23. Дія в системі людської діяльності.Уміння і навички,передумови їх формування і розвитку.

Уміння - це елементи діяльності, що дозволяють що-небудь робити з високою якістю, наприклад, точно і правильно виконувати яку-небудь дію, операцію, серію дій або операцій. Уміння зазвичай включають автоматично виконувані частини, звані навичками, але в цілому є свідомо контрольовані частини діяльності, принаймні, в основних проміжних пунктах і кінцевій меті.*Навички - це дії, сформовані шляхом повторення, освоєння, що характеризуються високою мірою, і відсутністю поелементної свідомої регуляції і контролю. Якщо під дією розуміти частину діяльності, поставлену свідому мету, що має чітко, то навичкою також можна назвати автоматизований компонент дії.У перший період формування навички відбувається первинне знайомство з рухом і оволодіння ним, важливу роль при цьому грає внутрішня картина руху; у другій - автоматизація руху; у третій - остаточна шліфовка руху - стандартизація і стабілізація. Слід звернути увагу на те, що у разі набутих навичок можна говорити лише про їх частковий автоматизм. Фізіологічно автоматизація полягає в зміні регулюючої ролі свідомості : на початку виконання нової дії воно жорстко регулюється свідомістю, у міру повторення цієї дії свідомий контроль знижується, замінюється сенсорним.Навички формуються в результаті вправ як багатократних цілеспрямованих повторень дій. При цьому у міру вправ міняється якість дій : відбувається поєднання рухів, розумовий контроль замінюється сенсорним, або один вид сенсорного контролю замінюється іншим. Це добре видно на прикладах: початкуючий заняття на фортепіано спочатку розучує твір кожною рукою окремо, потім - одночасно; спочатку стежить за клавіатурою, потім вільно і нашвидку орієнтується руками, знімаючи зоровий контроль. Вправи потрібні як на етапі вироблення умінь і навичок, так і в процесі їх збереження. Без постійних, систематичних вправ уміння і навички зазвичай втрачаються, втрачають свої якості.

24. Відчуття та їх властивості

Відчуття — найпростіший психічний процес, суттю якого є відображення в корі головного мозку окремих властивостей предметів і явищ, що безпосередньо діють на органи чуття. В основі його лежить складний рефлекторний акт. Завдяки поєднанню сенсорних і моторних компонентів аналізаторний апарат відтворює об’єктивні властивості подразників, які діють на рецептор.Відчуття поділяються на зорові, слухові, рухові, смакові, нюхові, температурні, органічні, вібраційні, кінестетичні, тактильні, відчуття рівноваги, прискорення тощо.У процесі праці активізуються аналізаторні функції працівника, пов’язані з необхідністю розрізняти розміри деталей, кольори та їх відтінки, визначати лінійні і швидкісні величини знарядь і предмета праці, сприймати звукові і знакові сигнали та виділяти їх на фоні перешкод і т. ін. У деяких виробництвах велике значення мають запахи і смакові якості продукції.Подразниками, що діють на органи чуттів працівників, є елементи виробничого середовища, умови праці, наслідками яких можуть бути як адаптація організму, так і перевтома або професійне захворювання.Основними властивостями відчуттів є якість, інтенсивність, тривалість і просторова локалізація.Якість — це основна особливість даного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів. Так, слухові відчуття відзначаються висотою, тембром, звучністю, зорові — кольоровим тоном, насиченістю і т. ін.Інтенсивність відчуття характеризується силою відпо-відного подразника і функціональним станом рецептора.Тривалість відчуття визначається часом дії подразника та його інтенсивністю. На основі відчуттів виникає уявлення про локалізацію подразника у просторі.