18. Обгрунтуйте модель управління ризиками нещасних випадків.

Управління ризиком — це процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімально можливого ризику. Мета управління ризиком — завчасне передбачення (прогнозування) ризику, виявлення чинників, що впливають на ситуацію, вживання відповідних заходів щодо їхнього відповідного впливу.

Рис. Модель управління ризиками нещасних випадків

Планавання для управління

↓

Ідентифікація ризиків

↓

Якісний та кількісний аналіз і оцінка ризиків

↓

Заходи щодо регулування(мінімізації)ризиків

↓

Моніторинг та контроль процесу управління ризиками

Ідентифікація небезпек — це кількісна та якісна оцінка небезпеки за можливими передбачуваними наслідками.

Аналіз ризику — це систематичне використання інформації про ризик, порівняння його з прийнятним ризиком, обґрунтування раціональних заходів захисту.

Оцінка ступеня ризику — це кількісна оцінка впливу будь-якої небезпеки. Оцінка ступеня ризику (R) визначається математичною формулою як відношення кількості небезпек (n) до максимальної можливої частоти їх виникнення за конкретний період часу (N)

Аналіз ризику

Моніторинг і прогнозування небезпек полягає у спостереженні, контролі та передбаченні небезпечних процесів і явищ природи, технічної та соціальної сфер, які є джерелом небезпек; динаміки їх розвитку з метою зменшення негативного впливу.

Попередня оцінка ризику

19. Проаналізуйте діяльність людини – оператора як ланки обробки інформації

З широким впровадженням автоматичних систем керування, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів виникли зміни у фаховій структурі праці, пов’язані з появою операторської діяльності.

Під людиною-оператором розуміють людину, котра виконує трудову діяльність, основу якої становить взаємодія з предметом праці, машиною та зовнішнім середовищем завдяки інформаційній моделі та органам керування.

Людина стала невід’ємною і найважливішою частиною системи “людина – машина – середовище існування”.

Основною формою діяльності людини-оператора є використання та опрацювання інформації.

У загальному випадку діяльність оператора складається із чотирьох етапів:

• прийняття інформації,

• оцінка та переробка інформації,

• прийняття рішення,

• реалізація (виконання) прийнятого рішення.

У процесі роботи людина переживає різні функціональні етапи, які зумовлюють різні рівні її працездатності. (буде розглянуто в 6 пункті лекції)

• Надійність людини-оператора характеризується безпомилковістю, готовністю до роботи у будь-який момент часу, та своєчасністю виконання заданої роботи. Усі показники імовірнісні.

Виділяють конструктивні, організаційні, кваліфікаційні та психологічні причини помилок людини.

Конструктивні причини зумовлені поганим узгодженням можливостей людини з характеристиками машини.

Організаційні – пов’язані з неправильним розподілом функцій між персоналом і з незадовільним співвідношенням періодів праці і відпочинку.

Кваліфікаційні причини зумовлені помилками в доборі та підготовці операторів.

Психологічні причини пов’язані з типом нервової системи, соціальною і психологічною сумісністю людей.

Основним показником надійності оператора вважається ймовірність його безвідмовної роботи у певний відрізок часу.