42. Основні властивості уваги

Бути уваж­ним - означає бути діяльним відносно тих чи інших об’єктів. Увага відіграє важливу роль в організації і регуляції психічної діяльності людини. Від того, на чому і як ми зосереджуємося, залежать ясність, чіткість, повнота наших відчуттів, сприймань, уявлень, думок та інших відображень об’єктивної дійсності. Фізіологічною основою уваги є наявність стійкого осередку оптимального збудження в корі вели­ких півкуль головного мозку, що негативно індукує суміжні її ділянки.

Мозок не здатний разом переробити всі сигнали, які він от­римує, в усякому разі вони не можуть одночасно відобразитись у свідомості. Завдяки увазі кількість об’єктів, які усвідомлено сприй­маються в даний момент, обмежується, зате якість і осмислення сприймання значно покращуються.

Розробляючи думку про виникнення в мозку осередку опти­мального збудження, акад. А. Ухтомський назвав останнє домінантою. Під домінантою він розумів “панівний осередок збуд­ження”, який визначає характер реакції організму в даний мо­мент. Коли, наприклад, у глибоко зосередженої на чомусь люди­ни обережно підняти руку, вона цього не помітить. Шум вітру, дощу, тихі звуки музики можуть підсилювати зосередження на книзі при її читанні. Домінанта визначає напрям уваги. Внаслідок зміни умов домінанта змінюється, що виявляється в зміні спрямованості поведінки.

43. Емоції, їх психологічна сутність, види

Емоціями (афектами, щиросердечними хвилюваннями) називають такі стани, як страх, гнів, туга, радість, любов, надія, смуток, відраза, гордість і т. п.

Переживання почуття виступає як особливий психічний стан, в якому сприймання та розуміння будь-чого, знання про щось виступає в єдності з особистим відношенням до явища, яке сприймається та розуміється. В усіх цих випадках говорять про переживання почуття як про особливий емоційний стан людини. Разом з тим, переживання почуття являється психічним процесом, який має свою динаміку.  Емоційний процес включає в себе три основних компоненти. 

Перший компонент - це емоційне збудження, яке визначає мобілізаційні зрушення в організмі. Емоційне збудження може прийняти також форму емоційного напруження, яке виникає у всіх випадках, коли спостерігається сильна тенденція до певних дій, але ця тенденція блокується (наприклад, у ситуаціях, які викликають страх, але виключають втечу, викликають гнів, але роблять неможливим його вираження, викликають бажання, але перешкоджають їх здійсненню, викликають радість, але потребують зберігати серйозність).  Другий компонент - знак емоції: позитивна емоція виникає тоді, коли подія оцінюється як позитивна, негативна - коли вона оцінюється як негативна. Позитивна емоція спонукає дії підтримки позитивної події, негативна - спонукає дії, спрямовані на усунення контакту з негативною подією. Негативна емоція дезорганізує ту діяльність, яка приводить до її виникнення, але організує дії, спрямовані на зменшення на усунення шкідливих впливів.  Третій компонент - ступінь контролю емоції. Слід розрізняти два стани сильного емоційного збудження: афекти (страх, гнів, радість), при яких ще зберігається орієнтація та контроль, та крайнє збудження (паніка, жах, сказ, екстаз, повний відчай), коли орієнтація та контроль практично неможливі. 

44-45 Характеристика базових емоцій людини. Х. емоційний станів людини

Інтерес (як емоція). Це позитивний емоційний стан, який є одним із провідних мотивів навчання і сприяє за­своєнню знань, навичок і вмінь. Суб'єктивно він виявляється в позитивному емоційному тоні, що супроводжує пізнавальний процес, в бажанні глибше ознайомитися з об'єктом і зрозуміти його.

Радість. Виявляється вона як позитивний емоційний стан. Радість підвищує життєвий тонус людини, породжує відчуття бадьорості, впевненості в собі та особистої значущості, здатність до подолання життє­вих перешкод. Супроводжується вона короткочасним відчуттям повного задоволення.

Здивування. Це короткочасна емоційна реакція на раптові події, яка не має чітко вираженого позитивного чи негативного забарвлення.

Страждання. Належить до негативних емоційних станів, породжується інформацією про неможливість за­доволення найважливіших життєвих потреб, яке до цього часу вважалося можливим. Причинами мо­жуть бути розчарування, біль, втрата, голод, холод. Проявляється у формі емоційного стресу, астенічної емо­ції. Людина при цьому має сумний знесилений вигляд, тихий жалібний голос. Емоційну маску страждання ство­рюють опущені донизу кінці брів і рота.