики управління, що склалася на підприємстві.
- •1.5. Традиційний аналіз документів підприємства.
- •1.6. "Обхід" підприємства.
- •1.7. Спостереження засідань, у тому числі клінічне інтерв'ю.
- •2. Формалізовані (кількісні) методи.
- •2.1. Соціологічні дослідження (анкетування; тести; рольові ігри, тренінги; соціометрія).
- •2.2. Модель р. Хофштеде.
- •2.3. Модель е. Шейна.
- •2.4. Модель ч. Хенді.
- •2.5. Модель д. Денісона.
- •2.6. Модель к. Камерона та р. Куїнна.
- •2.7. Модель т. Діла і а. Кенеді.
- •Оцінювання ефективності корпоративного управління
- •Фактори підвищення ефективності корпоративного управління
- •Показники оцінки ефективності корпоративного управління
- •Особливості оцінки ефективності управління корпораціями. Напрямки підвищення ефективності управління корпораціями
- •Основні корпоративні права акціонерів в системі сучасного корпоративного управління
- •1) Підвищення обсягів збуту для існуючих споживачів:
- •2) Залучення до товарів підприємства нових споживачів, які користуються товарами конкурентів.
- •Тема 10 Зміни на основі інформаційних технологій
- •2. Стратегічна сітка Кеша для оцінювання інформаційних технологій в організації
- •3. Триступеневий підхід до управління змінами іт
- •4. Зміни процесів та корпоративної культури
- •5. Нові правила інформаційного суспільства
- •1. Ефективне лідерство. Матриця взаємозв’язків: метафора організації та необхідний тип керівництва
- •2. Стилі та навички керівника змін
- •3. Менеджери та лідери: спільне та відмінне (за у. Беннісом)
Функції конфліктів і форми їх розв'язування
Конфлікти породжують великі емоційні і матеріальні втрати: звільнення співробітників; зниження дисципліни; погіршення соціально-психологічного клімату в колективі; уявлення про переможних, як про ворогів; зниження рівня співробітництва; складні ділові відносини.
Але організаційні конфлікти можуть виконувати і позитивні функції [11, с.385-386].
Інформаційна функція має сигналізуючу і комунікативну сторони. Сигналізуюча заключається в тому, що керівництво починає звертати увагу на недоліки, бажаючи не допустити ескалації конфлікту. Комунікативна сторона складається в тому, що опоненти бажають знати про стратегію і тактику свого суперника, його ресурси і сили. Розширюючи інформаційний обмін, сторони посилають комунікаційний обмін, мають більше інформації про причини конфлікту, що сприяє виходу з кризи.
Інтегративна функція. Виробничий конфлікт впливає на співвідношення індивідуальних, групових, колективних інтересів, сприяє створенню груп, встановленню нормативних кордонів між ними.
Інноваційна функція. За допомогою конфлікту можна перебороти перешкоди на шляху економічного, соціального або духовного розвитку колективу. Під впливом протиборства відбувається трансформація міжособових відносин. Вірно врегульований конфлікт поліпшує психологічний клімат в колективі, викликає посилення соціальної активності, згуртованості, авторитету, взаємної довіри і поваги.
До функцій конфліктів неможливо підходити з оціночними категоріями. їх цінність залежить від ситуації. Всі дії, які проходять під час конфлікту, одночасно і взаємопов'язані. Тільки після ретельного аналізу завершеного конфлікту можна дати оцінку його спрямованості. Конфлікти можуть виконувати самі різні функції, як позитивні, так і негативні. Основні функції конфліктів наведені на рис. 1.14.
Позитивні |
Негативні |
Зняття напруги між конфліктуючими сторонами. |
Великі емоційні і матеріальні витрати на участь в конфлікті. |
Одержання повної інформації про опонента. |
Уявлення про переможних, як про ворогів. |
Вища згуртованість колективу при зовнішній небезпеці. |
Погіршення соціально-психологічного клімату в колективі, підвищення плинності кадрів, зниження дисципліни. |
Стимулювання до змін і розвитку. |
Надмірне захоплення конфліктом чим основаного роботою. |
Зняття синдрому покірливості у підлеглих. |
Зменшення ступеню співробітництва між частиною співробітників. |
Діагностика можливостей опонентів. |
Складне встановлення ділових відносин. |
Рис. 1.14. Функції конфліктів
Управління конфліктом - це процес цілеспрямованої дії на персонал організації в цілях усунення причин, які його породили і приведення поведінки учасників конфлікту у відповідність з нормами взаємовідносин.
Кожний керівник зацікавлений в тому, щоб конфлікт, який виник в організації або підрозділі, був якомога швидше завершений, бо його наслідки можуть принести ще більшу моральну і матеріальну шкоду.
В менеджменті діє декілька ефективних способів управління конфліктною ситуацією, які розподіляються на структурні та міжособові. Керівник повинен починати управління конфліктною ситуацією з аналізу фактичних причин, використовуючи структурні методи і міжособові стилі розв'язання конфліктів [15, с.524-527].
1. Структурні методи розв'язання конфліктів. Роз'яснення вимог до роботи, тобто яких результатів повинен досягти кожен співпрацівник організації. Це є одним з кращих методів управління, який запобігає дисфункціональному конфлікту. Причому керівник це питання ставить перед своїм підлеглими в період прийняття на роботу і під час виконання поточних завдань, щоб останні знали що від них чекають в кожному випадку.
Координаційні та інтеграційні механізми, які представляють ланцюг команд, упорядкування рівнів повноваг і взаємодії працюючих, прийняття рішень і встановлення інформаційних потоків всередині організації. Одноособове рішення керівника полегшує управління конфліктною ситуацією, тому що підлеглий знає, чиє рішення він повинен виконувати.
Загальноорганізаційні комплексні цілі є важливим структурним методом управління конфліктною ситуацією, який вимагає сумісних зусиль більшості співпрацівників або груп для досягнення загальних цілей. Якщо конфліктують дві зміни в лікарні необхідно визначити загальні цілі для кожної зміни.
Структура системи винагород використовується як метод управління конфліктною ситуацією, яка впливає на поведінку людей для уникнення дисфункціональних наслідків. Винагороджуються подякою, премією, підвищенням по службі, але система винагород неповинна заохочувати неконструктивну поведінку окремих осіб і груп. Система винагород допомагає людям зрозуміти, як їм діяти в конфліктній ситуації.
