119. Українська культура в умовах глобалізаційних викликів та перспективи її подальшої трансформації.

Глобалізація належить до процесів, які матимуть серйозні наслідки для всього людства, але характер їх перебігу надто складно кваліфіковано спрогнозувати. Сьогодні відбувається ускладнення сучасної міжнародної ситуації, девальвація державного суверенітету, міграція й конфлікт культур, поглиблення розлому між Північчю й Півднем. Різке загострення міжнаціональних та міжкультурних конфліктів вперше в історії викликано не агресією провідних військових держав світу і їх боротьбою між собою, їх локальні проблеми і протиріччя набувають глобального характеру. Кардинальна зміна сильних традиційних політичних союзів в середині провідних країн світу – не єдиний наслідок глобалізації. Глобалізація перетворилася на провідний фактор, що визначає положення справ не лише в світі, а й в окремих регіонах і країнах. Відповідно, кожній державі пострадянського простору, окрім слідування курсу на демократію і ринкову економіку, необхідно було опрацювати політику інтеграції в світовий глобальний простір. Після розпаду СРСР всі пострадянську держави, по одинці, опинилися в сильному гравітаційному полі притягання економік цих трьох основних центрів світового економічного розвитку. Серед найважливіших задач модернізації пострадянських країн в умовах глобалізації світу є розробка економічної стратегії, створення умов економічного зростання та інтеграція в світовий глобальний простір.

120. Основи законодавства про культуру, мови, освіту в незалежній Україні.

О С Н О В И

ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО КУЛЬТУРУ

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 21, ст.294 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР

N 2141-XII ( 2141-12 ) від 19.02.92, ВВР, 1992, N 21, ст.295 }

{ Iз змінами, внесеними згідно з Декретами

N 12-92 від 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст.76

N 23-92 від 31.12.92, ВВР, 1993, N 11, ст.93

N 14-93 від 22.01.93, ВВР, 1993, N 13, ст.119

N 15-93 від 19.02.93, ВВР, 1993, N 17, ст.184

Законами

N 183/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 41, ст.376

N 498/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11

N 608/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62

N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10

N 2756-III ( 2756-14 ) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 6, ст.36

N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92

N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86

N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250

N 1694-IV ( 1694-15 ) від 20.04.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.83

N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 43-44, ст.493

N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162

N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,

ст.267

N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,

ст.96

N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду

N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }

Основи законодавства України про культуру визначають

правові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку

культури в Україні, регулюють суспільні відносини у сфері

створення, поширення, збереження та використання культурних

цінностей і спрямовані на:

реалізацію суверенних прав України у сфері культури;

відродження і розвиток культури української нації та культур

національних меншин, які проживають на території України;

забезпечення свободи творчості, вільного розвитку

культурно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної

художньої творчості;

реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей;

соціальний захист працівників культури;

створення матеріальних і фінансових умов розвитку культури.